Критичне зниження. Як і хто може купувати валюту для імпорту під час війни
Як після вторгнення Росії в Україну працює міжбанківський валютний ринок, як задовольняють заявки бізнесу на придбання інвалюти для критичного імпорту та коли чекати на послаблення — про це Фокус дізнався в експертів.
На вторгнення Росії Національний банк України блискавично відреагував введенням обмежень на валютому ринку, які перелічені в постанові №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану". Зокрема, постанова передбачає, що представники бізнесу зможуть купувати інвалюту виключно для оплати товарів критичного імпорту. Як пояснюють в НБУ, їх перелік міститься в постанові КМУ від 24 лютого 2022 року №153 та постійно розширюється.
Відповідно до списку. Що в Україні вважають критичним імпортом
Після лютневих нововведень об’єм продажу валюти на міжбанківському ринку різко скоротився.
Якщо до війни там щоденно продавали валюту на орієнтовну сумму $330-830 млн в еквіваленті, то зараз обсяги коливаються в діапазоні $35-220 млн. Щодо купівлі валюти схожа динаміка. До війни щоденний обсяг складав приблизно $340-580 млн, а після 24 лютого знизився до $25-210 млн.
"Обмеження, введені на початку війни, майже зупинили ринок. І справа не стільки в обсягах торгів, скільки у фактично зупиненому вільному курсоутворенні. Нацбанк вчинив саме так, як і було треба. Проте де-факто валютний ринок 24 лютого поставили на паузу", — коментує наслідки застосованих мір Анна Золотько, директорка департаменту казначейських операцій Юнекс Банку.
Низькі обсяги купівлі валюти на міжбанку, передусім, пояснюються тим, що ця можливість тепер відкрита не для всіх.
"Бізнесменам спочатку треба довести, що валюта необхідна саме для придбання товарів критичного імпорту. Для цього можна, наприклад, надати документацію, що підтверджує намір купівлі таких товарів з-за кордону", — пояснює Ігор Чудовський, керівний партнер АО "Чудовський і партнери".
Як зазначалось вище, перелік товарів критичного імпорту міститься в додатку до постанови КМУ №153. Ігор Чудовський пояснює, що такі товари поділяються на 4 категорії:
- для сектору енергетики;
- для задоволення потреб Збройних Сил України;
- для забезпечення життєдіяльності населення (окремі продовольчі та харчові товари, сировина для їхнього виробництва, ліки та медичне обладнання, паливо-мастильні матеріали тощо);
- для забезпечення функціонування виробничих підприємств (сировина або складники виробничого циклу товарів, що постачаються для внутрішнього ринку або на експорт).
Очікувано, продаж валюти бізнесом знизився майже пропорційно купівлі. Як пояснює Анна Золотько, головними продавцями, як і раніше, залишаються агровиробники та металурги й, крім цього, помітна пропозиція від банків-нерезидентів. Проте, пропозиція від експортних галузей помітно скоротилася через війну.
Гнучкий підхід. Як поступово пом'якшують обмеження на валютному ринку
Анна Золотько зауважує, що саме невідповідність мети купівлі валюти із зазначеним переліком критичного імпорту є майже єдиною причиною відмови в продажу валюти на міжбанку.
"Значної проблеми в тому немає, адже попит на імпорт, який не належить до товарів першої необхідності, суттєво впав. Тож ринок був збалансований", — коментує Золотько.
Проте, опитані Фокусом експерти розповідають, що перелік товарів критичного імпорту цілковито реально розширити.
"Можна попросити НБУ додати певний товар до переліку, оформивши відповідну заяву з обґрунтуванням, чому цей товар є критично необхідним для України. Починаючи з 24 лютого, перелік критичного імпорту вже неодноразово доповнювався, тому цілком реально, що до нього додадуть й саме ваш товар", — радить бізнесменам Ігор Чудовський.
Анна Золотько підтверджує дуже оперативні дії уряду, який уже неодноразово переглядав цей перелік, реагуючи на потреби країни, волонтерів тощо.
Довготривале існування в режимі закручених гайок навряд чи піде ринку на користь. Як зауважує Золотько, все більше компаній роблять спроби відновити бізнес, але ж й НБУ вже заявив про готовність пом’якшувати обмеження.
"Фіксація обмінного курсу та збереження адміністративних обмежень на валютні операції залишатимуться важливою передумовою для підтримки макроекономічної стабільності в Україні. Водночас у довготривалій перспективі такі заходи зумовлюють накопичення макроекономічних дисбалансів", — зазначив у нещодавньому виступі голова Нацбанку Кирило Шевченко. Він додав, що в міру нормалізації функціонування економіки та фінансової системи НБУ поступово повернеться до плаваючого курсоутворення.
На думку Анни Золотько, перших змін можна чекати вже на початку травня.
"Проте, не треба забувати, що ситуація на валютному ринку є похідною від стану справ на фронті. Тож будь-які зміни там можуть суттєво коригувати прогнози", — застерігає співрозмовниця Фокусу.