Культура в часи лихоліття: 10 подій, які скасували війна, епідемії чи соціальні потрясіння

1938 рік. У Венеції відбувається найпрестижніший кінофестиваль. Фашистський уряд Італії чинить тиск на журі: перемогу здобуває німецький нацистський пропагандистський фільм "Олімпія", а також італійський фільм "Лучано Серра, пілот", продюсером якого був син Муссоліні Вітторіо. Документальний фільм "Олімпія" взагалі отримав нагороду поза номінаціями та всупереч правилам фестивалю, який передусім передбачав нагороди для художніх фільмів. Але політична доцільність перемогла. Таке грубе нехтування нормами заради політичної доцільності тоталітарних режимів викликали обурення у членів журі з демократичних країн, які зі скандалом покинули фестиваль у Венеції.

Це призвело до заснування майбутнього найпопулярнішого фестивалю кіно, але, через велику війну у Європі, його старт затягнувся на сім років. Скасування чи перенесення масштабних культурних подій відбувалися в історії не так уже й рідко.

Берлін, 1916 рік. Шості Олімпійські ігри

У 1912 році Другий Райх зумів добитися проведення VI Олімпійських ігор у своїй столиці. А вже через два роки він розпочав війну, яка згодом переросла у світову. Тодішній Міжнародний олімпійський комітет не поспішав скасовувати чи хоча б переносити ігри (серед конкурентів Берліна був американський Клівленд, який знаходився за океаном – далеко від епіцентру бойових дій).

Засновник олімпійського руху та на той час — чинний президент МОК П'єр де Кубертен до останнього сподівався, що війна закінчиться, "поки не опаде листя" (як це обіцяв кайзер Вільгельм на початку бойових дій) і йому вдасться залишити спорт поза політикою. Тож з початком бойових дій приготування не зупинилися. Але конфлікт затягнувся і став глобальним, тому у столиці воюючої Німеччини Олімпійські ігри не провели. При цьому нумерацію ігор зберегли, наступні ігри у бельгійському Антверпені стали сьомими за рахунком. Німеччину та її союзників туди не запросили.

Берлін таки провів свою олімпіаду через двадцять років — але це вже зовсім інша історія про уже нову світову війну. А колись скасовували війни під час олімпіад, а не навпаки…

1919 рік, Сіетл. Фінал Кубка Стенлі

Після жахливої м’ясорубки на полях Першої світової війни світ сколихнула пандемія іспанського грипу. Про неї згадують менше, ніж про війну, особливо в Україні, де в той час розгорнулися національно-визвольні змагання. А в країнах, де запанував мир, люди продовжували масово помирати вже від мору.

У масових подіях найяскравіший слід – це скасування фінального матчу Кубка Стенлі з хокею між командами "Монреаль Канадієнс" та "Сіетл Метрополітенс". Майже увесь склад "Монреаля" захворів, тож матч скасували. Врешті Кубок Стенлі того року так і не вручили нікому, проте це — не найгірший епізод цієї історії. Через кілька днів у лікарні помер гравець Монреалю Джо Голл. А всього під час пандемії загинули десятки мільйонів осіб.

1939 рік, Канни. Перший кінофестиваль

Тепер повертаємося до кризи навколо Бієнале. Наступної осені після скандалу у Венеці було вирішено провести фестиваль на Лазурному узбережжі Середземного моря — у місті Канни. Фестиваль мав стартувати 1 вересня 1939 року під почесним головуванням засновника кінематографа Луї Люм’єра. Проте на ньому встигли продемонструвати всього один фільм – "Горбань із Нотр-Даму". Показ відбувся перед офіційним стартом. Фестиваль знову перервав нацистський волюнтаризм — у цей же день розпочалася найжорстокіша війна в історії людства, Друга світова.

Тоді це сприймалося як напад Німеччини з їх сателітом Словаччиною на союзну Франції Польщу. Фестиваль призупинили і пауза тривала аж сім років, тож восени 1946 року фестиваль у Каннах фактично стартував заново. Так, всупереч війні, зародився один із найпрестижніших кінофестивалів сучасності.

Поставши, немов Фенікс із попелу, Канський кінофестиваль перші десятиріччя стикався із проблемами фінансового характеру, через що його ще двічі скасовували. У 1968-му році фестиваль скасували вже по ходу показу — через масові протести у Франції, які не пройшли осторонь цієї культурної події. Але ці паузи були короткотривалими, а вже із 1970-х Канський кінофестиваль за увагою преси, критиків та глядачів випередив усі інші кінофестивалі у світі. Все ж Лазурне узбережжя відіграло свою роль у залученні селебретіс саме до цього заходу.

Олімпіади в Токіо — 1940 та Лондоні — 1944

У 1940 році Токіо мало стати першим азійським містом, яке б провело Олімпійські ігри. В часи колоніальних імперій це було справжнім проривом того, що через кілька десятиліть назвуть Третім світом, а зараз – Глобальним Півднем. Вперше соціально-культурна подія проводилася за межами європейських чи північноамериканських "палаців", у світі, який, здавалося б, існував лише для того, аби важко працювати задля розкішного життя вельмож у метрополіях, елементом якого були, зокрема, й олімпіади.

