Щоб працював холодильник, чайник, інтернет: електрик розкрив правду про резервне живлення
Багато українців мають хибні уявлення про використання інверторів з акумуляторами або зарядних станцій Ecoflow у своїх домівках під час відключень світла — а це не так просто, особливо якщо хочеться зекономити.
Через постійні відключення світла українці масово зацікавилися системами безперебійного живлення для домівок та підприємств. Фокус поспілкувався з Миколою Жируном, професійним електриком, який встановлює генератори та гібридні інвертори у квартирах Києва. Він розповів, як таке обладнання працює, чим допомагає, скільки коштує та які ризики несе.
Встановлення систем безперебійного живлення
У Миколи зараз багато замовлень і роботи, різні люди телефонують, комусь треба дорожче, комусь — дешевше. Системи резервного живлення типу генераторів та гібридних інверторів — це добре, але завжди є нюанси, бо продукт доволі складний, має певні вимоги, з ним треба правильно поводитися, пояснює фахівець.
На сьогодні встановити і підключити правильно систему резервного живлення з інвертором у місті Київі у середньому коштує 10 тисяч гривень в залежності від об'єктів, від комплекту, від складності. Сюди входить робота у электричному щиті, це основне, тому що потрібно виділити резервну групу, яку буде живити цей інвертор. Якщо ж інвертор має велику потужність і перекриває потреби квартири із запасом, то можна встановлювати його для живлення всього.
Це статична система, що монтується на стіну біля електричного щита, підключається кабелем у щит або ж окремий щит встановлюється. Там є автомат для інвертора, якщо гелеві акумулятори — автомат для захисту акумуляторної батареї, перемикач трипозиційний для перемикання інвертора в момент, коли якщо він, не дай Бог, зламається або коли довгий період є світло і ви не хочете щоб він працював і шумів.
Така система безперебійного живлення постійно працює, коли світло зникає, вона автоматично перемикає реле, інвертор переходить в режим роботи від акумуляторів. Коли ж электропостачання відновлюється, він автоматично навантаження переводить на режим Bypas, тобто пропускає струм транзитом з мережі, і починається цикл заряду акумуляторної батареї від мережі. Коли немає світла людина підключає пристрої до розеток у квартирі, головне слідкувати за сумарною потужністю.
"Коли встановлюється інвертор, він підключається, налаштовується, і все — туди ніхто не лізе. Він сам заряджається, сам перемикає, сам вимкнеться, якщо будуть якісь помилки і навіть покаже, що сталося. В інструкції можна прочитати, що означає помилка, або ж викликати майстра", — зазначив Микола Жирун.
Дозвіл на систему резервного живлення
Встановлення системи резервного живлення, наприклад, інвертора і акумуляторів, для власних потреб не вимагає отримання якихось дозволів чи оформлення документів. Дозволи потрібні при встановленні великої станції з сонячними панелями, щоб не тільки споживати, а й віддавати надлишки виробленої енергії у загальну мережу. Для цього доведеться підготувати проєкт і звернутися до постачальників електроенергії. Така станція підійде для приватних будинків і підприємств, але не для квартир.
Як обрати інвертори та акумулятори для резервного живлення
Спочатку потрібно зробити заміри, тобто фізично приїхати на квартиру і заміряти фактичне споживання, зробити розрахунки, щоб розуміти, який час буде потрібен буде, щоб працювало обладнання, і тоді підбирається вже за потребами. Завдяки досвіду Микола Жирун вже може приблизно сказати, яке обладнання для яких потреб потрібно, а це все індивідуально, бо одні люди економлять, а інші — ні. У залежності від типу інвертора та ємності акумуляторів підбирається обладнання, вираховується, що буде працювати і який час. Спілкуючись з клієнтом, Микола одразу запитує: "Що ви хочете, щоб у вас працювало і який час". Тоді можна зорієнтувати людину.
За словами українського майстра, інвертором не варто заживлювати бойлер, пральну машину, посудомийку, у деяких випадках варильну поверхню (електроплиту) — це дуже енергоємні прилади, якщо їх не виводити окремо, то вони дуже швидко посадять акумулятор. Тоді все зводиться до нуля, бо бойлер у середньому має потужність 2 кВт, якщо він буде постійно увімкненим і підігріватиме воду, то резерву по суті ніякого не буде.
