"Літальний зоопарк": чи потрібно уніфікувати дрони в Україні та як це зробити

Український військовослужбовець і засновник компанії A.Drones Юрій Касьянов закликав уніфікувати безпілотники, щоб полегшити їх масове виробництво і застосування на фронті. Він пояснив ідею на своїй сторінці у Facebook, а Фокус спробував розібратися, чи дійсно вона допоможе.

Як уніфікація дронів допоможе Україні

На думку Юрія Касьянова, виробництво дронів в Україні можна збільшити в десятки разів, але для цього держава має розробити правильну політику й об'єднати розрізнені підприємства. Оскільки зараз у країні немає профільного міністерства, що відповідає за оборонну промисловість, потрібно зробити спеціальний комітет з безпілотних технологій, скоротивши кількість чиновників, які займаються закупівлями дронів у різні роди військ.

"Ви, мабуть, не знаєте, що у нас купа чиновників у кожному силовому відомстві вирішує, які дрони потрібні, а які ні; якому виробнику дати гроші, а якого пустити по світу. При цьому і армія, і нацгвардія, і СБУ, і ГУР замовляють дуже схожі за своїми характеристиками безпілотники у десятків різних компаній. А ще безпілотники замовляє "Армія дронів" (дай боже їм здоров'я!), і на виході ми маємо повноцінний літальний зоопарк, який неможливо уніфікувати (щодо боєприпасів, наприклад), важко обслуговувати, важко навчати операторів ними (різними) користуватися, та й коштують такі дрони істотно дорожче за однотипні масові вироби", — висловився Юрій Касьянов.

Які типи дронів потрібні армії

За логікою експерта, комітет має подбати про створення в Україні стандартних масових дронів, які зможе застосовувати будь-яке силове відомство. Юрій Касьянов виділив сім найбільш необхідних типів БПЛА:

• легкий універсальний ударно-розвідувальний дрон (як DJI Mavic);
• середній дрон для розвідки і бомбардування (як DJI Matrice);
• дрон-камікадзе з керуванням від першої особи (FPV);
• дрон-ретранслятор зв'язку;
• розвідувальний дрон літакового типу середньої дальності польоту (може мати режим камікадзе і стати відповіддю російським БПЛА "Ланцет");
• дрон-бомбардувальник літакового типу середньої дальності;
• дрон-камікадзе літакового типу великої дальності.

Комітет має визначити вимоги до літальних апаратів, провести конкурс серед українських виробників та обрати найкращі моделі в кожному сегменті. Переможець повинен буде видати всім іншим учасникам ліцензії на складання таких дронів. При цьому профільний орган зобов'язаний стимулювати розвиток вітчизняного ринку, видавати пільгові кредити на виробництво БПЛА, створювати державні підприємства, організувати закупівлі імпортних деталей і випуск вітчизняних, впроваджувати досвід, отриманий у боях.

"Так, замість 200 моделей FPV-коптерів від гаражних виробників, ми отримаємо одну стандартну модель за твердою ціною від 200 виробників, однакової якості з гарантованим сервісним обслуговуванням", — пояснив військовий.

Уніфікувати, але не скорочувати

Інший український фахівець з безпілотників — співзасновник проєкту DroneUA Валерій Яковенко в коментарі Фокусу не погодився з ідеєю такої стандартизації. Він вважає позитивним моментом, що багато команд створюють в Україні різні дрони, які відбираються військовими на умовах вільної конкуренції.

"Україна — вільна країна вільних людей і вільного бізнесу. Нас відрізняє від окупантів можливість створювати нові технологічні лабораторії та будувати нові моделі дронів і розвиватися швидше, ніж будь-хто на планеті, і це обдарування потрібно не втратити, бо еволюція безпекових технологій, яка відбулася в Україні за останні півтора року, на інших континентах зайняла 3 десятиліття. Як я бачу, кожен має право створювати продукт і бути конкурентним, а ринок вирішить, хто буде обраний", — висловився він.

