Перерозподіл енергетичного світового ринку може призвести до того, що Китай та Азія отримають доступ до російської нафти Urals із дисконтом 20%.
Після волатильних торгів цього тижня ціни на нафту залишаються на рівні вище $100/баррель, адже немає простої заміни російським барелям, пише Reuters.
Ф'ючерси на нафту марки Brent впали до $106,37/баррель після зростання майже на 9% у четвер, що стало найбільшим відсотковим приростом із середини 2020 року.
Ф'ючерси на американську нафту марки West Texas Intermediate (WTI) зросли до $103,15/баррель, додавши до стрибка на 8% у четвер.
Згідно з інформацією агентства, до різкого стрибка цін на нафту призвела низка факторів — трейдери уникають купувати російські нафтопродукти, не все гладко в переговорах з Іраном щодо ядерної програми, запаси нафти виснажуються, а в Китаї — сплеск випадків захворювання на COVID-19, що б'є за попитом .
Згідно з інформацією видання, до різкого стрибка цін на нафту призвела низка факторів — трейдери уникають купувати російські нафтопродукти, не все складається в переговорах з Іраном щодо ядерної програми, запаси нафти вичерпуються, а в Китаї сплеск випадків захворювання на COVID-19, що б’є по попиту.
Асоціація газовидобувних компаній України виклала Фокусу
фактори, що впливають на ціни на нафту на світових ринках:
- після карантинних обмежень проявився відкладений попит, а пропозиція залишилася на колишньому рівні;
- "торгівля паперовою нафтою", коли торгують ф'ючерсними, форвардними контрактами, які здебільшого не передбачають фізичного постачання нафти;
- політичні, економічні та військові загрози призводять до того, що ринок боїться дефіциту нафти: до нападу РФ на Україну ціни на нафту коливалися в діапазоні $90-95, через тиждень після – досягли $120;
- нафта та інші паливні ресурси займають істотну роль виробництві енергії у багатьох секторах економіки, перехід на відновлювані джерела енергії не може бути швидким;
- РФ була і залишається великим постачальником інших сировинних ресурсів – природного газу, вугілля, продуктів нафтопереробки та продукції сільгосп сектору; тому імпорт нафти в ЄС може призвести до низки проблем з іншими ресурсами.
Згідно з даними Асоціації, США, РФ і країни ОПЕК видобувають близько 67% усієї нафти і мають не менше 80% усіх її запасів. Їхня частка на ринку: США (17%), РФ (13%) та країни ОПЕК (35%).
Міжнародне енергетичне агентство заявило цього тижня, що у другому кварталі нафтовий ринок зіткнеться з дефіцитом пропозиції у розмірі 700 тис. барелів на добу, оскільки західні санкції проти Москви можуть призвести до падіння постачання російської нафти на 3 млн барелів на добу порівняно з квітнем, пише Reuters.
Аналітики Асоціації газовидобувних компаній України стверджують, що США легко компенсують обсяг імпорту російської нафти, оскільки її частка у загальному балансі нафтопереробки становить 1%. Штати можуть самі наростити видобуток, а також межують із Канадою та Венесуелою, які видобувають нафту та мають потенціал для нарощування обсягів.
В Асоціації впевнені, що країнам ЄС буде важче відмовитися від імпорту нафти та нафтопродуктів з РФ, для диверсифікації поставок доведеться докласти максимум зусиль — однак таке завдання виглядає реалістичним.
Так, найбільші нафтогазовидобувні країни мають запас видобутку нафти на рівні майже 5 млн. барелів на добу або близько 5% прогнозованого обсягу споживання на 2022 рік. Серед таких країн – Саудівська Аравія, ОАЕ (і всі країни-члени ОПЕК), США, а також країни, що перебувають під санкціями США – Іран та Венесуела.
Проте є й застереження — якщо ЄС візьме курс на відмову від російських енергоресурсів, це може призвести до перерозподілу значної частки енергетичного ринку у світі. В результаті Китай і Азія можуть отримати значний дисконт на російську нафту (Urals) і купуватимуть її на 10-20% дешевше за нафту зі США, Канади та країн ОПЕК.
Нагадаємо, Джо Байден 8 березня оголосив про заборону імпорту російської нафти в США.
Британський міністр енергетики Квазі Квартенг 8 березня заявив, що Великобританія припинить імпорт російської нафти та нафтопродуктів до кінця 2022 року.