Парламентські вибори 2019: політична корупція чи боротьба ідеологій

Скоро розпочнеться новий спекотний політичний сезон. 4 вересня розпочинає свою роботу Верховна Рада. Порядок денний роботи найвищого законодавчого органу країни, в першу чергу, буде визначатися потребами президентських та парламентських виборів.

І як показує досвід, ці виборчі потреби визначаються не суспільством, не народом України, як безпосереднім учасником виборчого процесу. Ці потреби визначають ті, хто вже знаходяться у парламенті і наступного року планують, попри все, знову туди потрапити.

Очевидно, що відтворити себе у наступному складі парламенту чинні народні депутати зможуть лише за старої виборчої системи – системи Януковича. Вона усім відома – гречка, 500 гривень за голос на корупційній мажоритарці, закриті партійні списки, де місця коштують мільйони доларів, засилля політичної реклами зі старими політичними обличчями. Тобто, знову змагання гаманців тих, хто достатньо награбував при владі сьогодні, щоб забезпечити собі депутатську недоторканість завтра.

Політична корупція не просто квітне. Вона буяє цвітом. І два Майдани в Україні нічого не змінили. Навпаки, політична корупція навчилась пристосовуватися все більше. Вона резистентна до методів боротьби з нею, які імітує влада, наче сучасна супербактерія, резистентна до найсучасніших антибіотиків.

Хто має гроші, хто контролює телебачення, той роками може виживати і пристосовуватися до політичного середовища України. Звідси повний контроль олігархів над парламентом. Звідси відстоювання інтересів фінансово-промислових груп у найвищому законодавчому органі країни, а не простого українця.

Це і не пахне європейськими цінностями. У мафії, яка роками при владі, сформувався імунітет до реформ, до руху вперед, до виконання свого обов"язку – обслуговувати потреби народу України. Сама собі вона гілку не зрубає. Не випустить кулю у скроню. Вона, як супербактерія, навчилась протистояти власному народові.

Змінити ситуацію, довести до кінця розпочату за європейські цінності боротьбу під час двох українських революцій, дозволить лише зміна виборчого законодавства. Ми вже звикли і сприймаємо як належне той факт, що у Верховній Раді сидять маріонетки, яких смикають за потрібні ниточки. Ми вже змирились з цим. І думаємо, що не в наших силах щось змінити.

Але народ України, при бажанні, може все. І сьогодні ми знову стоїмо на порозі доленосних подій – президентських та парламентських виборів. Ми маємо не просто прийти на вибори і віддати свій голос.

Нам, як повітря, потрібен новий виборчий кодекс (№3112-1), який відмінить змішану і запровадить пропорційну виборчу систему, що ґрунтується на відкритих виборчих списках і регіональних виборчих округах. Виборець зможе голосувати не лише за партію, а за конкретну людину з цієї партії, зі свого регіону. І щоб потрапити до парламенту кандидату в народні депутати буде недостатньо, а іноді, навіть, неможливо, засіяти весь округ гречкою. Один округ буде дорівнювати розміру області. Потрібно буде завойовувати голоси народу реальними справами, конкретними результатами. Зниження прохідного бар"єру до 3% дозволить потрапити до парламенту новим політичним силам.

Змінити виборчу систему на запит суспільства та за рекомендаціями західних партнерів обіцяв і президент України, і коаліційні сили парламенту. Але ми знову спостерігаємо симптоми політичної корупції – щойно опинився при владі, відразу забуваєш обіцянки.

У нас все менше часу. Вибори ближче, ніж нам сьогодні здається. І якщо ми не "замовимо музику", то замовлять нас. Лише народ може дотиснути парламент. Лише голос тисяч людей можуть почути у Верховній Раді. Не будьте байдужими до власного майбутнього, майбутнього дітей, країни. Приходьте вимагати нового виборчого законодавства 6 вересня 2018 року о 9.00 під стіни Верховної Ради.

Давайте хоч раз влаштуємо на наступних парламентських виборах боротьбу ідеологій, реальних справ, конкретних результатів, а не гаманців та пустих обіцянок. А раптом нам сподобається?