"Холодильник до таких приладів не належить, навпаки, це найперше у списку того, що має працювати у квартирі. Холодильник, інтернет, телевізор, освітлення — ось найрозповсюдженіший варіант того, що потрібно людям", — додав електрик.
Інвертор на 5 кВт і літій-залізофосфатний акумулятор на 5 кВт у більшості випадків закриває всі потреби середньої квартири. Але це за умови, що мешканці не вмикають бойлер, пральну машину, посудомийку, электроплиту. Тоді працюватимуть інтернет та розетки у квартирі, до яких можна підключати обрані прилади. Зараз люди цікавляться щодо кондиціонерів — тут питання суперечливе, бо різні моделі мають різне споживання.
"Я намагаюся пояснювати: якщо ми розглядаємо систему для резервного живлення, то це має бути саме резервне живлення. Якщо ми розрахували, що акумулятора на 5 кВт вистачить на 4-6 годин, то я не раджу вмикати все одразу, щоб за 4 години розрядити його, бо за графіком за 5 годин мають увімкнути світло. А якщо не увімкнуть? Або увімкнуть через 10? А ви чайник вмикали і кондиціонером користувалися. У вас наче є інвертор з акумулятором, а світла немає. Тому вмикати треба тільки найнеобхідніше. Наприклад, інтернет, холодильник, освітлення, охоронна система — ось це найголовніше, базове. Варильну поверхню можна замінити газовою плиткою. Портативна электрична споживає як електрочайник і підійде, якщо потрібно підігріти їжу", — поділився Микола Жирун.
Він додав, що деякий час пробував самостійно підбирати обладнання для клієнтів, але виникало багато проблем, якщо воно виявлялося несправним. Електрик не є дистриб'ютором, тому не може відповідати продукт ні фізично, ні юридично. Зазвичай Микола Жирун лише радить онлайн-магазин, де можна обрати підходящу модель та отримати гарантію. Після придбання майстер встановлює обладнання і допомагає у міру своїх можливостей вирішити проблеми, якщо вони виникають.
"Ви замовляєте, оплачуєте, а я встановлюю. Виникнуть нюанси — будемо вирішувати разом", — каже він клієнтам.
Головне, щоб у продавця був сервіс та гарантійні зобов'язання, щоб була можливість здати у ремонт. У більшості випадків цього немає. Микола Жирун поділився, що має знайомого фахівця з електроніки, який ремонтує інвертори і допомагає клієнтам на комерційній основі, якщо вони погоджуються. Після ремонту електрик привозить і знову підключає обладнання до квартири.
"Минулого року така проблема виникла з генераторами. Завезли багато, купили всі, хто хотів, потім вони почали ламатися, а звернутися не було куди. Довелося шукати приватних майстрів, розуміти, яка у них кваліфікація, наскільки гарно вони відремонтують. З інверторами приблизно така ж ситуація", — повідомив він.
Мінуси підключення інвертора у квартирі
Самі по собі інвертори для безперебійного живлення доволі шумні, все залежить від потужності і типу. Існують і безшумні, але вони набагато дорожчі. Шум інверторів створює дискомфорт, особливо увечері, коли одна або дві особи вдома і в оселі тихо. Найбільше вони шумлять, коли заряджається або розряджається акумулятор.
Часто люди хочуть встановити систему резервнного живлення, сподіваючись при відключенні світла користуватися найнеобхідними приладами, а коли воно є — всім, чим заманеться. Але при підключенні інвертора, який буде автоматично перемикати живлення з мережі на акумулятор і навпаки, обмежується потужність. Наприклад, 3-кіловатний інвертор, підключений на всю квартиру, не може дати більше 3 кВт навіть тоді, коли світло є, і не можна вмикати всі прилади одразу.
"Основна проблема у тому, що люди цього не розуміють. Аби не доводилося вручну все перемикати і налаштувати, треба зробити виділену групу із запасом потужності, щоб інвертор в максимальному навантаженні працював, умовно, на 70%. Тоді ця система буде служити довго, справно і без втручань", — пояснив київський електрик.
Скільки коштує комплект безперебійного живлення
За словами Миколи Жируна, найкращі виробники ті, які пропонують дорожчу продукцію. Але у першу чергу потрібно оцінювати товар зі сторони покупця, щоб був сервіс та якісне обслуговування, неважливо, дороге обладнання чи дешеве. Щоб була можливість звернутися за гарантією або за консультацією з якогось приводу.
