Влада намагається врятувати електроніку РФ нацпроєктом: чому імпортозаміщення не спрацює

Уряд Росії розробив першу версію національного проєкту з розвитку електронної галузі країни за умов санкцій. Подробиці передає видання "Коммерсанть", яке ознайомилося з документом.

До 2030 року на реалізацію нацпроєкту планують витратити 3,19 трлн рублів. Рятувати виробництво електроніки в Росії вирішили імпортозаміщенням, створенням дизайн-центрів для розробки технологій та стимуляцією підприємств субсидіями. Учасники ринку вважають, що цілі практично неможливо втілити в життя.

Автори розділили програму на чотири блоки:

• Продукт
• Інфраструктура
• Попит
• Кадри

Категорія "Продукт" передбачає запуск у 2022 році програму з перероблення закордонної продукції, щоб запустити її виробництво в Росії та Китаї, а також програму розвитку електронного машинобудування. Нацпроєкт обіцяє до 2024 року повне імпортозаміщення у всіх напрямках, а до 2030 року сформувати "продуктовий портфель" технологій РФ.

Для розвитку інфраструктури чиновники пропонують у 2022 році налагодити виробництво мікроелектроніки з топології 90 нм, яку американська компанія Intel освоїла ще у 2004 році та втілила у процесорі Pentium 4 Prescott. У 2030 році вони хочуть серійно випускати мікросхеми за 28-нанометровим техпроцесом — його передові виробники використовують з 2010 року, одним із прикладів є мобільний процесор Apple A7 для смартфона iPhone 5S. За цей же період кількість дизайн-центрів спробують збільшити з 70 до 300.

Попит на електроніку уряд вирішив стимулювати через наскрізні проєкти — комплекс взаємопов'язаних заходів, спрямованих на впровадження програмно-апаратних комплексів чи систем інтелектуального управління. Вважають, що великі компанії купуватимуть продукцію в російських підприємств, а держава компенсує до 50% вартості контрактів. За прогнозом авторів, до 2030 року 30% домогосподарств у РФ використовуватимуть вітчизняну електроніку, а її частка на ринку держзакупівель становитиме 100%.

У межах блоку "Кадри" росіяни мають провести 2 тисячі науково-дослідних робіт та створити 400 нових прототипів електроніки. Також влада розраховує збільшити кадрову конверсію випускників вузів з 5% до 35% і створити тисячу проєктних команд на базі дизайн-центрів.

Директор "Консорціуму коштів, ресурсів та технологій виробництва високотехнологічної продукції "Базис" Арсеній Брикін заявив, що безглуздо створювати нові дизайн-центри окремо від фабрик, адже тоді процесори доведеться випускати на закордонних майданчиках, оплачуючи виробництво державними коштами. На його думку, заявлене створення заводів з випуску мікросхем з топологією 28 нм за 8 років є дуже складним завданням, яке Росія зможе виконати лише отримавши доступ до відповідного обладнання.

"Інакше потрібно пройти повний шлях, що включає випуск нових матеріалів, колосальні інвестиції в машинобудування, оптику та лазери", — зазначив фахівець.

Директор з маркетингу АО МЦСТ Костянтин Трушкін також вважає, що уряду варто зосередитись на розвитку наявних фабрик та фаундрі — послуг з виробництва напівпровідників. Крім того, Росії потрібні власні фотошаблони, високоякісні матеріали, кремнієві пластини та ПЗ, сумісне з готовими процесорами й здатне впоратися з обчисленнями, необхідними замовникам. Без цих елементів гроші витрачатимуть даремно.

За даними "КомерсантЪ", з початку лютого над нацпроєктом працюють 22 профільні робочі групи. Попередню версію обговорили на нараді в уряді 9 квітня, а остаточно концепцію надішлють прем'єр-міністру РФ Михайлу Мішустіну 22 квітня.

Раніше експерт розповів, чому Росія не зможе жити без західної електроніки. В умовах ізоляції жодна країна не зможе налагодити імпортозаміщення всіх необхідних технологій.