Охотный ряд. Трамп начинает большой поход за трофеями

Тиждень знову видався цікавим, хоча принципово нічого нового ніби й не сталося. Трамп розвиває амплуа рішучого і не обтяженого умовностями ковбоя. Європейці демонструють нудну політкоректність. Україна бадьоро рухається вперед, знаходячись в святій переконаності, що рачкує назад. Китай зберігає філософський спокій. Росія ж звично на всіх ображається…

Проте цього тижня на арену світового цирку вийшли деякі нові актори, а декого притягли туди силоміць, тож сюжетна лінія збагатилася новими яскравими барвами. І про ці нові нюанси варто сказати окремо.

Отже, лідер Північної Кореї, маршал КНДР, "геній із геніїв і блістатєльний товаріщ" Кім Чен Ин довго й безуспішно боровся за звання головного дебіла планети, але кожного разу змушений був поступатися президенту РФ, рівних якому в цій номінації на сьогоднішній день у світі немає.

Проте цього тижня і в Кім Чен Ина з"явився шанс деякий час потримати омріяний кубок у своїй пухких долонях.

Фортуна, прибравши зовнішності президента США Трампа, усміхнулася нарешті і північно-корейському атлету. Котрому запропоновано пограти певний час роль головного ворога прогресивного людства, бо його колега з Сирії товариш Асад не в формі і на перше місце поки що не тягне. Кім Чен Ин радісно погодився і почав звично відпрацьовувати номер, сиплячи погрозами та розмахуючи ядерними ракетами. Американці задоволено усміхнулися і прибравши стурбованого вигляду послали до берегів КНДР озброєну до зубів військово-морську ескадру. Яка в цю мить туди рухається, грізно наїжачившись "Томагавками".

Але так виглядає, що на цей раз підступні американці Кім Чен Ина, скоріше за все, обманули. Бо дуже вже схоже, що бити його йдуть всерйоз. Трамп явно загорівся ідеєю прикрасити свій Овальний кабінет мисливськими трофеями, серед яких шкурка Асада та тушка Кіма мають зайняти свої гідні місця. Бо лише у випадку вдалого полювання американська преса нарешті відчепиться від Дональда Фредовича і дасть йому нормально жити, працювати та відпочивати.

Тому Трамп налаштований рішуче, і про серйозність його намірів добре пополювати у Північній Кореї свідчить серед іншого й напрочуд швидке замирення з тамтешнім лісником Сі Цзиньпінем. З яким домовлено, що поки Трамп полюватиме, китайський єгер зберігатиме філософський спокій. А може й допоможе підказкою, де північно-корейський хряк ходить на водопій і де найкраще влаштувати на нього засідку.

Тим часом у Росії, яка впевнено бере нові висоти розвинутого путінізму-кретинізму, цього тижня спостерігалася певна криза. Стрімкий розвиток світових подій трохи заплутав їхнього нацлідера, він тепер не дуже розуміє, на кого Росії треба ображатися.

Звичайно, логічно було б образитися на Трампа, котрий не спитавшись дозволу в Путіна, почав браконьєрствувати в Сирії. До того ж вирішив відібрати в Путіна його законний титул головного дебіла і передати той кубок у Пхеньян. Правда, на Трампа ображатися страшнувато, дуже вже кулаки у нього здорові. Особливо з "матір"ю усіх бомб". А Владімір Владімірович хоч і дурак дураком, але завжди знає, на кого можна ображатися, а на кого ні. Між тим, поки цар-батюшка сушить свою голівоньку, народ, пропагандисти, чиновники й воєнні в РФ застигли в ступорі. Та стурбовано дивляться на свого царя, нетерпляче очікуючи, які будуть вказівки — "Трамп чо?" чи "Трамп чмо"? Надовго їхнього терпіння не вистачить, бо образ накопичилося, треба на когось уже виливати, бо пузир лопне.

Першими фізіологія підвела російських дипломатів. Привселюдно, прямо на засіданні РБ ООН, нужду справив представник постпредства РФ Сафронков. Котрого так приперло, що він прямо за столом щедро вилив свої образи на голову представника Великої Британії. Котрий просто закликав РФ до конструктивного співробітництва. Але такої страшної образи терпіть у Сафронкова сил уже не було і він несамовито зарепетував: "Не смей оскорблять Россию!". Продуктів фізіології Сафронков за пару хвилин навиділяв стільки, що тепер навряд чи хтось наважиться залучати російських дипломатів до співробітництва. Тим більше дивитися їм у очі. Щоб не обтяжувати важкого стану й без того безнадійно хворих людей.

Тепер же багато що залежить від успішності полювання Трампа на Кім Чен Ина. Одні експерти кажуть, що вірогідність воєнних дій у Кореї висока, інші стверджують, що нерви в геніального маршала не залізні. Він не витримає і сам здасться на милість американського мисливця. Чим там справа закінчиться, ми скоро побачимо, але результати полювання по-справжньому можуть окошитися на долі й Путіна. Бо Трамп в разі закріплення за собою репутації успішного мисливця буде змушений регулярно поповнювати свою колекцію новими трофеями. І вже зараз, напевне, підшуковує ажурну рамочку, в якій серед решти трофеїв найкраще виглядатиме колоритний скальп Путіна.