Дрони вбиватимуть: безпілотники зміняться до невпізнання і стануть ще небезпечнішими

Під час повномасштабної російсько-української війни (з 24 лютого 2022 року до сьогодні) безпілотні технології швидко еволюціонували від інструментів розвідки до ключових бойових систем, які суттєво вплинули на тактику, стратегію та організацію ведення бойових дій. Про те, як розвинулися дрони, і що чекає на технології в майбутньому, розповідає Фокус.

Початок війни: розвідка та ударні системи

У 2022 році БпЛА застосовувалися для розвідки. Здебільшого це були комерційні моделі, наприклад, китайські DJI. Однак у 2023–2024 роках ситуація на фронті змінилася — дрони отримали бойові функції. З'явилися так звані "камікадзе", здатні уражати цілі самостійно. Масове виробництво FPV-пристроїв дало змогу Україні дешево й ефективно завдавати ударів по бронетехніці, складах і позиціях противника.

Згодом відбулося масштабування виробництва БпЛА. Також Україна здійснювала мільйонні закупівлі FPV-дронів, а внутрішні виробники долучилися до створення тисяч бойових платформ. Було створено спеціальні підрозділи для повітряних, наземних і морських безпілотних систем.

Нові типи дронів, що з'явилися під час війни:

• Ударні та розвідувальні БпЛА.
• Антидрони, призначені для перехоплення або знищення ворожих дронів.
• Наземні роботи — дистанційно керовані або автономні безпілотні наземні платформи для розвідки, логістики або штурму.
• Морські дрони — безпілотні катери для ударів по ворожих кораблях у Чорному та Азовському морях.

"Український ОПК станом на лютий 2022 року вже мав якісні розробки та дуже фахові команди у сфері БпЛА, які створювали гідні системи розвідки. Однак головний розрив полягав не в самих технологіях, а в масштабах виробництва і швидкості циклу зворотного зв'язку. Кількість наявних на той момент систем абсолютно не відповідала інтенсивності війни, а фронт миттєво сформував запит на платформи, які можна було б масово масштабувати і лагодити прямо в польових умовах. Ця війна виявилася зовсім іншою за динамікою: адаптація до ворожого РЕБу мала відбуватися буквально щотижня", — згадує Вікторія Кульчицька, директорка з продуктової стратегії британсько-українського оборонного стартапу Trypillian.

Технологічний прорив 2024 року

Технологічний прорив у сфері БпЛА стався 2024 року, коли почалася активна інтеграція машинного зору для автоматичного розпізнавання цілей. Тоді РФ масштабно застосувала модернізований "Шахед-136" з поліпшеною навігацією. А також відбулися перші випробування дронів на оптоволоконному управлінні, які не глушилися системами РЕБ.

"Нове технологічне рішення давало змогу дрону залишатися ефективним навіть тоді, коли через радіоелектронне придушення зникає зв'язок з оператором. ШІ давав апарату автономність, необхідну для завершення місії, що перетворило його з простого керованого снаряда на інтелектуальну зброю", — коментує Вікторія.

Також, за словами Вікторії Кульчицької, технологічний стрибок відкрив шлях до появи ще одного класу — дронів-перехоплювачів. Повітряні дуелі, де українські БпЛА збивають ворожі розвідники або боєприпаси, що баражують, стали новою реальністю.

Того ж 2024 року Україна почала активно використовувати морські безпілотники для ударів по кораблях ЧФ РФ і проводити комбіновані операції з використанням повітряних і морських дронів одночасно.

Ключовий перелом у перебігу війни настав із початком часткової автономізації та багатодоменного застосування БпЛА. Уже 2025 року дрони інтегрували в структуру бригад як штатний елемент, і з цього моменту почалася справжня війна безпілотників.

Автономні системи — новий гравець у війні

Наприкінці 2025 – на початку 2026 рр. Україна та її ворог почали активно впроваджувати ШІ в системи БпЛА. У результаті дрони отримали здатність самостійно розпізнавати техніку, обирати траєкторію обходу РЕБ, завершувати атаку в разі втрати зв'язку і навіть самостійно утримувати позиції.

