Розділи
Матеріали

Феномен Анатолія Криволапа: як продати захід сонця за 200 тисяч доларів

Костянтин Рильов
Відкриття виставки "Анатолій Криволап. Класичний живопис"

До 100-річчя музею "Київська картинна галерея" відкрилася знакова виставка "Анатолій Криволап. Класичний живопис", яка зібрала натовп шанувальників художника.

Столітній ювілей знаменитого музею "Київська картинна галерея" відзначили великою виставкою Анатолія Криволапа — художника, який багато років тримає першість із продажу своїх робіт на Заході. 76-річний маестро був у розкішному фіолетовому піджаку, білих штанах та темних окулярах. Разом із живописцем Фокус розібрався, з чого складається рецепт його стилю та чому його часто називають "візитною карткою України".

Попри повітряну тривогу та перенесення часу відкриття, на виставку Криволапа у Києві у вихідні прийшло не менше пів тисячі відвідувачів. У шести залах маестро був представлений як своїми "класичними" роботами, тобто полотнами, які йому принесли світову славу, так і полотнами, зробленими сорок років тому у стилі імпресіонізму.

Анатолій Криволап

Можливо, тут не вистачало абстрактних полотен Криволапа, де він наслідував, наприклад, американського абстрактного експресіоніста Марка Ротка (1903-1970). Тому що без абстракціонізму неможливо зрозуміти, звідки народилася унікальна криволапівська манера живопису.

Журналіст Фокусу прямо запитав про це у маестро, вирвавши його з хижих лап публіки (з її нескінченними "селфі із зіркою") — і Анатолій Криволап люб'язно розповів про нюанси свого становлення як художника. Буквально за кілька хвилин нам відкрився його цікавий та непростий шлях.

"З початку 1990-х я десять років працював у стилі абстракціонізму. Я успішно продавав ці картини в Німеччині. Але я відчув, що в моєму серці порожньо від цих робіт, — каже митець. — І поїхав у село Засупоївка під Яготином, де я провів дитинство, на своє улюблене озеро Супой. Я бував там раніше, але приїздами з Києва. А тут приїхав надовго, оселився, щоб побути одному. Того дня був фантастичний захід сонця — я взагалі їх люблю, і ось мене накрило: я зрозумів, що можна поєднати абстракціонізм та улюблений мною український пейзаж. Так народився мій новий стиль. Це було у 2001 році".

Анатолій Криволап "Без назви", 1999
Марк Ротко "№ 6 (Фіолетове, зелене та червоне)", 1951

Криволап додає: "Зверніть увагу, 100 років тому пейзаж революціонізували імпресіоністи. І протягом всього двадцятого століття це був досить консервативний жанр. А я знову революціонізував його, поєднавши український пейзаж з абстракціонізмом. У мене була не одна така робота того дня, я одразу зробив заготівлі для кількох: кінь, хати, озеро. Я вже точно розумів, що хочу бачити на полотні.

Анатолій Кривопал "Без назви"

Так відкривається все велике. Формула Анатолія Криволапа: український краєвид — абстракціонізм — абстрактний український краєвид.

Відкрив Криволап свій "фірмовий" стиль у 55 років. Перші серйозні продажі робіт на аукціоні Phillips відбулися, коли йому стукнуло 65. Ось так! Треба не здаватися: вірність собі, завзятість та талант зробили українського митця зіркою світового арту.

Зауважимо, що Україна традиційно пропонувала на артринок сільські пейзажі (що вже набило оскому), у той час, коли у світі більше цінувалося міське мистецтво, як менш патріархальне. Абстракціонізм — це міська форма живопису (хоча якщо йдеться про народні візерунки, то вони космологічні, і зв'язок із ними вбачали у своєму живописі навіть родоначальники абстракціонізму — Василь Кандинський та Казимир Малевич).

Криволап зробив майже ідеальне поєднання для імпорту українського культурного продукту на Захід: міська форма абстракціонізму плюс український зміст. Недарма і рокер Олег Скрипка для своєї колекції одягу у 2013 році зробив принти на тканині з яскравих краєвидів Криволапа.

Анатолій Криволап "Без назви"

Цікаво, що художник часто використовує з колірного діапазону два полярних кольори: червоний (нижній), колір пристрасті, і фіолетовий (верхній) — колір духу.

"Кажуть, що червоний колір — агресивний, збуджувальний, а мене, навпаки, він заспокоює", — каже художник Фокусу.

Не дивно, адже свій червоний Криволап узяв із небес — із заходу сонця. Та й фіолетовий — звідти ж: на заході сонця ця фарба часто присутня. У зв'язку з абстрактною формою Криволапі вдалася ще одна фішка: його краєвиди зі споглядальних перетворилися на медитативні. Різниця в тому, що коли споглядаєш — спостерігаєш з боку за якимсь предметом, а коли медитуєш — ти предмет поміщаєш усередину себе, свою душу, свою уяву.

Тому той самий кінь із картини "Кінь. Вечір" (2012), проданий на аукціоні Phillips за $186 тис. — це фантом в образі коня, який символізує, наприклад, енергію.

Анатолій Криволап "Без назви"

Його коні, хати та озера — немов трампліни для подорожі до духовного космосу, куди в принципі й абстракціоністи запрошують, але у Криволапа він має конкретнішу адресу — це духовний український космос. Можливо тому представлені на виставці роботи всі "Без назви".

У Малевича "Біле на білому" — один білий квадрат, вписаний в інший, а у Криволапа — це хата, "вписана" у засніжене поле. Але і там, і там об'єктам на картині властива медитативна примарність. Чого не скажеш про їхні ціни.

Казимир Малевич. Біле на білому (1918)
Анатолій Криволап. "Без назви"

Три найдорожчі картини Анатолія Криволапа

1. Анатолій Криволап. "Кінь. Вечір", 2012. Лондон, аукціонний будинок Phillips. Продано 28 червня 2013 року за $186 тис.

Анатолій Криволап. "Кінь. Вечір", 2012

2. Анатолій Криволап, "Кінь. Ніч", 2009. Лондон, аукціонний будинок Phillips. Продано 13 жовтня 2011 року за $124 тис.

Анатолій Криволап. "Кінь. Ніч" (2011)

3. Анатолій Криволап, "Без назви", 2013. Лондон, аукціонний будинок Phillips. Продано 10 грудня 2014 року за $107 тис.

Анатолій Криволап, "Без назви", 2013