"Мадам Павутина": чому жінка-павук в особі Дакоти Джонсон провалиться і павутиння її не врятує

Після мільярдних зборів фільми за коміксами Marvel, починаючи з 2020 року, все частіше провалюються в прокаті. І річ не в ковіді. Просто продюсери вирішили поставити на потік супергеройські фільми і забули про якість. Виняток — "Вартові Галактики-3" Джеймса Ганна, бо це — практично авторське кіно. Але наприкінці минулого року "Марвели" спікірували з приголомшливим реактивним виттям.

Фокус пояснить, чому і на нову "Мадам Павутину", найімовірніше, чекає та сама доля. Але ж, за іронією, її героїня сама повинна керувати долею.

Віщунка Кассі

Персонаж Дакоти Джонсон ("50 відтінків сірого") — парамедик Кассандра Вебб. Мадам Павутина, оригінальна героїня коміксів Marvel, вперше з'явилася 1980 року — вона мутантка з екстрасенсорними здібностями, яка може бачити майбутнє й альтернативні реальності, пов'язані з так званою Павутиною долі. Кассандрою вона не дарма зветься — на честь троянської царівни, наділеної даром пророцтва, яка передбачила загибель Трої. У переносному значенні Кассандра — провісниця нещасть. Автори коміксів зухвало з'єднують стародавні міфи із сучасністю, тому кумедно, коли головну героїню фільму називають по-американськи, пестливо-зменшувально: Кассі. Геракл би став Герой, Одіссей — Оді, а Афродіта — Афрою. Кумедно. Але повернемося до героїні картини.

На самому початку фільму (це є в трейлері) Кассі в автомобілі падає з мосту в Гудзон. І ось під водою жінка опиняється в центрі якоїсь срібної Павутини долі, смикаючи за нитки якої можна повертатися в часі назад. Візуально ця метафізично-метафорична картинка заворожувала, припускала якусь глибину розповіді, як, наприклад, зовсім непрості сюжетні перипетії в "Докторі Стренджі — 1, 2". Але, як з'ясувалося, це не той випадок.

Кассандра врятувалася і продовжує спостерігати фрагменти видінь, де ніби плівка реальності відмотується назад. У більшості варіантів такі випадки нешкідливі: одна й та сама репліка пасажира в громадському транспорті, один і той самий фант, що випадає на сімейному святі в гостях.

Так триває до того моменту, поки Кассі не опиняється в одному вагоні в метро з трьома дівчатами (Сідні Суїні, Ізабела Монер, Целеста О'Коннор): біло-, червоно і темношкірою — такий собі інтернаціонал. Вони начебто юні, але не по роках мудрі й швидко орієнтуються в надзвичайних ситуаціях. А саме така НС з ними зараз і станеться.

Дуель, що повторюється

З'явиться головний антагоніст картини — чорна людина-павук Єзекіїль Сімс (Тахар Рахім). І спробує вбити трьох дівчат разом. Навіщо? Тому, що йому багато разів снилося, що вони його в майбутньому самі грюкнуть. Але який у них мотив його вбивати — перша нерозв'язна загадка стрічки.

Нам просто дають зрозуміти: Єзекіїль Сімс — поганий. А дівчата і Кассі — хороші.

У фільмі з'ясовується, що і Сімс, і мати Кассандри Вебб були в одному екзотичному місці, де здобули свої надздібності від тамтешніх павуків і місцевих мешканців, які обожнюють членистоногих. Але наступне запитання знову без відповіді: чому одні й ті самі павуки дали Єзекіїлю здібності лазити по стінах і стрибати на двадцять метрів, а Кассі — керувати часом? Хоча в ролику йдеться про те, що Сімс, мовляв, теж щось там може творити з хвилинами, але жодних його успіхів у цьому напрямку ми не бачимо. Так само як і вміння Кассандри носитися по вертикальних поверхнях. Укуси одного і того ж виду павука викликають такі різні мутації? Гаразд. Досі в принципі вся ця вступна експозиція була цікава.

Але далі у фільмі піде низка нескінченних повторень: Сімс нападе на панянок, а Вебб, перекроюючи реальність, захистить їх. Раз, два, три. Сюжет починає нагадувати заїжджену платівку. По суті, повторюється одна й та сама дія: дуель жінки-павука і павука-чоловіка.

Можна було придумати, наприклад, як дівчата допомагають Кассі відбивати атаки чорного павука-Сімса. Кожна щось таке зробить у силу свого характеру. Але в битвах Єзекіїля з Кассандрою дівиці — тільки жертви нападу, які опиняються в неправильному місці і в неправильному часі. А опікунка Вебб, здійснивши ті чи інші маніпуляції, хапає їх в оберемок і змотується куди подалі, щоб потім знову все повторилося.

З приводу "опікунки". Тітка Кассі постійно намагалася "зіскочити" зі своєї рятувальної місії, розпитуючи дівчат: "У вас тато, мама є? Родичі, які вас захистять? Або, на худий кінець, друзі?" Але тут з'ясовувалося, що всі три дівчини — без батьківського нагляду. То їхні батьки розлучені, то депортовані з країни. І нікому сиротинки не потрібні: прямо соціально-проблемна Америка.

Мінуси фільму "Мадам Павутина". Присипляюча однотипність дії і відсутність виразних мотивів вчинків у деяких головних героїв.

Плюси. Персонаж Дакоти Джонсон викликає симпатії, а її акторська гра цілком органічна. Глядачеві подобається, що для дівчат-сиріток знайшлася така ось добра тітка-павучиха Вебб, яка з дівчат сколотить жіночу "павукову" команду, про перемоги якої вже намальовані комікс-пригоди. Але чи буде кінопродовження "Мадам Павутини" — беруть сумніви: картина цікава в першій чверті, а потім триває конвеєрне повторення однієї й тієї ж дії. Даремно сценаристи не проявили винахідливості.

Одна надія на мінімальний для супергеройського кіно бюджет: замість звичайних $200 млн+ тут заявлено лише 80. Може-таки відіб'ються!