Ескобар по-українські. Чому Антикорупційний суд має бути в Брюсселі

Уявіть недалеке світле майбутнє. Україна обрала нового президента, який, нарешті, виконує свою виборчу програму. А в Україні нарешті створено Антикорупційний суд з юрисдикцією у… Королівстві Бельгія, місті Брюссель. У ньому працюють бельгійські судді, і там з ранку до вечора за українськими законами судять українських топ-корупціонерів.

Економіка росте, народ відчуває підвищення рівня життя. А тим часом в Україні, корупціонери від колишньої влади, які мають повне право бути засудженими у "Бельгійському Антикорупційному суді України", але не хочуть, чинять опір – створюють терористичні угрупування, за зразком "Лос Екстрадітаблес" у Колумбії. І б"ються на смерть, бо серед них все більше популярності набирає думка – "Краще могила в Україні, ніж суд в Брюсселі та в"язниця у Пакистані". Фантастика? Мрія?

Сьогодні, на жаль, історія боротьби України з корупцією поки що не увінчалась успіхом. Ні створення НАБУ, ні незалежної Спеціалізованої Антикорупційної прокуратури, яких влада постійно намагається, з одного боку, зіштовхнути лобами, а з іншого – підірвати їхній авторитет у суспільстві цілою низкою розкручених через олігархічні ЗМІ скандалів, не дали бажаного результату. Майже усі справи про корупцію, передані НАБУ до суду, не рухаються. Тому що суди знаходяться у повній залежності від президента України, який одним телефонним дзвінком, навіть смскою, може заблокувати роботу будь-якого суду.

Ми усі бачили як минулого тижня парламент за дорученням з Банкової імітував активну антикорупційну діяльність, розглядав поправки до президентського законопроекту про Антикорупційний суд. Усе відбувалось на фоні мінімальної присутності депутатів у залі, в"ялої роботи законодавців та відсутності голови ВРУ.

Спікер, тим часом, проводив нескінченні перемовини з представниками міжнародних партнерів, які вперто наполягають на застосуванні права-вето на призначення антикорупційним суддею того, хто не відповідає критеріям доброчесності та не вселяє впевненості у своїх надзвичайних здібностях справедливо осудити почесних корупціонерів України. Домовленостей не досягнуто, розгляд перенесли на наступні пленарні тижні.

Я прогнозую, що закон про Антикорупційний суд з урахуванням вимог міжнародних донорів не буде прийнятий. Не може мафія, яка вразила усі державні органи влади, ухвалити такий закон! Бо це означає – приставити собі до скроні пістолет і вистрілити. А якщо, навіть, і уявити, що закон все ж таки приймуть, бо ж кредити МВФ украй потрібні, то пістолет точно буде стріляти холостими і знову приведе Україну на стартову позицію у боротьбі з корупцією.

Домовлятися йому прийдеться зі старим парламентом, який, швидше за все, не підтримає ініціативу, бо у ньому є багато кандидатів на судові процеси в Бельгії та ув"язнення в Пакистані.

Тому, Україна повинна обрати не лише нового президента, а й новий парламент, який буде зацікавлений у реальній боротьбі з корупцією. Нам потрібен власний вигаданий велосипед у боротьбі з корупцією і звертатися потрібно до найкращого світового досвіду.

У 1984 році Колумбія, після років безрезультатної боротьби з наркомафією, зокрема і з Пабло Ескобаром, домовилась із США на найвищому політичному рівні про взаємодопомогу у боротьбі з наркоторгівлею та про екстрадицію колумбійських наркобаронів, зокрема, для розгляду їхніх справ в американських судах.

Влада Колумбії просто не могла гарантувати правосуддя на своїй території через високий рівень корупції серед суддів. В результаті, від ув"язнення не врятувались ключові фігури наркобізнесу в Колумбії, а сам Пабло Ескобар створив терористичну групу "Лос Екстрадітаблес" і мстився усім, хто полював на нього та його прибічників.

Ще один приклад створення антикорупційного велосипеда: у січні 2018 року у Казахстані відкрився новий комерційний суд. Головою цього суду став провідний діяч британського правосуддя, а суддями та адвокатами - фахівці з Великобританії. Це суд першого рівня та апеляційний суд, який діятиме на основі англійського права. Президент Казахстану Назарбаєв, розуміючи важливість притоку та захисту іноземних інвестицій у свою країну, зміг. Чому наша верхівка не може? Відповідь – очевидна. Корупціонери знають, що як тільки запрацює Антикорупційний суд, вони опиняться у в"язниці.

Тому, щоб позбавити будь-яку нашу владу будь-яких спокус судити корупціонерів в Україні, потрібно просто передати юрисдикцію Антикорупційного суду у Королівство Бельгія, місто Брюссель.

І повірте, зарплата бельгійських суддів, оренда будинку у Брюсселі під Антикорупційний суд, витрати на його утримання, вартість авіа перельотів корупціонерів на суд в Європу, а потім до в"язниці у Пакистан, будуть мізерними для України у порівнянні з тими сумами, які крали, крадуть і крастимуть українські топ-чиновники з державного бюджету та кишень простих українців, перебуваючи при владі за нинішнього законодавства. Потрібно міняти систему влади! Я впевнений, що усі мрії рано чи пізно збуваються!