"Все завжди і водночас". Фільм отримав 11 номінацій на "Оскар", але має ідею іншого блокбастера

Критики скаржаться, що рекордсмен за номінаціями на "Оскар" — фантастична комедія "Все завжди і водночас" багато взяла у "Матриці" Вачовскі, не помічаючи, що у цієї безумовно талановитої картини — ідея, структура і навіть деталі — один в один з іншого голлівудського блокбастера, до того ж минулого року — "Доктор Стрендж: У мультивсесвіті божевілля", який Фокус докладно розбирав.

Цікаво, що прем'єри фільмів відбувалися з різницею на місяць — "Все завжди і водночас" випустили у квітні, а "Доктора Стренджа: У мультивсесвіті божевілля" — у травні. Обидва фільми зібрали 4-5-кратну касу. "Все завжди і водночас" номіновано на 11 "Оскарів", "Доктор Стрендж: У мультивсесвіті божевілля" не фігурує в жодній номінації. Але якби він потрапив на конкурс, довелося б порівнювати два фільми зі схожим сюжетом. Це якщо не скандал, то як мінімум казус!

Особисто я здивований, що "Доктор Стрендж: У мультивсесвіті божевілля" з Бенедиктом Камбербетчем (бюджет $200 млн, збори $955 млн), не присутній у номінаціях "Оскара", тому що у нього потужні візуальні ефекти (цим, щоправда, у Голлівуді нікого не здивуєш), але головне — глибокий сценарій (що вражає, особливо у картині, знятій за коміксами).

Доктор Стрендж та "Все завжди і водночас". Однакова структура, ідея та фінал

Нагадаю сюжет "Доктора". Колишній нейрохірург, а нині могутній маг Доктор Стрендж (Бенедикт Камбербетч) конфліктує з Червоною Відьмою, вона ж Ванда Максімофф (Елізабет Олсен). У стрічці показано, що наш мультивсесвіт складається з різних шарів реальності, як пиріг. У кожному ти — в якійсь одній іпостасі, залежно від твого вибору та долі. Лікар в одному шарі — національний герой, в іншому — самодур. Головна його проблема, що Стрендж ніяк не може одружуватись — не дають спокою психологічні комплекси. А Червона Відьма не може бути поряд зі своїми двома синочками. Але є шари, де Стрендж одружився, а Ванда — щаслива мати.

Щоб потрапити в такий шар реальності, Ванда туди грубо рветься, творячи хаос, яким уміє керувати. Стрендж намагається не допустити таких руйнівних втручань, щоби не загинули тисячі світів. Але обидва ці міфологічні персонажі хочуть одного — простого людського щастя. Ванда каже: "Сім'я — це назавжди".

Деталь: у центрі конфлікту між магами дівчина-підліток нетрадиційної орієнтації Америка Чавес (у неї ще сім'я, що складається з двох мам, через що фільм не пустили в Китай, а то він би зібрав $2 млрд, а не один) — вона вміє створювати портали між світами паралельної реальності.

Зараз рекордсмен за номінаціями на "Оскар" — фільм "Все завжди і водночас" (бюджет $20 млн, касовий збір — $95 млн). Головна героїня Евелін Вонг (Мішель Єо) — власниця пральні, американка китайського походження. Керує справами вона разом зі своїм надмірно безтурботним (як вона вважає) чоловіком Веймондом (Джонатан Ке Кван). Її гранично задовбала побутова плинність. Евелін всіх "муштрує": чоловіка та юну дочку Джой (Стефані Сюй). З Китаю приїжджає на свій день народження літній батько Евелін, і головній героїні важко повідомити йому, що Джой — лесбійка, вона має гьорлфренд: "А раптом це повідомлення вб'є дідуся?".

На Вонгів тисне податкова — щось у них негаразд із паперами. Але в ліфті будівлі податкової Веймонд раптом починає поводитися як шпигун, змушує дружину "сканувати свідомість", каже, що мультивсесвіт складається з різних шарів-світів, де Евелін та він — інші. Він — її чоловік із "Альфа-світу". Але зараз усім світам загрожує кінець, бо якась Джоба Тупакі — юна дівчина, на яку надто тиснула мати — розколола свою свідомість на частини, проникнувши у всі світи. Джоба Тупакі стала втіленням хаосу та королевою невідповідностей, її треба зупинити. А Евелін — обрана (привіт "Матриці").

У цьому фільмі, щоб проникнути в іншу реальність, треба не кликати Америку Чавес, а треба зробити щось абсурдне: обмочитися, поцілувати податкового інспектора, поміняти на ногах черевики, вдихнути ніздрею муху. З подивом Евелін виявляє, що в інших реальностях вона була кухаркою, продавчинею хот-догів, жінкою з пальцями-сосисками і навіть кінозіркою, що володіє східними єдиноборствами. Вона починає користуватися своїми різними іпостасями, щоб отримати різні здібності та битися з Джобою. Тупакі виходить на битву з Евелін, але тут місіс Вонг виявляє, що ніяк не може її вбити. Чому? Дивіться!

Структура, ідея і навіть висновок із цих двох картин однаковий: "Нічого не важливо. Крім кохання".

У "Мультивсесвіті" у фіналі є сентиментальна сцена, що викликає сльози, і у "Все завжди і водночас" — теж. Акторська гра незрівнянна в обох випадках: відразу хочеться побігти і обійняти своїх близьких.

Хто в кого запозичив — складно сказати, враховуючи, що картини вийшли майже одночасно. Але мультивсесвіт — давня фішка коміксів, і "Доктор Стрендж" — це і є просунута екранізація коміксів, а "Все завжди і водночас" — скоріше пародія на них, де звичайні люди стають супергероями.

У чому різниця між картинами "Все завжди і водночас" та "Доктор Стрендж"?

У "Мультивсесвіті божевілля" надлюдям, магам — потрібне просте людське щастя. Особисте! Вони, владні міфологічні істоти, у цьому питанні мріють бути простими обивателями. У стрічці "Все скрізь і відразу" — навпаки: нормальних людей заїдає побут та щоденна рутина і вони мріють "про щось більше". І тут відбувається прорив у реальність мультивсесвіту, з різними втіленнями. Він трапляється раптово і будь-де: в офісі, в коридорі, в туалеті, в ліфті. Ця інша реальність прямо за стінкою, досить надіти спеціальний блютус із зеленою кнопкою — і вперед, скачи по шарах, де ти можеш бути або ніким, або всім.

Дві ці стрічки, немов дзеркальні відображення одна одної, з висновком з "Бітлз": "Все, що нам потрібно — це лише кохання".

Хороші жарти та метафори

З плюсів "Все завжди і водночас" зазначу гумор.

"А чим же я така особлива?" — "Тим, що у цьому всесвіті — ти повний нуль у всьому".

"Ти що віддаєш перевагу: прийняти бій і все змінити чи безвільно лежати?" — "Безвільно лежати".

"Твій план врятувати близьку людину за всяку ціну розлютив весь всесвіт". У картині завжди доречна іронія ставить підніжку пафосу.

У фільмі безліч красивих метафор, що з'єднують звичайний світ — з потойбічним, як наприклад, барабан пральної машини, що крутиться, перетворюється на портал у мультивсесвіт. Головна фішка стрічки у формулі: обиватель+мультивсесвіт = безмежні можливості обивателя. Загалом, всі ми живемо в мультивсесвіті божевілля. І це безумство — кохання!

Раджу подивитись обидві картини.