Зброя терору: як росіяни атакують новими далекобійними FPV-дронами і чому ЗСУ не можуть відповісти

Як і навіщо дрони РФ б'ють по тилу

Одним з перших про далекобійні FPV-дрони у тилах 24 травня повідомив український фахівець з військових технологій Сергій Бескрестнов ("Флеш"). За його словами, вже близько місяця спеціальні групи російської армії запускають коптери з рамами довжиною 10-15 дюймів та подвійними акумуляторами, які дозволяють пролетіти далі. Зв'язок на такій великій відстані забезпечують дрони-ретранслятори, що тримаються на великій висоті. Для передачі відео зазвичай використовують діапазон 3-4 ГГц.

Такі екіпажі намагаються атакувати цілі у далекому тилу, зокрема знищувати логістику Сил оборони. Як пояснив Сергій, на значній відстані від фронту військовослужбовці не очікують ударів коптерами, тому мало хто вмикає окопні або автомобільні комплекси радіоелектронної боротьби. Тактичні системи РЕБ постійно придушують дрони на лінії зіткнення, але не тили позаду.

Військовослужбовець 46 окремої аеромобільної Подільської бригади Cергій Лукашов підтвердив у Facebook заяву та показав фото трофейного російського дрона, який завдяки попутному вітру залетів на 40 км від лінії бойового зіткнення. Він звернув уваги, що це серійний 10-дюймовий коптер типу FPV, який у Росії виготовляють десятками тисяч. Єдина відмінність — збільшені акумулятори.

"На жаль, Силам оборони України держава не постачає необхідної кількості аналогічних дронів. Тому ми масово і не вибиваємо оркам логістику. Хоча є і досвідчені екіпажі, і потужні ретранслятори. Було б тільки на чому літати", — зазначив Сергій Лукашов. — Міністерство оборони України, пане Рустеме Умєров, потрібно терміново вживати заходів, бо наслідки відсутності дронів можуть бути просто катастрофічними".

Військовослужбовець з 59-ї окремої штурмової бригади імені Якова Гандзюка Олександр Карпюк у розмові з Фокусом поділився, що це не очевидна і доволі витратна тактика ураження ворога. Потрібно поставити дві батареї великої ємності (9000-9200 мАг) і спіймати попутний вітер, який допоможе дрону швидше пролетіти 35 кілометрів: за 17 чи за 20 хвилин, коли заряду вистачає на 25 хвилин. Бойова частина має бути невеликою, близько кілограма, щоб не обтяжувати БПЛА.

У цьому випадку найголовніша задача пілота — не втратити літальний апарат, коли він проходить смуги радіоперешкод, створених засобами РЕБ, на першій та другій лінії ворожої оборони. Як правило, завдяки вітру коптер по інерції швидко долає небезпечну зону, де зникає зв'язок та керування, а на третій лінії засобів РЕБ проти далекобійних FPV- дронів вже немає.

Далі пілот зупиняє БПЛА та шукає ціль — це треба зробити швидко, бо вже за кілька хвилин акумулятори розрядяться. Влучити доволі непросто, бо навіть за наявності ретранслятора дальності зв'язку не вистачає для повноцінного керування на такій відстані.

"Якщо ви подивитеся відео, як росіяни атакують траси в Добропіллі, то можете побачити, що вони з доволі великої висоти заходять, і у них відвалюється зв'язок. Тобто, що це означає? Вони стоять дуже далеко, і у них радіогоризонту не вистачає. Тому вони просто з висоти 70-80 метрів просто кидають дрон у бік машини, як триочковий у баскетболі. Влучив — так влучив, не влучив, ну і біс з ним", — пояснив аеророзвідник.

Олександр Карпюк поділився, що його екіпаж БПЛА був одним з перших, хто почав застосовувати таку ж тактику в Україні. Таким чином підрозділу вдалося взяти під контроль декілька трас прямо у Донецьку. Однак наразі ЗСУ для того не вистачає ані екіпажів, ані самих апаратів, яких потрібно дуже багато. Більшість далекобійних FPV-дронів втрачаються по дорозі, придушені засобами РЕБ, а коли ж опиняються у тилу, то там може не бути хорошої цілі, адже немає часу довго висіти у повітрі і вичікувати російську техніку.

"Як вони роблять? Побачили цивільну автівку, увалили, і новий дрон підіймають. Про що це каже? По-перше, у них достобіса дронів, є можливість навіть так їх використовувати, є великі потужні "десятки" з великими батареями. Це більше зброя терору, бо у тилу в основному катаються цивільні машини, а вони б'ють всі. Тобто у них є екіпажі, які можна застосовувати не на фронті, а для терору, екіпажів для цього вистачає. У нас не вистачає. Ми не можемо з фронту зняти хоча б два-три екіпажі, щоб вони отак от били по дорогах, відправляли по 30-40 дронів з ураженням 4-5 цілей, зате на відстані 35-40 км", — зазначив військовий.