Але не склалося. Японія сама відмовилася від проведення ігор після її ж агресії проти Китаю. Олімпіаду перенесли до Гельсінкі, але з початком Другої світової війни все стало зрозуміло.

У 1944-му році Лондон перебував уже не просто під бомбардуваннями, а під ракетними ударами німецьких військ. Про жодну олімпіаду, звичайно, ніхто не згадував. Натомість, без жодних суперечок, Лондону віддали право на проведення перших повоєнних олімпійських ігор у 1948 році. Вони проходили у ще не відбудованому Лондоні, тож на них ще казали "Суворі ігри".

Натомість у 1944 році у німецькому концтаборі Вольденберг на території Польщі було проведено "олімпіаду" серед полонених. Серед тисяч ув’язнених польських офіцерів було чимало спортсменів, тож було вирішено провести серед них спортивні змагання із використанням олімпійської символіки та відповідних офіційних процедур. Така от олімпійська пауза — серед жахіть нацистських концентраційних таборів.

Чемпіонати світу з футболу. 1942 та 1946 роки.

Також було вирішено не проводити чемпіонати світу з футболу у 1942 році (FIFA до початку війни ще навіть не встигла обрати країн-господарів) та навіть у 1946 році. Європа все ж продовжувала залишатися "центром світу". Проведення чемпіонатів світу було відновлено аж у 1950 році й то його провели у Бразилії. До Європи великий футбол повернувся аж у 1954 році.

1940 рік, велогонка Тур де Франс

В охопленій війною Франції все ж намагалися провести найвідомішу велогонку світу. Її скасували через технічну неможливість організувати перегони в країні, де наповну відбувалися бойові дії.

Після Другої світової війни десятиліттями відбувалися різноманітні скандали та бойкоти різних спортивних та культурних подій. Але скасування якщо й відбувалися, то хіба через внутрішні причини, в рамках самих змагань чи культурних фестивалів. Винятком є згадане скасування того ж Каннського фестивалю через масові протести у 1968 році.

Берлінале, 1970 рік

Через два роки було достроково завершено фестиваль у Берліні (20-й Берлінале). Це сталося через цензуру – голова журі, американець Джордж Стівенс зажадав вилучити з показу кінострічку про воєнні злочини американських солдатів у В’єтнамі. Це обурило значну частину кіноспільноти. Фільми почали відкликати з конкурсу, і врешті фестиваль закрили. Вже наступного року було введено окрему секцію для фільмів на гостру соціальну тематику.

Ралі "Париж-Дакар", 2008 рік

А вже у новому столітті скасували знамените ралі пісками Сахари — через загрозу тероризму. Терористи прямо погрожували учасникам заїзду. Після трьох десятків років проведення ралі "Париж-Дакар" ніхто не очікував, що ралі за вказаним маршрутом більше не відбудеться.

Регіон Сахелю накрила хвиля нестабільності, тому ралі спочатку перенесли до Південної Америки, а згодом до Саудівської Аравії. Так ралі, у найменуванні якого є столиці Франції та Сенегалу, тепер проводиться на Аравійському півострові.

Роттердам, Євробачення 2020

Остання пандемія призвела до численних перенесень масових соціальних, культурних та спортивних заходів. Так, на 2021-й рік були перенесені Олімпійські ігри та Чемпіонат Європи з футболу. Було скасовано знаменитий фестиваль пива Octoberfest у Німеччині.

Проте, мабуть, окремим рядком потрібно виділити саме Євробачення, яке вперше з часу заснування було повністю скасоване. Його проведення припало саме на пік спалаху пандемії та паніки, яка її супроводжувала — тож ні про яке перенесення чи проведення в обмеженому форматі не було й мови. Перерване Євробачення – мабуть, найяскравіший символ шаленої паніки, яку спровокувала пандемія Covid-19.

2022 рік, Міжнародний Одеський кінофестиваль

Завершуємо цю підбірку подією, яка торкається усіх нас. Повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну у 2022 році забрало тисячі життів, зруйнувало плани мільйонів українських сімей та поклало край незчисленним амбітним планам та заходам, зокрема й у спорті та культурі.

Міжнародний фестиваль кіно в Одесі, який був заснований у 2010 році, став потужним майданчиком популяризації українського кінематографу. Проте в умовах вторгнення російських військ та обстрілів міста його проведення у традиційній локації було неможливим. Втім, фестиваль не скасували, а перенесли. Деякі його локації прийняли Болгарія, Косово та Польща. Фестиваль розтягнувся в часі, але не дозволив ворогові скасувати молоді паростки українського кіно.

Вже у 2023 році фестиваль повернувся в Україну, а саме — у Чернівці. Наступні роки він проходив у столиці.

Одеський фестиваль кіно став черговим прикладом того, як можна продовжувати життя навіть під час воєнних лихоліть. А також того, що справжню культуру не можна взяти й заборонити — навіть силою найновішої зброї.