"Вихiд Дракона". Як бойовик із Брюсом Лі назавжди змінив формат фільмів екшн

26 липня 1973 року на світові екрани вийшов американсько-гонконгський бойовик "Вихід Дракона", який разом змінив формат фільмів екшн. Відтепер там завжди будуть присутні елементи жорстких східних єдиноборств, які замінили варіації на теми боксу. Бюджет картини за голлівудськими мірками був мізерним, $850 тис., але "Вихід Дракона" зібрав касу в $90 млн, у сто разів перевищивши бюджет. Особисте зіткнення Брюса Лі та Джекі Чана дасть поштовх кар'єрі останнього.

Фокус розбирався, як сталося американо-китайське кіночудо, в яке майже ніхто не вірив.

Компанія Warner Bros. зацікавилася фігурою Брюса Лі після успіху його попереднього гонконгського бойовика з Чаком Норрісом, який бився з головним героєм у римському Колізеї. Фільм, у який вклали $130 тис., приніс прибутку $5 млн.

Голлівуд вирішив ризикнути, але невеликою сумою — за тамтешніми масштабами. Було найнято не надто досвідчених режисера Роберта Клауза і сценариста Майкла Алліна. Ні того, ні іншого не надихала ідея картини і мізерні гонорари.

Клауза до того ж дратував китайський акцент Брюса Лі, а Аллін майже нічого не знав про східні єдиноборства. Брюс намагався вносити правки в сценарій і якось впливати на хід підготовки до зйомок, але це виходило слабо. Конфлікт Брюса Лі зі співавторами досяг такої міри, що перші два тижні зйомок свого найуспішнішого фільму він взагалі пропустив.

Хай там як, але режисер і сценарист впоралися зі своїми завданнями... бо дуже вірили в проєкт американські продюсери Фред Вайнтрауб і Пол Геллер, їхній гонконгський колега Раймонд Чоу і сам Брюс Лі, який роками чекав на подібну пропозицію від Голлівуду.

Містер Лі та острів невезіння

Інтернаціональний сюжет був придуманий хвацько. Чому у фільмі не можна застосовувати вогнепальну зброю? Тому, що на острові колишнього шаоліньського ченця Хана культ східних єдиноборств і сюди заборонено привозити зброю. Хан раз на три роки влаштовує турнір із єдиноборств із великими грошовими призами. Однак поліція вважає, що він виробляє на острові наркотики. А ще викрадає дівчат, накачує їх цими наркотиками і робить повіями. Справжній лиходій, який побудував на острові злочинну імперію!

Представник поліції зв'язується з містером Лі (Брюсу в картині залишили прізвище) і просить узяти участь у турнірі, щоб розвідати, що відбувається на острові. Якщо підтвердиться найгірше, він має по рації викликати підкріплення.

У містера Лі свій резон: на зловісному острові зникла його сестра. Є підозра, що її вбили.

Отже, на острів з'їжджаються учасники змагань — бійці різних національностей і стилів. Один дурень махав на кораблі перед містером Лі кулаками. Той запропонував поїхати на острів на джонці — розібратися. Задирака вліз у човен, а Лі — ні. А потім, знущаючись, змусив нахабу бовтатися в ньому по коліно у воді — чудова ілюстрація філософії Брюса Лі: не застосовувати насильство, якщо це можливо. Але гади, звісно, не залишать йому шансів — доведеться засукати рукави.

Вавилон на знімальному майданчику

На зйомках фільму, який визнано класикою і внесено до реєстру картин, що належать до національного надбання США, все йшло з диким скрипом. Змішаний китайсько-американський склад картини не давав змоги акторам зрозуміти один одного: не вистачало перекладачів.

Виникла проблема з набором актрис на роль повій. Китайські актриси відмовлялися. Продюсери не розгубилися і найняли в Гонконзі реальних жриць кохання — по $150 на день. А актрисам, зайнятим у фільмі, платили по $100: в пору їм було страйкувати, як зараз у Голлівуді.

У фільмі "Вихід Дракона" були зайняті 400 статистів. До того ж багатьох набрали звідти ж, звідки повій — з вулиці. Деякі "пацани" намагалися зачіпати зірку — Брюса Лі. Іноді, кажуть, наривалися. Але по-тихому. Без гучних ексцесів: бізнес є бізнес.

Як не дивно, але з усім хаотичним Вавилоном Роберт Клауз все-таки впорався. А реальна шпана і дівиці легкої поведінки додали фільму колориту.

Брюс Лі незрівнянно поставив бійки. У цій, наприклад, він робить удар, виконуючи сальто — надскладний трюк. Ще один візуальний хід: він знищує охоронця Хана О'Хару (Роберт Волл), вбивцю сестри, ногами, але бачимо на екрані ми тільки обличчя Брюса. Однак воно настільки виразне, що ти віриш на всі сто: задушив. Страшно по-справжньому.

Битва головного героя з основним антагоністом чудова. Китайський актор К'єн Ши собаку з'їв, граючи всяких покидьків у гонконзькому кінематографі, і в ролі Хана він украй виразний: зарозумілий, зневажливий, жорстокий. Але при цьому — майстер кунг-фу і голими руками його не візьмеш. Якщо, звичайно, це не руки Брюса.

