З Казахстану – українській енергетиці: чим відгукнеться Україні повстання в Казахстані
Якими можуть бути наслідки ескалації напруженості в Казахстані для економіки України та чому під прицілом енергетика, яка й так переживає кризу.
Масові протести та їхнє жорстоке придушення в Казахстані ЗМІ встигли охрестити першим "чорним лебедем" 2022 року. Так із легкої руки автора економічних бестселерів Насіма Талеба заведено називати непередбачені, шокові події, що ламають усталені схеми й уявлення. Зважаючи на розгалужені економічні зв'язки в сучасному світі, тінь казахстанського "чорного лебедя" цілком може затьмарити ситуацію і в інших країнах, зокрема й в Україні.
Далекий грім. Криза в Казахстані не вдарила боляче
Казахстан не входить до основних економічних партнерів України. І це хороша новина. За обсягом торгових операцій між країнами в 2021 році ця пострадянська держава посідала лише 25 місце. Відповідно, могутній шторм у Казахстані українська економіка відчуває, як легке хвилювання.
"Економічні відносини між двома країнами зараз не особливо активні, що обумовлено участю Казахстану в міждержавних структурах, контрольованих Росією: Євразійському економічному союзі та Митному союзі, — говорить Олександр Мартиненко, голова департаменту з корпоративного аналізу групи ICU. — За 2021 рік частка казахстанських товарів у загальному товарному імпорті України становила лише 1,1% у вартісному вираженні ($627,5 млн за січень-жовтень 2021 року)".
Обсяг інвестицій з Казахстану в Україну також невеликий та оцінюється майже в $25-40 млн на рік — приблизно 0,5% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій у країну.
Як приклад, можна навести покупку в 2021 році української платформи для онлайн-розрахунків Portmone казахстанською компанією Kaspi. Після цього задля набуття банківської ліцензії казахстанський інвестор націлився на український "БТА Банк" (основний акціонер — резидент Казахстану Ракішев Кенес, дані НБУ). Закриття угоди очікувалося в 2022 році. Навряд чи ситуація у Казахстані може порушити ці плани. На думку експерта "Ліги антитрасту" Володимира Даценка, проблеми в українських бізнесів із казахстанським корінням можливі лише у разі накладення на Казахстан санкцій або запровадження інших торговельних обмежень, що поки що малоймовірно.
На думку Світлани Таран, керівниці Центру аналітики міжнародної торгівлі Trade+ Київської школи економіки, на розвиток експорту з України в Казахстан негативно вплинула російська агресія щодо України. Адже після початку дії зони вільної торгівлі між Україною та ЄС у 2016 році РФ запровадила обмеження на транзит українських товарів автомобільними та залізничними коліями через територію Росії в Казахстан.
Унаслідок порівняно з докризовим 2013 роком обсяг українського експорту в Казахстан зменшився більш ніж на 80% — з $2,1 млрд у 2013 році до всього-на-всього $336 млн у 2020 році.
"На прикладі Казахстану ми бачимо загальну тенденцію до зменшення частки країн СНД, які раніше були традиційними ринками збуту для України, та переорієнтації українських експортерів на європейський, азіатські й інші ринки", — підсумовує Таран.
Рука Кремля. Як Україні може зашкодити посилення російського впливу на Казахстан
"Наразі протести в Казахстані практично пригнічені й ситуація стабілізується. У таких умовах немає передумов для ускладнення економічних відносин між країнами, як й особливого ризику для українського бізнесу чи окремих секторів економіки", — вважає Олександр Мартиненко. Однак на цьому етапі замість дестабілізації ситуації на тлі масових протестів можуть опинитися нові ризики.
Насамперед, варто побоюватися зростання російського політичного впливу на Казахстан.
"Можна очікувати, що торговельна й економічна політика Казахстану щодо України стане більш узгодженою з російською, і Казахстан почне застосовувати жорсткіші обмеження у торгівлі з Україною, як це практикує РФ", — припускає Світлана Таран. Співрозмовниця Фокусу зазначає, що раніше Росія займала жорсткішу позицію щодо українського експорту порівняно з Казахстаном і з 2016 року в односторонньому порядку припинила дію Договору про зону вільної торгівлі в межах СНД щодо України. Між Казахстаном та Україною цей договір продовжує діяти.