"В Україні є цікаві проєкти з перетворення НРК на мобільні платформи для запуску дронів. Розвиток цього виду БпЛА призведе до того, що армія потребуватиме менше піхоти на фронті, але більше автономних машин. Наприклад, у третій штурмовій бригаді був випадок, коли бойові НРК 45 днів утримували позицію, відбиваючи штурми росіян", — прокоментував Фокусу журналіст Олександр Залата.

Але не тільки ШІ зіграв ключову роль у розвитку безпілотників. Розробники почали дедалі частіше оснащувати системи оптоволоконними й автономними каналами зв'язку, що скоротило роль оператора і дало змогу дронам не втрачати зв'язок завдяки фізичному кабелю.

Отже, можна зафіксувати перехід від дистанційно керованих систем до напівавтономної роботизованої війни.

"Тренд на максимальне спрощення і здешевлення засобів ураження найяскравіше проявився у FPV-революції. Ще 2022 року стало очевидно, що дрони за кілька сотень доларів здатні масово знищувати техніку вартістю в мільйони, остаточно переписуючи економіку війни. Для нас як виробників це стало сигналом: майбутнє не за складними виробами, а за модульними платформами, які можна масштабувати і кастомізувати під конкретну бригаду або завдання", — каже Кульчицька.

Головні тренди війни сьогодні:

• Здешевлення виробництва дронів — масовість — автоматизація.
• Зміна тактики піхоти завдяки БпЛА (окопи, маскування, розосередження).
• Дія екосистеми безпілотників (повітряних, морських, наземних, перехоплювачів) на полі бою.

Як зміняться безпілотники в найближчі роки

Повна автономія

"Дрони ставатимуть дедалі "розумнішими", поки не почнуть літати автономними роями. РФ йде до цього, експериментуючи з "Шахедами", "Геранями", "Герберами", БМ-35, V-20, "Ланцетами". В Україні такі розробки теж ведуться. Є FPV-дрони з донаведенням, "Булава" із системою розпізнавання цілей, тестують "розумні" перехоплювачі, є стартап Swarmer, який розробляє ройові рішення", — каже Олександр Залата.

"Це значно підвищить швидкість реакції та ефективність бойових дій за меншої участі людини", — підсумовує він.

Антидронні технології

Зі зростанням загрози безпілотників посилюється розвиток антидронних систем (наприклад, автономних перехоплювачів, що здатні аналізувати повітряний простір і знищувати ворожі БпЛА), ШІ-систем для миттєвого виявлення та реагування на загрози. Такі системи можуть стати стандартом ППО.

"Для протидії мають не менш активно розвиватися перехоплювачі, і врешті-решт на війні дрони змагатимуться з дронами, що потенційно зменшить втрати особового складу, хоча й не виключить їх повністю", — вважає Олександр.

Інтеграція з 5G

Підключення дронів до швидких мереж (5G і далі) забезпечить низьку затримку зв'язку, передавання великих потоків даних у реальному часі, координацію між різними типами платформ (коптери, літаки, наземні роботи). Безпілотники можуть бути частиною "повітряної мережі" даних.

Гібридна тяга і довга автономність

Нові конструкції з гнучкою енергетикою (електрика і пальне) дадуть змогу значно довше перебувати в повітрі, виконувати далекі рейди і тривалі спостереження, знижувати залежність від точок підзарядки або технічного обслуговування. Це критично для розвідки в глибокому тилу та підтримки широкомасштабних операцій.

Рої дронів

Підхід, коли один солдат керує роями дронів, уже активно розробляється. Це дасть змогу ефективно масштабувати операції без збільшення персоналу, знизити навантаження на операторів, а також скоротити людські втрати.

Висновок

Майбутнє безпілотників — це не просто швидші або більші апарати, це розумні, автономні, пов'язані мережею "екосистеми" платформи, здатні самостійно ухвалювати рішення, координуватися і виконувати комплексні бойові завдання з мінімальним втручанням людини.