Наркобарон кинув на ножі темношкірого американського чемпіона з карате Вільямса (якого зіграв стильний спортсмен і актор Джим Келлі, схожий на Джимі Хендрікса) — оком не моргнув. А глядач уже встиг полюбити Вільямса за гумор і непомірні сексуальні апетити — він просто вагон дівчат набрав, коли Хан дозволив скористатися його гаремом.

Цікавим є і поєднання у стрічці гонконзької екзотики та американської рок-музики — все це було свіжо.

Ефектний фінал: дуель містера Лі з Ханом у дзеркальній кімнаті. Насадка на руці Хана з чотирма лезами пройшлася по обличчю бійця, залишивши знамениті криваві смуги, які ми бачимо на кожному другому плакаті з Брюсом Лі.

Став мемом і жест, коли Брюс пальцем змащує кров з обличчя, а потім злизує її: на кшталт, смак крові пробуджує в ньому звіра.

Око за око

Загалом, завжди герой Брюса Лі — справедливий, але жорстокий месник, який дотримується принципу око за око. Котяче виття, гордовитий погляд, спочатку неквапливі рухи, а потім блискавичні удари, застосування смертельних прийомів і його легендарний удар у стрибку. Усе це вкупі зробило Брюса Лі втіленням тотальної сили та неперевершеною зіркою фільмів зі східними єдиноборствами. Ті чи інші його прийоми повторювали Чак Норріс, Стівен Сігал, Джейсон Стейтем. А Ван Дамма зробив зіркою фільм "Кривавий спорт", де історія про турнір просто повторює сюжет "Виходу Дракона". І туди ж перейшов один із лиходіїв-кілерів, якого зіграв культурист і боєць — страхітливий Боло Йен.

Але технічно копіювати Брюса Лі марно, кожен з перерахованих вище бійців-акторів знайшов свій образ, використовуючи спадщину Лі як точку відліку.

Однак після його смерті гонконгські продюсери намагалися ввести в дію копії Лі. Було аж три Брюси: Брюс Лай, Брюс Ле і Брюс Люн. Усі — провалилися.

До речі, спочатку з Джекі Чана теж намагалися зробити "другого Брюса Лі". Він знімався як каскадер у "Виході Дракона" і Брюс Лі дав поштовх його кар'єрі. Спілкування з Брюсом розкрило ті риси характеру Джекі, які лягли потім в основу його кіногероя. Шкода тільки, дійшло до нього це не відразу.

Брюс Лі та Джекі Чан: месник і хитрун

В одному з епізодів "Виходу Дракона" Брюс тягав Джекі за волосся.

В іншому — бив палицями по голові. Ось як Джекі сам про це розповів: "Він бив мене палицями, але мав ударити побіжно. А влучив просто в голову. Я впав. Він ніби не помічає мене. Режисер: "Стоп". Брюс повертається і кричить: "О! Боже мій!". Кинув палиці, підбіг до мене. А я такий прикидаюся, хапаючись за голову: "О! Боляче!". Він схопив і притиснув мене до грудей: "Пробач, пробач". Я бурмочу: "Я в порядку". "Тобі боляче?" — запитав Брюс. — "Трошки... в очах потемніло", — каже Джекі під регіт аудиторії на телепрограмі. — Брюс щоразу, коли він мене бачив цього дня, говорив: "Ти, мовляв, той самий хлопець. Пам'ятаю-па'мятаю". І навіть запитав: "А що в тебе за стиль?" — "Південний" — "Добре".

Коли через перевитрату коштів частину каскадерів стали прибирати з майданчика, то Брюс, за словами Джекі Чана, сказав, показуючи на нього: "Хочу, щоб його залишили". І Джекі спочатку отримував 15 доларів на день, потім 30, потім 60, а згодом йому стали платити 270 доларів за зміну. Виходить, Брюс Лі дав поштовх кар'єрі 19-річного Чана.

Зверніть увагу, як поводився Джекі з Брюсом: так, йому було боляче, але більше він усе-таки прикидався, ніж страждав, заради того, щоб дістати увагу Брюса. І ця тактика веселого хитруна спрацювала. Саме граючи таких персонажів, Джекі Чан стане зіркою спочатку Гонконгу, а потім Голлівуду. Його архетип повністю проявився у випадку з Брюсом.

Спочатку і його змушували копіювати жорсткий стиль Брюса Лі: Джекі Чан навіть знявся в "Новому кулаці люті" (1976) у того ж режисера Ло Вея, який зробив фільм з Брюсом "Кулак люті" (1972). На виході — провал.

Однак щойно в "П'яному майстрі" (1978) на екрані замість безжального месника з'явився той самий веселий хитрун — картина миттєво посіла друге місце за зборами в Гонконзі, посунувши, за іронією долі, дозняту Робертом Клаузом "Гру смерті" (1978) з дублерами замість Брюса Лі. Так зійшла друга азіатська зірка світового масштабу.