Прибуток $50 на один вкладений долар: новий метод видобутку золота з електронних відходів
Вчені винайшли надзвичайно прибутковий спосіб витягнути золото зі старої електроніки. Для цього використовують побічний продукт харчової промисловості.
Вчені з Федеральної вищої технічної школи Цюриха винайшли новий метод відновлення золота високої чистоти з застарілої електроніки, який приносить 50 доларів США на кожен витрачений долар. Про це повідомляє сайт New Atlas.
У новому дослідженні швейцарські вчені докладно описали стабільний та економічно ефективний метод вилучення золота з електронних відходів.
"Найбільше мені подобається те, що ми використовуємо побічний продукт харчової промисловості для отримання золота з електронних відходів, — сказав Раффаеле Меццанга, автор дослідження. — Ви не можете отримати щось більш стабільне, ніж це!"
Побічним продуктом харчової промисловості, який має на увазі Меццанга, є сироватка, водяниста частина молока, яка відокремлюється від сиру під час виготовлення. Дослідники перетворили ці молочні відходи на матрицю білкових амілоїдних фібрил, які вони використовували як адсорбент для вибіркового видалення золота з електронних відходів.
У кислих умовах та високих температурах сироваткові білки були денатуровані — це руйнування структури білка і перетворення його на більш пухку, більш різноманітну структуру. В результаті сировина агрегувалася в гелі. Гель висушували та формували в губку.
Дослідники витягли металеві частини з 20 старих комп’ютерних материнських плат та розчинили їх у кислотній ванні, щоб іонізувати метали — розділити їх на позитивні та негативні іони. Коли білкову губку помістили в розчин іонів металу, іони золота прилипли до неї. Інші метали – наприклад, мідь та залізо – також поглиналися губкою, золото поглиналося набагато ефективніше.
Після поглинання іонів золота білкова губка була піддана нагріванню, щоб відновити іони до часток металу, які зрештою переплавилися в золотий самородок масою близько 500 мг. Аналіз показав, що самородок був виготовлений переважно із золота (90,8% маси), мідь та нікель становили, відповідно, 10,9% та 0,018%. Результати демонструють високу чистоту, що відповідає 21 або 22 каратам.
У статті дослідники продемонстрували комерційну життєздатність свого методу. Включно з витратами на закупівлю матеріалу та енергетичними витратами на весь процес, загальна вартість відновлення 1 г золота з електронних відходів була в 50 разів нижчою за вартість вилученого золота.
Метод виявився кращим за наявні з екологічного погляду. Використання активованого вугілля для відновлення 1 г золота з електронних відходів призвело б до утворення близько 116 г вуглекислого газу, тоді як вуглецевий слід білкової губки нижчий — приблизно 87 г парникового газу. Основною причиною більшого впливу на навколишнє середовище використання активованого вугілля є більше споживання ним енергії під час виробництва, переважно через невідновлювані джерела палива, у поєднанні з нижчою адсорбційною здатністю, ніж у губки.
Оскільки сироватка – це білок тваринного походження, білкова губка, радше за все, завдасть більшої шкоди екосистемі, ніж активоване вугілля. Дослідники надалі вивчатимуть, чи можна замість сироватки використовувати білки рослинного походження, наприклад ті, що отримують із гороху та картоплі.
Вчені планують підготувати технологію до впровадження на ринку. Хоча електронні відходи є перспективним початковим джерелом для видобутку золота, вони придивляються до інших його джерел, включно з промисловими відходами від виробництва мікрочипів або процесів нанесення золота.
Інший, хоч і не такий стабільний спосіб знайти золото — шукати його з металошукачем. Нагадуємо про найбільш сенсаційні золоті знахідки, зроблені у такий спосіб.