Ніяких роботів і військових технологій: Китай ударив по Заходу новими санкціями

Міністерство торгівлі Китаю ще більше посилило заборону на експорт технологій переробки рідкісноземельних елементів. Нові обмеження спрямовані на те, щоб зміцнити домінування Китаю у виробництві рідкоземельних магнітів і допомогти країні наздогнати Японію, передає SCMP.

Китай — найбільший у світі постачальник і переробник рідкісноземельних металів. Найпопулярнішим продуктом, який отримують після переробки рідкісноземельних металів, є магніти — вони користуються найбільшим попитом і мають найвищу додану вартість. Їх застосовують у сфері зеленої енергетики, в електромобілях, вітряних турбінах, а також у робототехніці та військових технологіях.

Нова заборона не тільки спрямована на зміцнення домінування Китаю у виробництві рідкісноземельних магнітів, а й на посилення виробництва високопродуктивних магнітів із метою наздогнати Японію. Хоча КНР є найбільшим виробником таких магнітів у світі, японські продукти є висококонкурентними й ефективнішими.

"Обмеження також є частиною війни США та Китаю в технологічному секторі", — підкреслюють автори статті.

За словами Дамієна Ма, директора аналітичного центру Інституту Полсона, єдиною галуззю, в якій у Китаю є важелі тиску, є ланцюжок постачань для додатків екологічно чистої енергії. Після того, як санкції США проти розвитку напівпровідникової промисловості Піднебесної посилилися, країна вирішила використовувати такий важіль впливу.

Однак країни США й Австралія досягли помітного прогресу у видобутку рідкісноземельних металів. За даними Геологічної служби США, це призвело до того, що частка Китаю у світовому виробництві рідкісноземельних елементів упала з приблизно 90% до приблизно 70% за останні 10 років. Також проблема в тому, що країни, які закуповують рідкісноземельні елементи, хочуть отримувати якісніший продукт, ніж може запропонувати КНР. Це й стало однією з причин, чому треті країни наполягають на будівництві переробних підприємств за межами Китаю.

За даними звіту, опублікованому в Ore Geology Reviews, станом на жовтень 2022 року за межами Китаю розташовано близько 67 підприємств із переробки рідкоземельних металів, які або будуються, або вже працюють. Лише 6 було побудовано для виробництва магнітів, а решта призначені для попередньої переробки, проте саме технології для останнього заборонені до експорту. Так офіційний Пекін намагається зміцнити свої позиції в переробному виробництві магнітів і конкурувати зі США, Японією, Європейським Союзом.

У звіті Міністерства енергетики США за 2022 рік ідеться про те, що Китай домінує на всіх етапах ланцюжка постачань рідкісноземельних магнітів — від видобутку, поділу та переробки до виробництва. У 2020 році на частку США припадало 92% річного світового виробництва магнітів, тоді як на частку США припадало менш ніж 1%.

За даними Research and Markets, 2022 року світова індустрія рідкісноземельних магнітів становила 17,5 млрд доларів США, і вона й далі зростатиме, тому що магніти, як уже згадувалося вище, використовують в електромобілях, енергетичному секторі, робототехніці, зокрема й у військовій, військових застосунках.

Нова заборона охоплює технології виготовлення 3-х типів рідкісноземельних постійних магнітів:

• самарій-кобальт;
• церій;
• неодим-залізо-бор (NdFeB).

Магніти NdFeB є найсильнішими та найзатребуванішими серед постійних магнітів і є важливим компонентом електромобілів. Дослідження Інституту Полсона показують, що глобальний попит на високопродуктивні магніти NdFeB збільшиться в 5 разів до 2030 року. Китай уже перевершив Японію з виробництва магнітів NdFeB з 2001 року та став найбільшим їхнім виробником і експортером.

Проте, зазначають дослідники, хоча КНР лідирує в сегменті недорогих магнітів, Японія, як і раніше, контролює переважну більшість патентів на високопродуктивні магніти. Цей патентний бар'єр утримує Китай від розширення виробництва високопродуктивних магнітів NdFeB. За даними дослідження Інституту Полсона, до 2018 року Японія виробляла 48% від загальної кількості високопродуктивних магнітів у світі, а Китай — 36%. Завдяки забороні Китай прагне прискорити розвиток виробництва високопродуктивних магнітів, надаючи більше можливостей для розробки вітчизняних патентів.

Антоніо Кастро Нето, професор Національного університету Сінгапуру, вважає, що санкції Китаю можуть підштовхнути західні країни до створення нових технологій, які не залежатимуть від рідкоземельних елементів.

Раніше ми повідомляли про те, що китайська компанія продавала підроблений дрон Shahed-136 на Alibaba з позначкою "призначено для України". Продавець стверджує, що безпілотник був придбаний великим замовником із України.