"Нова Іграшка". Хто замінив П'єра Рішара і як тепер із цим жити (рецензія, відео)

Хто замінив П'єра Рішара у "Новій Іграшці"

Почнемо з головного — нову іграшку грає Жамель Деббуз (родина приїхала до Франції з Марроко), досить відомий у Франції актор. Він знімався у двох частинах "Астерікса", має премію Каннського кінофестивалю, а в юності встиг засвітитися навіть у "Амелі". Також треба згадати, що Жамель не користується правою рукою, яку пошкодив у 14 років.

Чесно сказати, я боявся. Боявся, що це провал кастингу і я вимкну фільм через 15-20 хвилин. Але ні, виявилось, це успіх! Деббуз просто чудово вписався у роль, і до 15 хвилини навпаки розумієш — фільм вдався і дивитися його потрібно до кінця. Головний актор дуже органічно жартує, поводиться в комічних та драматичних ситуаціях. Щоправда, історія головного героя тепер трохи інша. УВАГА — далі вже СПОЙЛЕРИ.

Шахрай замість невдахи — як змінився образ головного героя "Іграшки"

Загалом сюжет першої "Іграшки" повторюється. Син багатія "купує" собі в магазині людину у вигляді іграшки. У першій частині це був журналіст і невдаха. У "Новій іграшці" — це також тимчасово безробітний, який влаштувався в торговий центр охоронцем і невдало заснув на посту.

Але якщо герой П'єра Рішара був чесною людиною, яку ламали обставини, то герой Жамеля Деббуза — спочатку шахрай. Він торгує на ринку чайниками із двома носиками. Їх конфіскує поліція через високий вміст свинцю. Вдома — борги, вагітна дружина. До речі, з баламутною родиною та районом, де живе герой, нас познайомлять докладно. І це — очевидний плюс фільму.

Потрапивши в будинок багатія, наш герой дуже швидко погоджується побути "іграшкою", почувши таксу 2 тисячі євро на день, 14 тисяч євро — на тиждень. Понад те, коли трапиться момент, що сина багатія треба відправити в літній табір і оплата може зникнути — шахрай намагається зробити так, щоб поїздка хлопчика не відбулася.

Втім, в іншому — процес перевиховання багатого синка йде в канві першого фільму, враховуючи технічні та моральні аспекти, що змінилися за 47 років.

"Нова Іграшка" та "Іграшка": комедії із соціальним підтекстом

За всієї своєї комедійності "Іграшка" спочатку була і драмою. Адже багатій "купував" у вигляді іграшки не лише Рішара. Він також розпоряджався долями своїх підлеглих чи випадкових людей, які купували будинок.

У L'Express ще в 1976 році писали, що фільм є чудовим варіантом, як можна поєднувати комедію з драмою.

У "Новій Іграшці" — на межі звільнення цілий завод. А в ініціативній групі протестів виявляється дружина головного героя. Таким чином у якийсь момент комедія переростає у драму.

Ось що про це говорить в інтерв'ю "Журналу Монреаль" режисер фільму Джеймс Ют:

"Переглядаючи фільм ("Іграшка" — прим. Авт.), я побачив уїдливу сатиру... Я зрозумів, що теми першого фільму сьогодні набагато актуальніші. Я маю на увазі, зокрема, соціальний розрив, феномен дітей-королів, місце грошей у нашому житті…

Уявіть, що вам пропонують зарплатню в 14 000 євро на тиждень, щоб ви могли грати з дитиною, яка має в замку всі можливі ігри, вас би годували і дали притулок... Хто б відмовився від цього сьогодні?

…Гроші зводять людину з розуму і спрямовують її. Настав час людині знову очолити суспільство, повернувши на перший план людські стосунки. Ось що ми хотіли сказати цим новим прочитанням роботи Вебера (режисер та сценарист першої "Іграшки" — прим. авт.). У певному сенсі це ідеалістичний фільм".

В результаті — історія склалася і як комедія, і як соціальний фільм. Втім, оцінку економічної ситуації показано дещо ідеалістично. Але тут кожен зробить свій висновок.

Мій висновок: однозначні 7-8 балів із 10. Фільм треба подивитися. І особливо спробувати, якщо вам подобався оригінал. Зможете порівнювати, підмітити відмінності — перш ніж критикувати. Європейські критики оцінили "Нову іграшку" у межах 6-7 балів, тоді як перша "Іграшка" стабільно набирала від 7,5 до 8.