Вчений розповів, чому нам варто побоюватися штучного інтелекту вже сьогодні
Професор Массачусетського технологічного інституту впевнений у тому, що ШІ не тільки негативно впливає на ринок праці, позбавляє нас права на конфіденційність, а й загрожує демократичним засадам.
Зазвичай, розмірковуючи про розвиток штучного інтелекту, люди висловлюють свою тривогу, мовляв, раптом ШІ захопить весь світ і поневолить людей. Примітно, що свої побоювання вони пов'язують з якимось далеким майбутнім, коли машини зможуть самостійно мислити і будуть задіяні у всіх видах діяльності, зокрема і таких, які припускають креативність, творчість і міркування. Противники штучного інтелекту зосереджують свою увагу на потенційну небезпеку надрозуму, якщо він вийде з-під контролю. Зокрема, про це висловлювалися Білл Гейтс та Ілон Маск, Стівен Гокінг і Стюарт Рассел. Але чи варто нам боятися не того, чим може стати ШІ в далекому майбутньому, а того, чим він є зараз?
Відповідь на це питання спробував дати Дарон Аджемоглу, професор Массачусетського технологічного інституту та співавтор книги "Чому країни зазнають невдачі: походження влади, процвітання і злиднів", у своїй колонці.
Три причини, чому варто побоюватися ШІ
Те, чого досягли люди у сфері ШІ сьогодні, мало узгоджується із загальним уявленням про її розвиток у майбутньому. Поки що ця технологія зосереджена на вирішенні вузького пулу завдань. Можливості AI (artificial intelligence, AI — англ. "штучний інтелект", — ред.) навіть близько не підійшли до того, що ми називаємо міркуванням. Проте, побоюватися його варто.
Застосування AI загрожує скороченням робочих місць
"Вузькоспеціалізований" ШІ вже сьогодні відбирає робочі місця у людей. Дослідження, яке професор Аджемоглу провів спільно з вченими Девідом Аутором, Джонатоном Хазеллом і Паскуалем Рестрепо, показало, що компанії, які збільшують використання ШІ у своїх робочих процесах на 1%, скорочують набір персоналу приблизно на 1%.
Вплив ШІ на ринок праці може бути дуже негативним, вважає автор статті. "Колись економіка США створювала безліч робочих місць з гідною заробітною платою, гарантією зайнятості та можливостями кар'єрного росту: і все це було доступне співробітникам з будь-яким досвідом і навичками. З кінця Другої світової війни до середини 1970-х років у Сполучених Штатах спостерігається не тільки стійке зростання зайнятості, а й швидке зростання заробітної плати працівників як з високим, так і з низьким рівнем освіти", — пише Аджемоглу.
Але починаючи з 1980-х років зростання доходів сповільнилося через автоматизацію виробництв і найму дешевої робочої сили з інших країн. Сьогодні ШІ прискорює цю тенденцію, наближаючись, а іноді навіть перевищуючи продуктивність людини у деяких сферах діяльності — логістиці, роботі на складах. Багато роботодавців, які прагнуть скоротити витрати, скористаються будь-якою можливістю, щоб скоротити робочі місця, використовуючи технології.
Деякі економісти вважають, що побоювання щодо негативного впливу AI на ринок праці — перебільшені. Вони стверджують, що в міру того, як робота стає все більш автоматизованою, в результаті приріст продуктивності стимулюватиме попит на робочу силу в інших секторах економіки.
Контроль за співробітниками і стеження за громадянами
"ШІ-технології посилюють і без того зростаючу владу корпорацій над робочою силою, адже вони дозволяють набагато краще контролювати співробітників — наприклад, на складах, в ресторанах швидкого харчування та у сфері доставки", — міркує автор.
Не менше занепокоєння викликає застосування ШІ у процесі прийняття державних рішень, особливо в системі кримінального правосуддя. "Є дані, які підтверджують той факт, що алгоритми успадковують а іноді і підсилюють упередження і несправедливість, що вже існують", — йдеться в матеріалі.
Більше того, на основі AI працюють новітні технології моніторингу, що використовуються корпораціями та урядами. Найяскравіший приклад: стеження за уйгурами в Китаї. Він також використовується в системі правосуддя США для прийняття рішень про звільнення під заставу і, тепер все частіше, — під час винесення вироків. "І це спотворює суспільний дискурс у соціальних мережах, перешкоджаючи функціонуванню сучасних демократій", — пише вчений.
ШІ загрожує підвалинам демократії
"Крім того, ШІ завдає шкоди демократичному дискурсу і політиці. Це відбувається не тільки через алгоритмічну дезінформацію у соціальних мережах, але і через зростання здатності компаній і урядів контролювати і маніпулювати поведінкою мільйонів людей, що докорінно несумісне з істинною демократією", — стверджує професор Дарон Аджемоглу.
ШІ досить сильно впливає на суспільство і на сфери, зазвичай не порушені іншими технологіями, такими як людське судження. Щоразу чергова нова технологія створює проблеми, які потребують прийняття критичних рішень, і, схоже, не роблять наше життя простішим, а навпаки — ускладнюють його.
У міру накопичення таких проблем і виникнення суперечок, виникає питання: яким ми бачимо формування майбутнього ШІ? Чи продовжуватимуть його впроваджувати настільки активно, щоб ще більше контролювати людей? Або ж його направлять на додаток і розширення людських можливостей?
"Рано чи пізно доведеться зробити вибір. І вибір цей вимагатиме контролю з боку суспільства і урядів, щоб запобігти неправомірному використанню технології та регулювати її вплив на економіку і демократію. Якщо вибір залишиться в руках завзятих ШІ-ентузіастів, то, боюся, ми з вами залишимося без роботи, тоді як AI обслуговуватиме жменьку людей, які приймають рішення", — нарікає дослідник.
"Кращий спосіб переломити цю тенденцію — визнати збиток, який ШІ завдає нам прямо зараз, і перестати турбуватися про злісний надрозум", — резюмує Аджемоглу.
Пропонуємо Вам ознайомитися з матеріалом, в якому ми розповідаємо, як хлопець з Канади зміг пережити втрату коханої дівчини завдяки штучному інтелекту.