"Смак свободи": фільм про українську мрію, де на героїню звалюється успіх, кавалер, бізнес та фея

На сьогодні Ірма Вітовська — кіноактриса номер один України. Тільки за останній час у неї вийшли такі картини: "Думки мої тихі" (2020), "Коза Ностра. Мама їде" (2022), "Королі репу" (2023), "Між нами (2023). Дві комедії, драма і трилер. У жанрі нового фільму "Смак свободи" значиться, що це "романтична комедія". Однак у ньому основний сюжетний трюк — чисте фентезі: Ірма грає Ольгу Франко (1896-1987), яка періодично "воскресає" зі своєї ж книжки українських рецептів 1929 року, щоб наставляти кухарку-початківця, але амбітну кухарку — нашу сучасницю. Фокус розбирає плюси і мінуси прем'єрної картини.

Режисер Олександр Березань уже не вперше звертається до жанру фільму про успіх, наприклад 2019 року він зняв стрічку "Давай, танцюй!" про танцюриста, що приїхав підкорювати українську столицю: таке вольове чоловіче кіно з жорсткою конкуренцією. Але тут — жіноча мотиваційна історія з першою низкою українських зірок: Римма Зюбіна, Дмитро Суржиков, Ірма Вітовська. І одна запрошена польська — актор Томаш Собчак.

У головній ролі — молода актриса Ірина Кудашова ("Школа", "Інший Франко"). Вона грає милу дівчину-кухарку Варю, яка експериментує з незвичними стравами в придорожньому кафе. Але вона втрачає роботу, бо її висока кухня нікому не потрібна тут: далекобійникам складно пояснити, що таке "пашот". Енергійна панянка тікає з дому в пошуках реалізації. І ось — наша героїня у Львові, що виблискує жовтими вогнями.

Зрозуміло, орендована квартира, практично, без зручностей. Але — опля — випадково дівчина виявляє там книжку "Перша українська загально-практична кухня (1929) львів'янки Ольги Франко — дружини того самого сина класика Петра Франка, про фільм про якого Фокус нещодавно писав. У своїй роботі Ольга зробила симбіоз української та австрійської кухонь, оскільки у Відні колись закінчила кулінарні курси. Завдяки кінематографу ми в нашу свідомість повертаємо напівзабуті історичні постаті, що зовсім непогано для національної самоідентифікації.

Паралельно Варя безуспішно штурмує ресторації. І майже впадає у відчай. Але тут їй на допомогу приходить... Ольга Франко власною персоною (Ірма Вітовська). Дама ошатно вбрана, у химерному капелюсі. Вона починає наставляти дівчину. Та спочатку погрожує викликати поліцію, потім підозрює, що в неї почалися глюки на ґрунті невдач. Утім, автори (сценаристка Олена Моренцова-Шулик) нам не надто пояснюють, як трапився цей феномен із видіннями. У казці про Попелюшку фея була? Була. Ну ось, а тут у ролі доброї книжкової феї-наставниці Ольга Франко. При чому, вона не один раз приходить на допомогу Варі, а регулярно з'являється, коли хмари згущуються над головою дівчини.

Далі досить типовий набір боротьби за місце під сонцем "Ресторану № 1", де відбувається конфлікт шеф-кухаря (Томаш Собчак) і власника закладу (Дмитро Суржиков). Головна дуель, як це часто буває в українських картинах, між жінками: Варею і помічницею шеф-кухаря Лесею (Тетяна Малкова).

Ще, звісно, у Варі виявляється "залитий" нею сусід — це чудовий, високий, блакитноокий програміст Тарас, якого зіграв Костянтин Темляк: з'явився конкурент українському секс-символу Роману Луцькому, який засвітився в "Сторожовій заставі" (2017) і "Відданій" (2020).

В останньому фільмі був буквально естетичний культ кулінарної складової Австро-Угорщини (час дії: кінець XIX — початок XX століть). І в "Смаку свободи" непогано схоплена кулінарна лінія: не може не захоплювати мистецтво приготування салату, коли навіть зелень розкладають, наче ікебану. У картині зроблено акцент на якомусь специфічному борщі, приготованому на буряковому квасі (що це — загадка?), який пили зі склянок. І котлета була, але непроста, а "герцога Нельсона", що зовні нагадує м'ясний рулет.

Плюси фільму. Знято "повітряно", багато панорам і портретів, автори явно подбали про естетичний бік кадру, хоча місцями нагадувало рекламний ролик. Переконлива гра Ірини Кудашової — віриш її великим розкритим очам. Як завжди міцна майстерність Ірми Вітовської в ролі феї-Ольги Франко, але якихось несподіванок не спостерігалося. Акторка тут у доволі типовій для себе ролі наставниці, яка в неї була в "Моїх думках тихих" або псевдонаставниці — у "Між нами". Сподобалися деякі сценарні знахідки на кшталт того, що на конкурсі за місце в ресторані високої кухні треба було запропонувати не надвишукану страву, а навпаки — дуже просту (не будемо "зливати" яку). І фентезійний хід із магічними появами пані Ольги Франко в найнепередбачуваніших місцях — оригінальний. Доречне камео співачки Джамали.

Мінуси. Передбачуваність. Романтичні штампи. Зловживання краєвидами Львова, знятими з дронів — усе це зроблено в стилі серіалу, а не повного метра, і не має жодного символічного сенсу, окрім "красивості".

Загалом кіноісторія вийшла легка, іскриста, більшою мірою розрахована на глядачок. Майже ідеальна "картина вихідного дня".