Нестача дронів через тендери

Навіть якби екіпажі для таких завдань були, виконувати їх підрозділам не дасть система державних закупівель, яка покладається на тендери. За словами Олександра Карпюка, держава постачає військовим частинам дрони, але часто зовсім не ті, які потрібні.

Міноборони постійно організовує тендери, інколи все проходить добре, але наприкінці звітнього періоду через бажання освоїти всі виділені з бюджету кошти, вони ставлять обмежені терміни. Постачальники фізично не встигають виготовити потрібну кількість дронів, які замовив підрозділ, тому замість однієї моделі військовим дають різні.

"Ця мішанина не потрібна армії у такому форматі. Але у Міністерства оборони немає інших тендерів, немає інших процедур. Вони можуть тільки так. В них є дуже важлива така річ, як кінець року, де вони звітуються. І це означає, що можна гроші там виливати в що завгодно, лише б тут були гарні показники. Нікого не хвилює, що армія потім з цим вінегретом буде робити, аби все було за правилами, по нижній ціні. Головний критерій — вартість, строки постачання, згідно з тендерами", — поділився Олександр Карпюк.

Виходить так, що у грудні виробники передають 400 000 дронів, а у січні — тільки 60 000. Сумарно виходить непогано, але в один період військові мають перебір БПЛА, а у інший — шалений дефіцит. Через це підрозділи не можуть планувати бойові дії і розраховувати, скільки засобів вони зможуть використати. Інколи доводиться забирати БПЛА у більш досвідчених екіпажів, щоб передати "новачкам", і це знижує ефективність.

Як захистити тил

На його думку, потрібно ставити біля трас та інших місць у тилу, де ЗС РФ можуть атакувати далекобійними FPV-дронами, засоби РЕБ з відповідними частотами. Особливо ця проблема актуальна на Донецькому напрямку. Можна також натягувати сітки, як це вже роблять для захисту від БПЛА на оптоволокні.

"Це треба робити вже зараз. Наскільки ми після трьох з половиною року війни можемо швидко реагувати на такий виклик, мабуть, питання не до мене. Можу сказати, що росіяни оперативніше реагують на загрози, хоча і так гинуть пачками. А от у нас, на жаль, немає людей, які можуть в командуванні оперативно та швидко реагувати на загрози", — додав Олександр Карпюк.

Захистом логістичних шляхів має займатися командування, чітко розуміючи, де та що поставити, як засіб виявляє та протидіє ворожим дронам. Якщо військові самостійно, без погодження з командиром, куплять та розмістять комплекс РЕБ, то зроблять більше шкоди, ніж користі, бо почнуть падати не тільки чужі, але й свої БПЛА, перестануть працювати рації та навігатори.

"Повинен бути координаційний проєкт старшого начальника, який системно, згідно з програмами координаційного штабу, який є в його розпорядженні, повинен взяти ще та додатково забезпечити безпеку на деяких ділянках, які є логістичними маршрутами. Для цього, по-перше, в нього повинні бути люди, щоб за цим всім слідкувати. По-друге, він має за пів року замовити спеціалізований РЕБ і РЕР під ці задачі для організації системи", — говорить Олександр.

Він пояснив, що для адекватного реагування на загрозу потрібно знайти фахівця або групу, дати їм задачу і отримати рішення. Командування повинно замовити обладнання в необхідній кількості, розробити план тренування у навчальних центрах, підготувати людей для виконання задач, поставити над ними командира у званні хоча б капітана. Але полковники і вище не розуміють, як це потрібно робити.

Це видно по тому, як повільно впроваджуються перехоплювачі дронів. Замість того, щоб обрати БПЛА, здатний збивати "Шахеди", оголосити великий тендер на закупівлю, розрахувати необхідну кількість екіпажів та навчити їх, Міноборони досі роблять ставку на мобільні вогневі групи з пікапами та кулеметами, хоча вони втрачають свою ефективність.

"Навіть гроші є. Харків, Дніпро й інші міста віддали б будь-які кошти, лише б захиститися від "Шахедів". Для прикладу, нещодавно над одним містом-мільйонником дві години літав "Орлан". Він тримався на висоті 3,5-4 км, тому можна було збити з зенітною FPV-шкою. Дві години — і не було засобу, щоб його збити. Оце рівень підготовки. А чому? А тому, що вони не розуміють, як це все побудувати, але вони розуміють, як отримати машини на частину, як списати БК на Brawning, як отримати по службах РАО, як розставити людей, як потім заповнювати там паливо, посади, штатки, оце все. Оце все вони гарно це розуміють. І те, що це дає мізерний результат порівняно з кількістю вкладених грошей, їх влаштовує", — висловився воїн.

Раніше писали, як дрони-перехоплювачі змінили війну в Україні. ЗСУ навчилися успішно використовувати БПЛА різного типу і знищили багато розвідувальних літаків росіян.