Розділи
Матеріали

"Планета мавп. Нове царство". Бойовик про приматів розкрив — хто найнебезпечніша істота на Землі

Костянтин Рильов
Кадр із фільму "Планета мавп: Нове царство"

Новий фільм франшизи "Планета мавп: Нове царство" показав усі грані божевілля людства, але найгрізніша істота в цьому царстві — жінка на ім'я Мей.

9 травня в прокат вийшов черговий фільм франшизи про приматів, які перемогли людство — "Планета мавп: Нове царство". Минула "Планета мавп: Війна" (2017) була дуже пристойна — захоплива історія про розумного шимпанзе Цезаря, який став лідером перетворених вірусом приматів. Тут була спроба створити рівновеликого за інтересом головного героя-мавпу, але як на мене, вона не зовсім вдала. Зате є одна людська істота, яка перевертає все з ніг на голову.

Отже, мавпи стали сапієнсами, тобто розумними, люди під дією штучного вірусу навпаки — деградували. Нова картина починається з того, що мудрого вождя мавп Цезаря з почестями спалюють на похоронному багатті — все обставлено як релігійний ритуал. А далі сказано, що минула парочка-трійка століть: мавпи розбилися на клани.

Ноа і диво-жінка

Шимпанзе Ноа (цифрову маску знімали з актора Оуена Тіга) з Ордена птахів. Він — син вождя свого клану-племені — головного Майстра птахів, який весь у пір'ї. Вони приручають орлів для полювання.

Ноа — дресирувальник орлів

Однак їхнє чудове життя в єднанні з природою закінчується, коли на селище налітають головорізи, якими керує новий король-тиран — горила Проксімус Цезар. Горила не шимпанзе — сила є, розуму не треба. Він заснував, як міг, нове диктаторське царство, вбиваючи або беручи в полон сусідів: як мавп, так і людей. Горили, як скажені, гасають на конях, тикаючи у своїх жертв чимось на кшталт копій-шокерів. Людей ці агресори, здебільшого, пускали на розхід. Поки до Проксімуса не дійшло (із запізненням), що вони йому могли б розповісти про нову-стару зброю, якою колись володіли. Шокери, зрозуміло, теж людських рук справа.

Проксимус Цезар — мавпячий тиран

Треба сказати, що людей у картині — щіпка. У цій франшизі з дійових осіб — 98% мавпи, а 2% — люди. Головним чином, це — дівчина на ім'я Мей (Фрейя Аллан).

Третину фільму вона бігала напівгола в багнюці, прикидаючись дурепою і підбираючи недоїдки. Але незабаром з'ясується, що це така форма маскування. На її фразі: "Мені мама сказала мовчати" — публіка в залі довго сміялася.

Ноа випадково виявляє Мей — вона поїдала за ним рештки їжі. Після вторгнення Проксімуса — Ной став вигнанцем, а Мей — прибилася до нього. Несподівано з'ясовується, що вождь полює — конкретно за нею. І ось тут починається найцікавіше: коли дівчину відмили і злегка причепурили — її IQ зріс разів у п'ятдесят. Ноа і тямущий орангутанг, який шанує традиції Цезаря, очманіли. І це перший раз, коли самці мавп відчули себе повними ідіотами порівняно з цією тендітною панянкою.

Далі — більше. Дівиця здатна не тільки розв'язувати в умі алгебраїчні й технічні задачі, а й може, якщо треба для правої справи, задушити, не моргнувши, собі подібного — гомо сапієнса. При чому Проксімус — начебто тупуватий диктатор — попереджав, щоб Ноа не надто їй довіряв і — як у воду дивився.

Мей — це "річ у собі" у фільмі "Планета мавп: Нове царство"

Не будемо "зливати" сюжет, але трансформації Мей вас не раз здивують, хоча й виглядатимуть дещо надумано. Під час одного доленосного діалогу з нібито другом дівчина про всяк випадок тримала руку на спусковому гачку захованого пістолета. Підступна, вивертка, рішуча! Виявляється, жінці, щоб стати диво-жінкою, досить просто вимитися — і вона стане супергероїнею, здатною майже на все. Куди там до неї — типу розумним, але прямолінійно мислячим самцям приматів!

Гомо сапієнс з гранатою

Перша половина фільму затягнута, друга – динамічніше (у кадрі виключно брати наші ееее…тут вони ніби старші), але крім позначеної вище, ніякої іншої ідеї в стрічці не проглядається. А ця – доволі феміністична. І зовсім немає теми заявленої в анонсі: мовляв, одні мавпи – за повне винищення людей, інші – за союз із залишками людства та між цими формаціями – війна. У сюжеті все загорнуто зовсім інакше.

Так чи інакше, після перегляду є відчуття, що найшаленіші та найнепередбачуваніші – це саме люди. То вони штучні віруси розводять, то бахнуть надзброєю – від чого ж самі страждають і все навколо: природа стогне. Раніше прислів'я про непередбачуваність звучало "…як мавпа з гранатою", а тут у цій ролі — гомо сапієнс. Ну, а інтрига фільму явно переноситься на наступну стрічку франшизи.