Інвертори є різні. На ринку зараз намагається продати прості моделі, яких раніше накупили багато — це відносно недорогі мобільні інвертори 12-220 В або 24-220 В. Люди докуповують до них окремо акумулятори та зарядний пристрій, щоб використовувати у квартирах.
Зараз стаціонарні системи з інвертора потужністю 5 кВт і батарей ємністю 5 кВт*год літій-залізо-фосфатних, незалежно від виробника, в середньому коштують 90-100 тисяч гривень, хоча ще місяць тому такий комплект коштував 65-75 тисяч гривень. Ціни значно збільшилися через підвищення попиту.
Літій-залізо-фосфатні акумулятори зарекомендували себе добре для резервного живлення, якщо вони нові і правильно підключені та налаштовані — витримують до 7 тисяч циклів заряду-розряду у певному діапазоні, тобто не потрібно повністю розряджати і заряджати. Після цього ємність падає тільки на 20%, тобто 80% зберігаються, як говорять виробники. Одна акумуляторна батарея 5 кВт — 48 В — 100 Аг коштує від 900 до 1 300 доларів в залежності від виробника і продавця. Інвертори коштують від 25 тисяч до 100 тисяч гривень.
Клієнти, у кого небагато коштів, хочуть встановлювати гелеві акумулятори для безперебійного живлення, але повинні розуміти, що цей акумулятор буде служити лише півтора-два роки в залежності від інтенсивності використання, частоти заряду та розряду. Після цього вони зменшують свою ємність, а у деяких випадках взагалі стають несправними і потребують заміни. Є також свинцево-кислотні акумулятори типу AGM (Absorbent Glass Mat), вони подібні до гелевих за технологією.
Кияни встановлюють собі й дешеві варіанти комплектів резервного живлення із літій-іонними акумуляторами, ось до них зараз найбільша увага, бо вони можуть вибухнути або загорітися. Як підкреслив Микола Жирун, це стається лише у випадку неправильного використання. Для прикладу, в усіх мобільних телефонах стоять літій-іонні акумулятори, але вони цілком безпечні, якщо корпус не пошкодити фізично.
"Раніше ще встановлював більш бюджетні варіанти але зараз не хочу таким займатися. Хто б не хотів зекономити, але чим бюджетніший варіант, тим більше буде проблем у майбутньому через економію на обладнанні та різних компонентах, це вже перевірено", — зізнався Микола.
Чим небезпечні інвертори та акумулятори у квартирах
Скрізь є свої правила використання. Микола Жирун пригадав випадок на Борщагівці, де акумулятор і вибухнув розніс ледь не півквартири.
"Ситуація взагалі дуже цікава, наскільки я розумію, швидше за все, або некваліфікований електрик встановлював або сам власник, бо на фото-відео видно: там не було захисту — плати BMS-контролю, яка б керувала цим акумулятором", — прокоментував він.
Другий момент, що це міг бути акумулятор від електромобілів, який за характеристиками погано підходив до інвертора.
"Питання: як він був налаштований? У мене є зараз такий акумулятор літій-іонний, зі схожих елементів зроблений, під інвертор підходить 7S2P — це в нас 6S2P. У таких акумуляторів робоча напруга менша, ніж працює інвертор, тобто він систематично буде перезаряджати акумулятор, а це не є добре", — пояснив електрик.
У минулому та позаминулому році було розповсюджене використання звичайних автомобільних свинцево-кислотних акумуляторів у квартирах та підключення їх до інверторів для резервного живлення без світла. У процесі експлуатації ці акумулятори виділяють вибухонебезпечний газ — водень.
"Я стикався з кислотно-свинцевими акумуляторами декілька разів і потім зрозумів що немає сенсу працювати з цим сегментом, бо це порушення правил експлуатації, тому що їх не можна використовувати в принципі для резервного живлення. Як рекомендувати людям те, що використовувати в квартирах не можна?" — зазначив Микола.
Невдовзі він почав працювати з гелевими акумуляторами, які набагато безпечніші, адже герметично закриті, не виділяють газу, до того ж можуть працювати в різних діапазонах температур в залежності від моделей. Тут важливо, хто встановлює інвертор. Потрібно правильно налаштувати струм заряду, струм розряду, напругу акумуляторів.
