Путинизм — кретинизм. Почему президенту РФ лучше с Северной Кореей, чем с Южной

Вітаю сердечно, друзі, надворі п'ятниця — час пройтися по головних і знакових новинах тижня, що спливає. І цей тиждень ознаменувався новими яскравими доказами правоти прогнозів Кремля і особисто Путіна В.В.

Як відомо, у повсякденній міжнародній практиці керівництво Російської Федерації неухильно керується принципами передового філософського вчення сучасності — путінізму-кретинізму, яке солідно витікає з двох теоретичних джерел: а) старих методичок КГБ і б) концертів Михайла Задорнова. Аналіз яких переконливо свідчить, що американці: а) підступні і б) тупі.

Цього тижня малопомітною датою пройшли 40 днів по Трампу. Точніше — по його інавгурації. Протягом яких Трамп повністю виправдав сподівання Москви, довівши, що американці дуже підступні. А з Путіним не дружать і світ ділити з ним не хочуть — бо тупі.

Більше того, Трамп у повній відповідності із стрункими теоретичними напрацюваннями кремлівських аналітиків азартно троллить миролюбного Путіна нарощенням воєнного бюджету та риторикою самих мрачних днів холодної війни. Путіну залишається лише натужно посміхатися і тішити себе думкою, що зате він точно розгадав підступний характер американського імперіалізму.

Скоро такі висновки Путіна щодо хронічної підступності має підтвердити і Франція. Де президентом має точно стати Марін Ле Пен. Принаймні Москва вклала в її перемогу вже стільки грошей, що французи, якщо вони порядні люди, просто зобов'язані за неї проголосувати. Путін давно вважає це питання вирішеним і за своєю давньою звичкою наперед підписав Марін вітальну телеграму. Путіну доповіли: "Париж — наш!", але поспішили. Бо цього тижня на перше місце президентських перегонів у Франції раптом вирвався Емануель Макрон. Який про Росію таке каже, що Путіну краще й не чути. І, скоріше за все, наприкінці квітня Путін отримає нове яскраве свідчення, що французи непорядні, а Європа — безвольна маріонетка в руках США.

Цього тижня і київська хунта в черговий раз розписалася, що є лише маріонеткою Вашингтона, бо її американські ляльководи затіяли в Гаазі судовий процес "Україна проти Росії". І поляки — маріонетки, бо продовжують псувати Путіну нерви новими звинуваченнями в організації катастрофи літака під Смоленськом. Не кажучи вже про давніх американських посіпак — голландців, котрі ніяк не вгамуються і не хочуть пробачити Путіну малайзійський боїнг.

Безумовно, правий Путін і твердячи про небажаність чехарди глав держав, чим грішать всілякі недорозвинені й нестабільні країни. Адже всім відомо, що стабільність влади — запорука економічного процвітання. Ця теза теоретика Путіна В. В. отримала цього тижня свіже і яскраве підтвердження — у Південній Кореї оголошено імпічмент тамтешній президентші. І скоро південні корейці обиратимуть собі нового главу держави. (Більше того, у сакральний день для Москви — 9 травня). Починаючи з 1950-го року вже 13-го (тринадцятого)! Не дивно, що вартість акцій "Самсунг", "Хюндай" і решти корпорацій Південної Кореї скаче, нервуючи вкладників і теліпаючи світову економіку. А тим часом у Північній Кореї на чолі держави всього лише третій Кім, все стабільно і передбачуване.

Таким чином, тиждень приніс чимало нових доказів, що світова змова проти Росії нікуди не ділася, навіть набирає нових обертів, Путін, як завжди, правий. А значить, можна й далі воювати у Сирії, опустошати бюджет великодержавними прожектами і готувати фінальний акт в останній серії давно всім набридлого серіалу "Россія — велікая дєржава".