Правоохоронці вистежили українця завдяки "Дії": у Мінцифри прокоментували
У рішенні Апеляційної палати ВАКС ідеться, що НАБУ вичислило підозрюваного через IP-адреси, які той використовував для входу в "Дію". Однак у Мінцифри кажуть, що застосунок не зберігає дані і не відстежує місцеперебування користувачів.
Співробітники правоохоронних органів України можуть відстежувати місця перебування українців за кордоном, використовуючи сервіс державних послуг "Дія". Такого висновку дійшли в українському виданні "Експерт", посилаючись на рішення Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (ВАКС) у справі групи, створеної головою Фонду державного майна України (ФДМУ).
"Дія" на службі у НАБУ
У згаданому документі йдеться про зловживання службовим становищем посадовими особами АТ "Одеський припортовий завод" з метою одержання неправомірної вигоди юридичною особою ТОВ "Агро Газ Трейдінг", що в період із травня 2020 року до жовтня 2021 року завдало АТ "Одеський припортовий завод" збитків на суму 308 322 727 гривень.
У рішенні Апеляційної палати ВАКС сказано, що НАБУ надало дані про те, як відстежували переміщення одного з підозрюваних. Так, у відомстві встановили, що 25 липня 2022 року він звертався до консульства України в Дубаї щодо засвідчення перекладу та копії документів, а 27 жовтня 2022 року — для оформлення закордонних паспортів своїм дітям. Крім того, 23 березня 2023 року фігурант справи отримав закордонний паспорт у консульстві України в Дубаї. Водночас він користувався мобільним застосунком "Дія", який дає змогу отримувати державні послуги онлайн, зокрема цифрові копії документів.
"IP-адреси, які використовувалися особою для входу в систему "Дія", розташовані в Об'єднаних Арабських Еміратах, Австрії, Італії, Мальдівах і Туреччині, що підтверджується матеріалами справи", — йдеться в рішенні суду.
Із цього уривка у виданні зробили висновок, що правоохоронці можуть відстежити перебування українців за кордоном із досить-таки великою точністю, використовуючи "Дію".
Злочинною групою, за даними НАБУ, з жовтня 2019 року до лютого 2022 року керували голова ФДМУ і ще один підозрюваний. Зазначимо, що ФДМУ на той час очолював Дмитро Сенниченко. У виданні "Експерт" припускають, що другим підозрюваним є колишній міліціонер і податківець Андрій Гмирін.
Зазначимо, що 10 квітня 2023 року НАБУ оголосило в розшук Дмитра Сенниченка та Андрія Гмиріна, вказавши, що вони є підозрюваними у кримінальному провадженні №12020000000000236 від 11 березня 2020 року за фактом створення злочинної організації та заволодіння коштами АТ "Одеський припортовий завод" та АТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія".
Відстеження користувачів "Дії": що кажуть у Мінцифри
У Міністерстві цифрової трансформації України заявили Фокусу, що застосунок "Дія" не відстежує місцезнаходження користувачів, а також не зберігає їхні особисті дані.
"Дія" не має власної бази даних та не зберігає персональні дані користувачів, а лише відображає інформацію з державних реєстрів. Тож не може передавати персональні дані користувачів", — повідомили Фокусу в міністерстві.
Щодо рішення Апеляційної палати ВАКС, у Мінцифри заявили, що не володіють деталями справи, бо не мають доступу до матеріалів розслідування, і не можуть пояснити, яку саме роль у ньому відіграла "Дія". За словами представника міністерства, згадана інформація про країну перебування може бути встановлена шляхом об'єднання технічних даних з декількох систем і реєстрів.
Публікацію на своїй сторінці у Facebook прокоментував юрист і експерт із кібербезпеки Костянтин Корсун, який давно критикує "Дію" і роботу Мінцифри. На його думку, цей матеріал є доказом того, що "Дія" є "засобом цифрового стеження за громадянами". Він припустив, що українська влада і правоохоронці можуть зловживати таким інструментом.
"Сьогодні ці дані зливають щодо корупціонерів. Хоча вони теж громадяни України і мають права. Але завтра "Дія" передасть ці дані щодо журналістів, опозиціонерів, незгодних. Післязавтра "ворогом народу" призначать тебе", — висловився Костянтин Корсун.
Нагадаємо, в інтерв'ю від 30 травня Костянтин Корсун також заявив, що застосунок для військовозобов'язаних "Резерв+" має низку недоліків з точки зору захисту персональних даних. За його словами, застосунок випускали поспіхом, щоб встигнути до дня набуття чинності закону про мобілізацію.
Зі свого боку заступниця міністра оборони з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Катерина Черногоренко в інтерв'ю від 23 травня запевнила, що застосунок "Резерв+" захищено найкращими державними командами з безпеки.