Війна чипів вийшла за межі Землі: чому Китай перемагає США в космосі

У Китаї мають намір тестувати свої технології за допомогою космічної станції Тяньгун, на якій будуть випробувані понад 100 процесорів одночасно. Деталі передає SCMP.

Понад 20 нових високопродуктивних чипів, від 28-нм до 16-нм, уже пройшли випробування, і, як стверджують науковці з Китайської академії космічних технологій, вони "просунутіші за процесори, які використовуються іншими країнами в космосі". Так, наприклад, чипи NASA, які агентство використовує сьогодні в космосі, засновані на технології 30-річної давності. Телескоп Джеймса Вебба оснащений процесором RAD750, виготовленим за застарілою 250-нанометровою технологією з тактовою частотою всього 118 МГц. Цей показник частоти нижчий, ніж у будь-якого смартфона.

Дослідники заявили, що чипи, протестовані на Тяньгуні, були повністю розроблені та виготовлені в Китаї, як і операційна система SpaceOS, яка широко використовується на китайській космічній станції та на інших космічних об'єктах. "Очікується, що вітчизняні виробники мікросхем стоятимуть у черзі, щоб протестувати свої розробки в суворих космічних умовах", — пише ЗМІ.

Випробування чипів на орбіті — масштабне і складне завдання. Так, чипи для цивільного або військового використання відправляються в космос і встановлюються астронавтами зовні космічної станції для проведення радіаційних тестів. Ці чипи процесори запускатимуть різні програми, а згенеровані дані потім передаються на Землю через потужну систему зв'язку. За потреби чипи можуть повернути на Землю для подальшого тестування.

На думку вчених із Китайської академії космічних технологій, всі ці тести дадуть можливість поліпшити технологію і скоротити витрати на дослідження і розроблення чипів космічного рівня, обігнавши західні країни, оскільки статут Міжнародної космічної станції (МКС) забороняє експерименти, пов'язані з військовими технологіями. Наприклад, у 2017 році російський вантажний космічний корабель не допустили до МКС, оскільки на ньому перевозили "обладнання, мета використання якого була незрозумілою".

Лише торік НАСА нарешті вирішило, що два приватні підрядники спроєктують і виготовлять новий чип для майбутніх космічних місій, таких як пілотовані висадки на Місяць і дослідження Марса. Цей пристрій на архітектурі RISC-V з відкритим вихідним кодом буде в 100 разів швидшим за попередні процесори і, як очікується, вийде в космос у 2025 році.

У Китаї не побоюються конкуренції з боку НАСА: Піднебесну більше турбують приватні космічні компанії на кшталт SpaceX, адже в її супутниках Starlink використовується велика кількість недорогих комерційних чипів, термін служби яких відносно недовгий. Китайські розробники не поспішають застосовувати просунуті ШІ-процесори в космосі, адже що більше транзисторів, то вразливіший чип перед атаками космічних частинок високої енергії, так званими "одноразовими збоями", які негативно впливають на точність обчислень і зберігання інформації. Тому КНР прагне розробити цілий спектр високопродуктивних чипів, які зможуть підтримувати стабільну і надійну роботу на орбіті протягом тривалих періодів часу — і тести на Тяньгун мають цьому посприяти.

Нове покоління китайських космічних чипів виробляється з використанням зрілих техпроцесів у діапазоні від 28 до 16 нанометрів. У країні є велика кількість машин для літографії в глибокому ультрафіолеті, що дає змогу випускати значну кількість чипів за низьких витрат. Усе це дасть змогу Піднебесній створити угруповання супутникового інтернету, аналогічне Starlink. Китайські супутники не тільки виконуватимуть функції зв'язку, а й нестимуть датчики для спостереження за Землею і космосом.

"Деякі китайські експерти вважають, що найближчими роками в усьому світі виникне величезний попит на високопродуктивні й недорогі чипи космічного рівня" — резюмували автори статті.

Раніше ми повідомляли про те, що Китай і РФ заявили, що налагодили квантовий зв'язок через супутники. Вчені мають намір створити мережу квантового зв'язку для країн-учасниць БРІКС — Бразилії, Росії, Індії, Китаю та Південної Африки.