Закритий показ. У Києві представили перший фільм про шокуючий початок російсько-української війни

Відомий український режисер Семен Горов, який зняв багато знакових комедій і мюзиклів ("Вечори на хуторі поблизу Диканьки", "Останній москаль") уперше представив документальну короткометражну картину "Спомин про майбутнє", з якою зібрався в тур українськими містами.

"Спомин про майбутнє" — це фільм про перший шок, який викликав початок війни. На на показі в кіноклубі зібралася половина столичного бомонду: режисер і актор Ахтем Сеітаблаєв ("Кіборги"), актор Олексій Тритенко ("Я працюю на цвинтарі"), телеведучий В'ячеслав Соломка, музикант Фагот (ТНМК).

Фокус докладніше розповість про новий проєкт.

Основна ідея документального фільму — це руйнація звичного та затишного, гарного та гармонійного старого світу страшною чудовиськом — війною. У картині показано багато відомих культурних місць Одеси та Харкова, а потім — бомбардування цих місць, руйнування й навіть самі моменти вибухів архітектурних шедеврів.

Через усю стрічку йдуть невеликі монологи 80-річного композитора-класика Ігоря Поклада (мюзикли "Конотопська відьма", Різдвяна ніч", хіти "Дикі гуси", "Скрипка грає", музика до мультиплікаційного циклу "Як козаки…."), який два тижні сидів у підвалі свого будинку у Ворзелі під час окупації.11 березня композитора з дружиною і тещею вивіз волонтер. У їхньому домі безчинствували російські десантники. Відоме курортне селище на якийсь час стало "філією пекла".

Горов попросив композитора повернутися в цей підвал, щоб точніше відтворити на екрані важкі емоції, які тому довелося пережити. Скорботне обличчя Поклада символічно проходить через усю стрічку. У фільмі звучить його музика — це мелодія з етнічними вкрапленнями, усередині якої ритм, що нагадує стукіт серця. І до фіналу картини звучання цієї музики все посилюється, знаходячи ту саму, таку важливу зараз силу духу й опору.

У стрічці показані українські танцівниці, художники, поети, які продовжують творити у своїх рідних містах. Ми бачимо, наприклад, танець дівчини серед протитанкових їжаків. Вона лягає на металеву рогатку — і ніби розіп'ята на ній.

"Спомин про майбутнє" — перша спроба художньо та пластично осмислити в кадрі таке страшне явище як війна. Рефреном через фільм повторюється той самий візуальний прийом: ми спостерігаємо зображення чогось гарного та помпезного, Одеського театру, наприклад, — а потім об'єкт стрясається від вибуху, і кругові коливання розходяться в сторони. Це метафора першого шоку, що спричинило масштабне воєнне вторгнення РФ. Те, що ніколи не мало статися, але сталося.

Ідея стрічки в тому, що після цього тотального удару, який отримала наша Батьківщина, їй допоміг вистояти внутрішній культурно-духовний стрижень, який ворогові не вдалося зламати.

Єдине зауваження щодо побаченого — історія явно потребує продовження. Україна не тільки встояла під тиском путінської Росії, а й погнала ворога назад, до кордонів, які вони так самовпевнено перейшли.

Уже було потоплення крейсера "Москва", контрнаступ ЗСУ, визволення Херсона. Вже з'явилися десятки нових військових пісень, де грізно звучить українська потужна сила та проглядається світло майбутньої Перемоги. І "Спомин" має вигляд першої частини великої трилогії, де дві інші, припустимо, "Контрудар" і "Перемога".