Розділи
Матеріали

РФ програє кібервійну Україні: чи допоможе Ізраїль росіянам побудувати "великий файрвол"

У Путіна визнали, що у сфері cyber все дуже погано. РФ залишається або покладатися на Ізраїль, або "пустити кулю в голову".

Фото: Ілюстративне фото

Новини кіберфронту: русскій мір фактично визнав великі проблеми зі своїм кіберзахистом — Путін підписав 1 травня 2022 указ "Про додаткові заходи щодо забезпечення інформаційної безпеки Російської Федерації". Указом передбачається кілька ключових положень, серед яких створення у кожній установі державної (фактично приватно-путінської) форми власності "підрозділів з ІТ-безпеки" та призначення крайніми за "інформаційну безпеку" у кожній такій установі когось із заступників керівника. Які з цього можна зробити висновки?

По-перше, в РФ все настільки погано на кіберфронті, що вони почали намагатися налогоджувати власну кібербезпеку. Кількості різних фсб-гру-шників, а також їхніх кримінальних хакерів, як і очікувалося, — сильно не вистачає для захисту усіх атакованих ресурсів, хоча, як положено у поліцейській країні, пряме керівництво усією цією новою двіжухою знов однозначно покладено указом на ФСБ. І це при тому, що до різних сценаріїв кібервійни вони готувалися років з 20, витратили колосальні ресурси як на інфікування наших систем, так і на побудову власної організаційної захисної структури.

По-друге, факт виходу цього указу знов підтверджує очевидну (хоча й не для всіх) тезу про принципову різницю між кібернападом та кіберзахистом.

Кібернапад не потребує особливо великих людських, технічних, фінансових, організаційних та інших ресурсів. На відміну від кіберзахисту національного масштабу, який (як виявилося!) потребує всього цього, та ще й нормативно-законодавчого регулювання на додачу.

Кібернапад не потребує особливо великих людських, технічних, фінансових, організаційних та інших ресурсів. На відміну від кіберзахисту національного масштабу, який (як виявилося!) потребує всього цього, та ще й нормативно-законодавчого регулювання на додачу.

Наскільки вдалою буде ліплена на колінці спроба оживити наскрізь заіржавілу корумповану систему національного кіберзахисту РФ та ще й в умовах жорстких технологічних санкцій й під колосальним тиском одночасних кібератак з усього світу – думаю, пояснювати зайве. Це приблизно як "взяти Київ за 2 дні", але стоячи на руках. Тим більше, що росіяни самі вводять проти себе власні обмеження стосовно заборони з 1 січня 2025 використання засобів захисту інформації, "які походять з недружніх країн". А це практично постріл собі не просто в ногу, а у голову. Причому з двох рук. Адже більше 90% дійсно ефективних засобів захисту інформації походять якраз з різних "недружніх країн" – США, ЄС, Швейцарія, інші країни антиросійської коаліції.

Єдина країна, на яку у такому разі може розраховувати РФ – Ізраїль. У цій державі існує потужна індустрія розробки та виробництва різних рішень з кіберзахисту та кібернападу. І вона якось досі не визначилася стосовно свого ставлення до країни-терориста.

Чи вважають в РФ дружньою Ізраїль – не знаю, все якось нестабільно. Але лише Ізраїль може залишитися для росіян єдиним джерелом придбання серйозних працюючих рішень. Звісно, за умови неухильного дотримання західних санкцій. Звісно, якщо до цієї дати Ізраїль буде все ще вважатися "дружньою" країною. І звісно, якщо до кінця 2024 року все ще буде існувати протиприродне державне утворення під назвою "РФ".

Загалом попри тотальну секретність про хід кібервійни між Росією, Україною та Світом, приховати її загальні тенденції та поточні результати практично неможливо – правда постійно звідкись вилазить. Ось зараз виліз цей указ, який висвітлює наявні проблеми у ворога.

У цілому ж, у поточній кібервійні очевидна велика перевага сил "Україна-Світ". Причому вона настільки тотальна, що РФ вдається до різних радикальних рішень: то вирішує відключити власну країну від Інтернету, то забороняє соцмережі, то створює в своєму апараті керування "кіберкомісарів", то кидає кіберзлочинців на захист своєї "критички".

З боку України проблем також немало, але на нашій стороні правда. Також у нас ("Україна-Світ") більше високо-мотивованих фахівців, технологій та їх розробників, сучасних рішень. Ну і санкції, звісно. Усе це наразі надає нам перевагу. Хоча чесно кажучи, наша перевага була б значно більшою, якщо б держава вивчила уроки кібервійни 2014-2018 рр. та прийшла у 2022 рік з боєготовою організаційною інфраструктурою. А не з тим, що зараз. Власне, Україна мала шанс почати різке підвищення свого кіберзахисту ще у 2014, коли РФ показала свої справжні загарбницькі наміри. Не судилося. Наступний шанс з’явився у 2019-му. Але також щось пішло не так.

Наступне вікно можливостей прогнозую на 2022 рік – рік історичної перемоги України над руськім міром. Коли Україна отримає шанс стати "новою кіберЕстонією". Але спочатку необхідно задушити страшного звіра – терористичну федерацію – та всіх її посіпак.