Все статьиВсе новостиВсе мнения
Мнения
Журнал
Красивая странаРейтинги фокуса

Київ не європейський. Чому при таких фінансових можливостях, ми бачимо лише косметичний ремонт столиці

Київ не європейський. Чому при таких фінансових можливостях, ми бачимо лише косметичний ремонт столиці

У міському бюджеті на 2018 рік профіцит визначено у розмірі 9 млрд грн

100

У останні вихідні травня Київ святкує свій День народження. Столиця  приваблює все більше людей з усієї України. За офіційними даними тут проживає 3 млн. осіб, за неофіційними – майже 5 млн. І це близько до правди – тому що інфраструктурі міста з кожним роком все важче забезпечувати комфортне життя мешканцям столиці.

Україна – це Європа. Але чи можемо ми стверджувати, що Київ – це  європейська столиця?

Позитивні зміни є: ведуться ремонтні роботи міських доріг, будуються велодоріжки та дитячі майданчики, з’являються нові маршрути громадського транспорту. Але все це - лише «косметичний», а не «євроремонт». Це було б досягненням у масштабах районного центру, але не у масштабах столиці.

Той, хто щоранку їде на роботу з півмільйонної Троєщини, хоч і на новому автобусі і за новим маршрутом, але у багатогодинних корках і тисняві пасажирів, навряд чи відчуває, що транспортна проблема вирішена. Якщо немає нових мостів, то потрібно забезпечити належний рух хоча б на існуючих: у Києві автомобілістів-порушників, які їдуть спеціально відведеними смугами для міського транспорту, ніхто не карає. У Вільнюсі, наприклад, водіїв відразу позбавили можливості їздити смугою для громадського транспорту -  її просто відгородили бетонними фішками. І це працює. І жителі Вільнюса знають, що їм швидше і вигідніше їхати на роботу на автобусі, бо він їде, навіть якщо місто стоятиме у корках.

До речі, у Вільнюсі для водіїв передбачені спеціальні парковки, де вони можуть залишати свої авто і пересідати на громадський транспорт. У нас проблема парковок набуває загрозливих масштабів. У кінці минулого року мерія ухвалила рішення про заборону парковок на 68 вулицях міста. Але Київ як був, так і залишається містом незаконного паркування, зокрема і тому, що контролювати виконання цієї заборони за умов відсутності муніципальної поліції нікому.

Окреме питання – вартість проїзду у громадському транспорті. У липні чекаємо наступного підвищення

Мабуть, у влади дійсно є економічне обґрунтування для таких кроків. Але ж можна вирішувати проблему недофінансування транспорту і по-іншому. У Таллінні, наприклад, проїзд у міському транспорті для мешканців міста є безкоштовним. А от гості або незареєстровані мешканці міста, які відповідно не сплачують і податки, їздять за повну вартість.

Досвід європейських столиць доводить, що муніципальна поліція – це найефективніший спосіб гарантувати порядок і безпеку. Уявіть, що ми з вами обиратимемо «шерифа» Києва, ми, а не міністри, оцінюватимемо його роботу. Впевнений, що ефективність роботи правоохоронців підвищиться в рази. Рік тому мер Києва вручив посвідчення першим представникам громадського формування з охорони правопорядку «Муніципальна варта» і назвав це першим кроком до створення муніципальної поліції. Ви їх бачили? Я – ні. Навіть в історичному центрі.

Пройдіться Хрещатиком, подивіться на весь той безлад і бруд у центрі міста. Це не обличчя європейської столиці. Центр зараз перенавантажений транспортом, новобудовами, забудовами, недобудовами. Погодьтеся, це не на користь Києву. У Ризі, мер з власної ініціативи щороку збирає конференцію архітекторів, на якій вони обговорюють усі небезпеки, які потенційно загрожують історичному центру, і знаходять відповідні рішення. А у Вільнюсі, піклуючись про збереження історичних пам’яток і з поваги до туристів, мерію взагалі перенесли на околицю. Якби наші міські чиновники поїхали працювати на Троєщину – то мабуть і метро там швидше б з’явилося, і район би отримав поштовх для розвитку, а центр міста полегшено б зітхнув.  

Ще одна важлива проблема Києва – це якість питної води. Ви бачили в іноземних фільмах, як герої набирають склянку води з-під крану і випивають? Ми так зробити не можемо, бо ризикуємо опинитись в лікарні. У розвинених країнах, де тривалість життя складає 75-80 років, воду для водопроводу беруть у підземних свердловинах, збагачують киснем, очищають реагентами, пропускають через піщані фільтри і отримують воду для пиття найвищої якості. Києву вже давно потрібно відмовитись від хлорування води з Дніпра, яка не відповідає жодним стандартам безпеки. І вкрай необхідно міняти застарілі водоочисні споруди і труби.  

Очевидно, що мер міста, хоч і має позитивний імідж і високий рейтинг, не справляється з сучасними викликами столиці європейського рівня. У міському бюджеті Києва на 2018 рік профіцит визначено у розмірі 9 млрд грн. І дуже дивує, що при таких фінансових можливостях, ми бачимо лише косметичний, а не «євроремонт» столиці.

Не личить меру кожного разу озиратися на Банкову і на Кабмін. Інтереси киян мають бути визначальними у діяльності очільника столиці. Лише тоді, коли містяни відчують безпеку і комфорт, Київ матиме повне право називатися столицею європейського рівня.

 

1
Делятся
Google+
Загрузка...
Подписка на фокус

ФОКУС, 2008 – 2017.
Все права на материалы, опубликованные на данном ресурсе, принадлежат ООО "ФОКУС МЕДИА". Какое-либо использование материалов без письменного разрешения ООО "ФОКУС МЕДИА" - запрещено. При использовании материалов с данного ресурса гиперссылка www.focus.ua обязательна.

Данный ресурс — для пользователей возрастом от 18 лет и старше.

Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентство ИнА "Українські Новини", в каком-либо виде строго запрещены.

Все материалы, которые размещены на этом сайте со ссылкой на агентство "Интерфакс-Украина", не подлежат дальнейшему воспроизведению и/или распространению в любой форме, кроме как с письменного разрешения агентства.

Материалы с плашками "Р", "Новости партнеров", "Новости компаний", "Новости партий", "Инновации", "Позиция", "Спецпроект при поддержке" публикуются на коммерческой основе.