У разі реалізації негативного сценарію можуть постраждати окремі галузі та підприємства, найбільше орієнтовані на поставки в Казахстан. Важливе завдання для них — підвищувати диверсифікацію ринків збуту.
Як зазначає Світлана Таран, здебільшого Україна експортує в Казахстан сільськогосподарську та харчову продукцію (зернові, маргарин, олію, кондитерські вироби, цукор, м'ясо), залізничне обладнання, вироби машинобудування (див. таблицю). Співрозмовниця Фокусу також наголошує, що Казахстан входить до трійки найважливіших ринків збуту для української фармацевтичної продукції. Туди надходить майже 9% фармекспорту з України. Отже, представникам цих галузей точно варто приготуватися до форс-мажорів.
Вугільне питання. Чи вистачить Україні вугілля без Казахстану?
Незважаючи на незначну частку в загальному обсязі імпорту, протягом останніх п'яти років Казахстан значно збільшив постачання своєї продукції в Україну. Тільки за січень-жовтень 2021 року цей показник збільшився на 92% і сягнув $627,5 млн.
"Насамперед, це викликано заміщенням імпорту з РФ продукцією з Казахстану. У зв'язку з цим постачання зрідженого газу та вугілля зросли у 13 та 3,4 рази відповідно", — коментує Володимир Даценко.
Тепер Казахстан разом із Росією та США входить до основних постачальників вугілля в Україну. Володимир Доценко попереджає, що в разі виникнення перебоїв із постачанням казахстанського вугілля в Україні посиляться проблеми із забезпеченням коксівного вугілля для металургійної промисловості та газового вугілля для енергетики.
"За минулий рік Казахстан поставив в Україну 800 тис. тонн коксівного вугілля та 1,7 млн тонн енергетичного вугілля. На перший погляд це лише приблизно 10% від споживання Україною. Але в ситуації опалювального сезону та припинення постачання антрациту Росією, призупинення імпорту вугілля з Казахстану може виявитися болісним як для енергетичного сектору, так і для металургії", — підсумовує співрозмовник Фокусу.
Особливо тривожно виглядає ситуація в енергетиці. Адже сировина з Казахстану зайняла 37% (перше місце) у структурі імпорту в Україну газового енергетичного вугілля у 2021 році. За словами Володимира Ахундова, експерта "Ліги антитрасту", цей обсяг відповідає місячному споживанню вугілля тепловиками (ТЕС) в осінньо-зимовий період. Причому саме казахстанське вугілля, за даними Держмитслужби, виявилося для України найдешевшим — $78 за тонну за умов середньої ціни для вугілля цієї групи, що імпортується, приблизно $105 за тонну.
"У разі припинення постачання вугілля з Казахстану, в умовах світової енергокризи та дефіциту енергоресурсів, Україні навряд чи вдасться швидко знайти альтернативні джерела постачання, — попереджає Ахундов. — Враховуючи вже наявну нестачу вугілля на українських ТЕС, це може обернутися поглибленням внутрішньої енергетичної кризи дефіцитом електроенергії.
Він звертає увагу, що казахстанське вугілля їде в Україну залізницею через територію Росії, а з листопада 2021 року в ЗМІ була інформація про блокування РФ цих поставок. І хоча, згідно з даними Держмитслужби, вугілля з Казахстану в листопаді-грудні 2021 року продовжувало надходити, могло йтися про декларування поставок, відправлених раніше.
Водночас, на думку співзасновника Фонду енергетичних стратегій Юрія Корольчука, Україна не надто залежна від постачання енергоносіїв із Казахстану — вугілля звідти беруть за потребою, без "довгих" контрактів, а щодо автогазу ситуація аналогічна.
"Можливе припинення постачання енергоносіїв із Казахстану не вплине на український енергосектор, — упевнений Юрій Корольчук. — Цей обсяг можна замісити або з Росії та Білорусі, або за рахунок постачання морським шляхом. У крайньому випадку, може зрости ціна на енергоносії".