Як розповів Валерій Яковенко, насамперед дрони використовуються українською армією для ведення розвідки, але останнім часом розвиваються й ударні технології, які поділяються на кілька напрямків: від перенесення керованого ракетного озброєння до атак у режимі "камікадзе". Наразі Наразі Сили оборони України найбільше потребують невеликих розвідувальних дронів із дальністю польоту до 10 км, а також дронів-камікадзе, яких потрібні сотні тисяч одиниць. Не менш потрібні військам безпілотники для розвідки, що літають далі, ніж на 10 км, але Україна показує хороші темпи масштабування виробництва такої техніки.

Кожен окремий тип підрозділів має свої завдання і свою специфіку використання безпілотної робототехніки, і внаслідок цього армії потрібно більше різних дронів або їхніх модифікацій, тому уніфікацією моделей тут не допоможеш.

Багато дронів — багато проблем

"Це певною мірою стає проблемою, бо подекуди в підрозділах, особливо в тих, які дуже активно співпрацюють із волонтерами, можна побачити "зоопарк" дронів. Це і складність для навчання, підтримки або підтримання навичок використання", — визнав експерт.

Валерій Яковенко пояснив Фокусу, що "підтримка" має на увазі не тільки поточне зберігання і планові техогляди обладнання, а й ремонти, заміну пошкоджених елементів або тих, що втратили надійність, удосконалення систем радіозв'язку і постійні оновлення програмного забезпечення. При цьому просто відключити борт і здати його на ремонт не можна, адже спочатку потрібно отримати дрон для заміни.

Одна з найбільших проблем з БПЛА в Україні полягає в різних системах управління. Кожен дрон має свою специфіку, але найбільші відмінності видно під час порівняння моделей різного типу конструкцій, наприклад дронів літакових і коптерних типів. Крім цього важливим елементом систем керування є інтеграція з комп'ютерними системами, де відображаються дані телеметрії або програмується автономний функціонал.

"Різниця в модифікаціях систем може бути настільки великою, що оператори, які пройшли експрес-курс управління певним типом обладнання, просто не зможуть опанувати інший у польових умовах без додаткового навчання. Найяскравішим прикладом є робота FPV-дронів, де навчання і використання дуже специфічні, потрібно налітати понад 100 годин на практиці, а деякі наявні оператори дронів не можуть оволодіти технологією FPV просто через складність управління певного типу дронів", — додав Валерій Яковенко.

Українські військові не можуть просто взяти і замінити пульт управління на вже звичний, оскільки будь-яке самостійне втручання в безпілотні комплекси без досвіду таких робіт з великою ймовірністю призведе до пошкодження або поломки обладнання. Проводити заміни без допуску і технічної документації не слід, заявив фахівець.

Як вирішити проблеми з БПЛА?

Стандартизація обладнання для БПЛА можлива, і яскраві приклади цього є у США та Великій Британії, коли виробники роблять схожі системи управління. Завдяки цьому навіть у разі заміни дрона на модель від іншої компанії оператори можуть працювати з нею без особливих проблем — управління дуже схоже, а іноді використовуються навіть однакові станції та софт (це стосується таких програм як Blue UAS).

"На жаль, це призводить до відсутності гнучкості в процесах створення або інтеграцій нового обладнання або виробників, а іноді втрачається якість або ефективність роботи самого обладнання", — підкреслив Валерій Яковенко.

Складнощі також виникають через різні підходи до навчання пілотів в Україні. Аеророзвідник, який працює на ближніх дистанціях, простіше здобуває навички та витрачає менший час навчання, тоді як оператори ударних дронів або апаратів літакового типу зі складним керуванням можуть витратити на полігоні не один тиждень.

"Найбільш правильним напрямком розв'язання проблем зоопарку є стандартизація, але це повинно відбуватися не вибором конкретних моделей чи виробників, це мають бути технічні вимоги, які дадуть змогу швидко міняти обладнання тим же операторам, і тоді його підтримка буде однотипною", — підсумував Валерій Яковенко.