Смертельна зона. Фільм від Netflix викликав скандал: Київ розбомблений, Україна як Сомалі
Фантастичний бойовик "Смертельна зона" розбурхав українські соцмережі: тільки й розмов про новий голлівудський екшен!
Стурбовані всі: від обивателів до депутатів Верховної Ради. Що так розʼятрило українську публіку?
Масла у вогонь підлив Міністр культури й інформаційної політики Олександр Ткаченко, який напередодні бадьоро відрапортував про цю премʼєру в Telegram. Предметом його гордості стало те, що на найбільшому американському стрімінговому сервісі Netflix вийшов перший повнометражний фільм з українським дубляжем і субтитрами! Ткаченко зрадів тому, що "навіть події фільму відбуваються в нашій країні". Це і викликало народне обурення. Точніше те, як там показана Україна й українці.
"Чекаємо поповнення бібліотеки Netflix українським, — браво закінчив пост Ткаченко. — І нових зйомок в Україні. Особливо стрічок про Україну в Україні. А зараз дивимося новинку".
Подивилися. Премʼєра викликала шок! Перемога, як заведено, обернулася зрадою.
Усього лише через 15 років (час дії — 2036 рік) Україну, за версією авторів, чекає, судячи з титрів, таке: "У Східній Європі триває кровопролитна війна. Війська США виконують роль миротворців у цій зоні беззаконня й жорстокості". Судячи з представленої карти, Україна розділена на три частини: українську, проросійську (територія Червоних) і в центрі — ДМЗ — демілітаризована зона.
Найнеприємніше те, що ситуацію в зруйнованій війною країні контролюють навіть не американці, а якийсь Віктор Коваль — "польовий командир", ватажок Червоних, яких підтримує Росія. Коваль — "гроза Балкан", тобто автори припускають, що цей тип може захопити не тільки всю Україну, а й перекинутися на Балкани.
Це не дивно, адже Київ він підірвав "брудною" (зібраною з контрабанди) атомною бомбою, яка призвела до загибелі "25 тисяч осіб". Щоб впоратися з жахливим Ковалем Пентагон вперше використовує роботів-солдатів "гамп" ( "бовдури").
Непогана преамбула?
Хитро-небезпечна Україна
Далі повідомляється, що Україна за часів Леоніда Кравчука тільки вдала, що здала ядерну зброю, а насправді третину "заморозила". І весь цей ядерний периметр тихо чекає свого часу.
Це нагадує недавній жарт "Кварталу 95", де актор Юрій Великий, зображуючи Володимира Зеленського, стверджував: "Кравчук усю ядерну зброю не віддав. Частина зберігається у Парубія".
Далі в "Зоні" йдеться про те, що навіть Кремль втратив контроль над буйним Ковалем, і якщо цей страшний тип дорветься до української ядерної кнопки, постраждає весь світ. Але, в першу чергу — Штати, оскільки ці ракети націлені виключно на американські міста.
Командує жінка
Така диспозиція. Сюжет теж не підкачав. Лейтенант Харп, керуючи безпілотником, порушив наказ і, відкривши вогонь, врятував 38 американських солдатів, а двох убив. Він це називає "супутньою шкодою". За антигуманну арифметику (не дочекався, коли врятують двох) його і направили в пекло — в Україну, щоб він понюхав пороху — Харп не був на фронті, тільки "безпілотничав".
Його новий командир капітан Лео — секретний "біоробот четвертого покоління", якого не відрізнити від людини. Харп мислить нестандартно, Лео теж: запросто вбиває людей, якщо потрібно, не вагається (англійська назва фільму Outside the Wire обігрує фразу Think outside the box — мислити нестандартно).
Перша справа парочки Харп-Лео — відвезти в київську лікарню вакцину від холери. Дорогою туди підбитий броньовик з американськими військовослужбовцями. Ми бачимо, що недалеко від палаючої машини місцеве населення, серед яких трапляються темношкірі (афроукраїнці?), швидко розбирає гуманітарну допомогу. Чуємо українську мову: "Дайте молока. Беріть усе!". Навколо зруйновані пʼятиповерхівки, де немає жодної цілої шибки (прямо як в "Атлантиді" Валентина Васяновяча, де теж показано найближче майбутнє, але у тій війні перемогла Україна).
Недалеко розташувалися представники Опору — це різношерстий натовп бороданів з автоматами в спортивних олімпійках і банданах. Всі українські бійці вкрай вороже налаштовані до американців.
Коли останні вишикувалися упереміш з бойовими роботами, один з протестуючих кинув камінь в голову робота, за що був ним миттєво застрелений, не зважаючи на наказ не відкривати вогонь. Загалом, не церемоняться…
Всі проти Америки
Не розкриватимемо інтригу цього своєрідного фільму, але він цікавий моделюванням майбутнього, розкриваючи в якому, можливо, як нас уявляють американці. Нехай навіть за допомогою художніх образів. При чому, Україна все частіше фігурує в західному кіно в геополітичному контексті: в тому ж "Тенеті" (2020) Крістофера Нолана були розбірки між різними диверсантами в Київській Опері, де глядачів приспали газом.
Тут основна геополітична ідея в тому, що Україна — це буфер між Росією і США. Головну загрозу на нашій території представляє ще радянська ядерна зброя. Проте українці бойових роботів не мають, вони є тільки у американців і Червоних.
Цікаво, що головою Опору є молода жінка — автори явно щось чули про матріархатність нашої країни. І більш того, вони приблизно уявляють як виглядають киянки: співробітниці банку ДНІПРОІНВЕСТ — блондинки в рожевих костюмах.
Голова Опору тричі в стрічці озвучує вкрай антиамериканську позицію, як би висловлюючи загальну думку українців. У перший раз вона каже Харпу: "Місцеві осиротіли не через громадянську війну — їх будинки зруйнували ваші бомби". Другий раз: "Ця війна вигідна для США. Росія хоче повернути свою колишню територію. США хоче дестабілізувати Росію, їм потрібен конфлікт в нашій країні. Тільки Опір хоче миру".
І третій раз, щоб не залишилося сумнівів: "У Червоних і Опору єдина мета — ядерний удар по США".
У картині навіть деякі американські роботи налаштовані проти Штатів, що явно пахне садо-мазо, враховуючи те, хто їх творці.
Головне в цьому, досить посередньому фільмі (рейтинг стрічки на IMDb 5,4) — антивоєнний пафос, що люди не можуть бути "супутньою втратою" військових операцій. Що не треба плутати війну на моніторі і в реалі. Але при цьому про фізіономію одного грізного бойового робота там сказано: "Це і є американське обличчя нескінченної війни".
Один зі сценаристів, Роб Єскомб, до фільмів написав чимало сценаріїв антиутопічних компʼютерних ігор, де люди, крім іншого, ворогують з роботами. Тут ця тема теж проходить червоною ниткою. Приниження робота з боку людини позначено хльостким слівцем "роборасизм". А капітан-робот Лео, якого експресивно зіграв Ентоні Макі ("Месники: Війна нескінченності"), заявляє напарнику: "Я не ідіот, інакше був би людиною".