Якщо це гелеві акумулятори, то можна в елементах меню інвертора вибрати відповідний тип батареї, там передбачені стандартні налаштування. Але потрібно вручну вносити дані про струму заряду і розряду — це характеристики самого акумулятора, які відрізняються у виробників. Таку процедуру необхідно робити також для літій-іонних і літій-залізо-фосфатних акумуляторів.
Якщо гелевий акумулятор заряджати і розряджати під великим струмом із великою напругою, то він просто дуже швидко вийде з ладу, а звичайний свинцево-кислотний може вибухнути. Виробники про це попереджають, хоча Микола особисто про такі випадки не чув. Найбільша загроза для літій-іонних батарей — сильне перезаряджання. Літій-залізо-фосфатні бояться глибокого розряджання, вже після першого випадку вони можуть втратити 50% ємності або взагалі перестати працювати.
Щоб нормально працювали гелеві акумулятори, потрібне активне балансування, воно відіграє велику роль. Микола радить обирати акумулятори з однієї партії, щоб характеристики були приблизно однакові.
Ще одна проблема — вентиляція при використанні систем резервного живлення. Інвертор має вентиляційні входи-виходи, є вимоги щодо монтажу, щоб приміщення було відкритим.
"Коли ми монтували інвертор у шафу, то говорили людям: поки не немає відключень, можна нормально використовувати шафу, але при використанні інверторів, будь ласка, відкривайте її, щоб був доступ повітря і інвертор міг охолоджуватись. І були моменти, коли власники про це забували, інвертор перегрівався і просто вимикався, ішов у захист. Ще є дуже багато нюансів, які потрібно знати про правильне підключення, послідовну роботу, захист, налаштування. Дуже важливо, щоб люди не бралися це робити самі без відповідної кваліфікації", — підкреслив електрик.
Зарядні станції для резервного живлення
Зарядні станції підключити у квартирі — це також велика проблема, каже Микола. Кияни купують Ecoflow по 60-80 тисяч гривень, а вони не виправдовує сподівань, бо люди хочуть використовувати їх не у ручному режимі, ніби великий павербанк, а у якості системи резервного живлення. Незручно постійно переставляти зарядну станції з місця на місце, щоб почергово вмикати чайник або інші пристрої, коли вимикають світло, тому пробують під'єднувати їх до энергомережі квартири.
"При встановленні будь-якого обладнанням треба правильно підготувати систему до використання для резервного живлення, це стосується, стаціонарних, переносних інверторів і навіть Ecoflow. Щоб правильно підключити станцію, потрібно у ручному режимі робити комутацію у щиту", — попередив електрик.
Українці вдаються до різних способів підключення, найпопулярніший варіант — це "вилка-вилка". Вони вимикають вхідний автомат, вмикають одну вилку у розетку, а іншу — у станцію.
"Світло наче з'являється, але це ж ризики, все на людській відповідальності. Тому що багато випадків, коли забувають автомат вимикати або коли вмикають світло, то забувають вимкнути станцію з розетки, і вона згорає. Я рекомендую в ручному режимі робити перемикання на станцію у щиті, підключати спеціальний кабель до Ecoflow, і світло у квартирі буде, хоча з обмеженою потужністю. Коли ж світло з'являється — знову перемикати у положення роботи від мережі, а станцію поставити на зарядку. Ці маніпуляції потрібно робити вручну", — повідомив майстер.
Дехто хоче, щоб живлення від станції перемикалося автоматично, але Микола Жирун не підтримує цю ідею. По-перше, багато різних приладів потрібно використовувати, щоб автоматика працювала від станції. По-друге, станція має бути постійно увімкнена, автоматика має постійно моніторити наявність світла і перемикати навантаження.
"Найбільше питання, як у цей момент має регулюватися навантаження. Бо світло зникло, автоматика спрацювала, а бойлер залишився увімкненим і акумулятор розряджається через нагрів води. Можна виділити групу, але знову ж таки, це великий обсяг роботи, яка витрачається на те, що не дуже практичне, як на мене. Щоб це працювало, дуже багато залежить від людського фактору. Наприклад, якщо чоловік розуміється і вирішує сам все робити — це одне. А якщо його вдома немає, хто цим буде займатися? Знову ризики. Не дай Бог, щось зробили не так — ураження електричним струмом. Хто відповідатиме? Завжди треба дивитися з боку безпеки", — завершив Микола.