Скандал навколо "Бучі". Чому Кіноакадемія проти зйомок фільму про звірства росіян під Києвом

Днями відбулася прем'єра трейлера художнього фільму "Буча", який розповідає про трагічні події, що відбулися на окупованих РФ територіях — у Бучі, Ірпені, Гостомелі та Ворзелі.

В основі сценарію — реальна історія про те, як 203 місцевих жителів врятував громадянин Казахстану, який отримав політичний притулок в Україні — волонтер Костянтин Гудаускас. Притулок він отримав після того, як оприлюднив інформацію щодо фальсифікацій на виборах президента Казахстану.

Костянтин Гудаускас жив у Бучі. З початком російського вторгнення, завдяки своєму паспорту з громадянством Казахстану, він мав можливість проїжджати на окуповану росіянами територію та вивозити мирних жителів, ризикуючи своїм життям.

"Ризик завжди був. Одна з таких історій — це коли ми виїхали на конвой, і вони відкрили по нас вогонь. Це було у Ворзелі. Вони поклали нас на землю, направили дуло в голову. Я був готовий померти, коли їхав. Він вистрілив над головою і пішов. Сказав, живи", — наводяться у релізі слова прототипу головного позитивного героя фільму.

Після звільнення Київської області про Костянтина Гудаускаса розповіли французьке видання Le Monde, телеканал France 24, британський телеканал ITV news. Українські режисери та сценаристи також звернули на нього увагу та вирішили екранізувати ці події.

"Про те, що відбувалося на окупованих територіях, про геноцид української нації має дізнатися весь світ", — вважає Гудаускас.

"Люди у Франції, Німеччині та Італії не до кінця розуміють, що у нас тут відбувається. Тому основна ідея — показати той кошмар, який зробила РФ, та героїзм людей, які цьому протистояли", — вторить йому режисер фільму "Буча" Станіслав Тіунов. Тобто, це історія насамперед про рятівника-волонтера.

Презентація у столиці пройшла з розмахом, на ній були присутні безліч зірок: рок-музикант Андрій Хливнюк ("Бумбокс"), режисер Семен Горов, актори Ольга Сумська, Віталій Борисюк, Андрій Джеджула, "квартальці" Валерій Жидков та Степан Казанін, оперна співачка Гребенюк, телеведучий Олексій Суханов. Фінансували фільм переважно американці.

"Я знаю, що немає державної підтримки. Мені хотілося б просто звернутися до наших керівників, які в принципі могли б, і повинні підтримати таку тему", — висловилася Ольга Сумська у коментарі "5 каналу" на прем'єрі трейлера.

Перші епізоди вже знято, але основний знімальний процес запланований на грудень 2022 та січень 2023. Прем'єра — на річницю трагедії. Зі сказаного вище зрозуміло, що мета проєкту — максимально привернути увагу світу до трагічних подій у Бучі.

Однак після презентації "Бучі" з різкою заявою про невчасність такого художнього втілення виступила Українська Кіноакадемія: "Тема подій війни Росії проти України потребує максимально делікатного підходу, — йдеться у заяві. — Зображення трагічних подій в ігрових фільмах тоді, поки триває війна, тягне у себе ризик кон'юнктурного використання трагедії, що вважаємо неприйнятним". Тобто авторів звинувачують у кон'юнктурі.

"Проводити зараз у місцях безпосередніх трагічних подій зйомки ігрових фільмів із застосуванням важкої військової техніки, піротехніки, з використанням форми російських військових і подій, що містять насильство, — це нагадування про події тим, хто пережив насильство, і може відбутися ретравматизація жертв цих подій", — вказують автори звернення.

Українська Кіноакадемія — об'єднання кінопрофесіоналів, засноване у 2017 році. Серед членів її правління — Філіп Іллєнко (голова), продюсер Денис Іванов тощо. Під її егідою вручається національна кінопремія "Золота дзиґа".

За іронією долі, одну з головних ролей, а саме — російського ката-окупанта грає в "Бучі" актор В'ячеслав Довженко, який отримав саме з рук цієї Кіноакадемії у 2018 році престижну нагороду "Золота дзиґа" за роль кіборга-націоналіста Серпня.

У стрічці "Буча" В'ячеслав Довженко грає головну негативну роль — російського командира-ката. Судячи з ролика, виходить вона в нього так само виразно. Отже, цей талановитий актор вважав за важливе для себе знятися в ролі окупанта-карателя. Чому? В інтерв'ю 2018 року В'ячеслав мені казав: "Війна — це територія абсолютного зла". Тоді він зіграв українського героя, який із цим злом боровся.

"Задоволення своєї роботи бійці не отримують", — говорив Довженко про героїв фільму "Кіборги". Зараз він зіграв фанатика-ізувера, що є буквально уособленням зла цієї війни. Його герой у ролику виступає перед бучанами з такими словами: "У 1991 році купка зрадників заради влади розвалила велику імперію… Ми врятуємо цю країну. Вибору немає: або ми, або вони. А хто не згоден, що ж…" Він витягає пістолет і стріляє в голови українським солдатам, які стоять навколішки зі зв'язаними руками. На очах дітей, старих та жінок. "Заспокойтеся, ви всі нормальні, а це бруд. Ми тут, щоб очистити вас від бруду".

Наскільки мені відомо — це реальні слова одного з окупантів.

В'ячеслав Довженко — переконливий і у цій ролі. Його персонаж викликає огиду. Не думаю, що таких антигероїв грати просто. І тим більше я не бачу в цьому нічого кон'юнктурного.

До речі, п'ять років тому те саме говорили про "Кіборги": мовляв, на осмислення подій, пов'язаних з обороною Донецького аеропорту, потрібно кілька років, щоб усе зрозуміти. "Я вже все зрозумів", — заперечував тоді режисер проєкту Ахтем Сейтаблаєв. Він і сценаристка картини Наталія Ворожбит не чекали і — результат вийшов відмінним, що підтвердила сама Кіноакадемія.

Можливо, і тут все вийде — сильний ролик. У ньому є і головний позитивний герой — той самий волонтер із Казахстану, який вивозить із Бучі мирних людей.

Кіноакадемія ініціювала дві публічні дискусії на цю тему — перша відбудеться 2 жовтня о 19:00 у межах Кінофестивалю Kharkiv Meet Docs. А також заплановано панельну дискусію з режисерами та критиками під час Київського тижня критики, 20-26 жовтня. Вони запрошують колег та журналістів приєднатися до цих обговорень.

Мають право. Хоча на моїй пам'яті це вперше, коли одні кінематографісти знайшли приватні гроші під свій проєкт і почали знімати, інші — зібралися влаштувати дискусію: чому це погано. І що тепер, від того, що комусь це не подобається, — потрібно припинити зйомки? Повернути гроші інвесторам тощо? Поки це питання — без відповіді.

До речі, це не перша художня зйомка на тему трагедії у Бучі: у червні 2022 року були зйомки фільму "День, коли я зустрів Спайдермена" — про волонтерку з Бучі. Чому ця зйомка не викликала незадоволення Кіноакадемії, а лише проєкт "Буча" — невідомо.