Епоха затягнутих пасків. Скільки Україні чекати на відновлення довоєнного рівня життя

У травні 2022 року Фокус у своєму телеграм-каналі провів опитування щодо зміни доходів українців під час війни. На запитання відповіли понад 1 100 підписників. Відповіді розподілилися так:

• доходи збільшились — 4%;
• не змінилися — 16%;
• зменшились на 10-20% — 9%;
• скоротилися на 30-50% — 18%;
• упали більш ніж удвічі — 20%;
• обнулилися — 33%.

Хоча опитування Фокусу не є репрезентативним, його результати збіглись з баченням експертів. Як зазначає Михайло Колісник, професор Київської школи економіки, президент CFO Club Ukraine, на сьогодні суттєве зменшення доходів або їх зникнення торкнулося половини населення, що працює — і якщо не брати до уваги військових, немає жодної сфери, де доходи зросли б.

Немов шафа з Бородянки. Хто як тримається

Символом стійкості українців стала навісна кухонна шафка, що утрималася на стіні зруйнованої багатоповерхівки у Бородянці під Києвом. Проте, можливості триматися у громадян різні.

Багато хто перебуває у невизначеності.

"Є мільйони людей, які не отримують матеріальної підтримки від роботодавця, не знають, чи будуть задіяні далі й тому шукають нову роботу чи підробіток. У класичному сенсі вони не безробітні, але актуальної зайнятості не мають, — коментує HR-експертка Тетяна Пашкіна. — Картина змінюється щотижня — одні підприємства відновлюють роботу, інші ухвалюють рішення про ліквідацію".

Співрозмовниця Фокусу зазначає, що зараз на ринку праці панує роботодавець і вакансій на всіх не вистачає. Тому зниження зарплат відбувається не лише з економічних причин.

За словами Михайла Колісника, ситуація залежить від того, у виробництві товарів і послуг якої групи задіяна людина:

• I група (товари та послуги першої необхідності) — іноді відчуває зменшення доходів;
• ІІ група (товари та послуги, які не є необхідними) — стикається із суттєвим скороченням доходів;
• III група (товари та послуги, що належать до категорії розкоші) — зазнає найбільшого удару.

"Найбільше постраждали ресторанний, готельний бізнес, туристичні послуги, будівництво, сфера розваг, — коментує Колісник. — Зберегли зайнятість працівники комунальної сфери та критичної інфраструктури. Однак навіть в ІТ-секторі констатують про зменшення доходів на фоні відмови іноземних клієнтів співпрацювати з країною у стані війни через ризик зупинення чи невиконання роботи".

Масштаб також має значення.

"Якщо для великого бізнесу, який не зазнав великих втрат, ситуація змінилася незначно, то в малого бізнесу операційний простір виявився затиснутим між мінімально можливим збутом у точці беззбитковості та попитом, який сильно зменшився через воєнні події", — каже Колісник. Тобто дрібні підприємці часто змушені зупинятися через відсутність рентабельності.

Руслана Березівська, керівниця експертно-аналітичного центру кадрового порталу grc.ua з посиланням на дослідження grc.ua зазначає, що майже половину підприємств, які припинили роботу, становить малий бізнес.

• компанії з кількістю працівників до 10 осіб — 28,5%;
• компанії від 10 до 50 осіб — 17,8%.

Натомість серед компаній зі штатом понад 500 осіб:

• працюють у повному обсязі — 35%
• працюють частково залежно від регіону — 31,8%

Ефект доміно. Як зниження доходів посилює кризу

У Києві після відходу російських військ з околиць міста, відкривається дедалі більше магазинів, закладів громадського харчування, сфери послуг тощо. Проте черги не вишиковуються, незважаючи на відкладений попит. На думку Тетяни Пашкіної, невизначеність призводить до зміни настроїв — як і в період коронавірусу, громадяни купують або найнеобхідніше, або підтримують "своїх". Відповідно, виручка в бізнесів падає.

Як зазначає Руслана Березівська, бізнес висловлює стриманий оптимізм щодо відновлення діяльності. Серед компаній, які сьогодні не працюють:

• готові розглядати відкриття лише після закінчення війни — 53,1%;
• можуть відновити діяльність у найближчі два місяці — 20%;
• планують повернутися до роботи протягом пів року — 10%.

Лише майже половина опитаних grc.ua компаній (57,2%) припускають відновлення довоєнного рівня доходів. Третина з них сподівається досягти цього за 3-6 місяців, кожна п'ята компанія — за рік. Інші або не готові робити прогнози, або не можуть відновитися.

"Зменшення рівня доходів громадян впливає на уповільнення обігу грошей в економіці та зменшення кількості вироблених продуктів. Наслідком порушення фінансової рівноваги стає зростання цін і загальна інфляція при падінні реального ВВП", — коментує Михайло Колісник.

Ситуацію ускладнює те, що Росія вторглася в Україну одразу після коронакризи 2020-2021 років. "У нас є "подвоєний коефіцієнт стресу" — після ковідних гойдалок ще й воєнні дії, — каже Пашкіна. — Тобто, економіка не встигла відновитися, а вже отримала нового копняка".

Епоха затягнутих пасків. Скільки доведеться надолужувати втрачене

Росії не вдалося захопити Україну бліцкригом. Однак ЗС РФ вдалося надовго підірвати наш добробут. Михайло Колісник зазначає, що за песимістичним сценарієм у разі затягування воєнних дій відбудова інфраструктури займе від п'яти років, а відновлення доходів населення до довоєнного рівня триватиме десятиліттями.

"Базовий сценарій передбачає досить швидке відновлення інфраструктури в межах 2-3 років, але досить повільне зростання доходів, — продовжує Колісник. — І лише за оптимістичним сценарієм за умов швидкого припинення бойових дій і корінної негативної зміни стану агресора можливе швидке відновлення економіки, яке супроводжуватиметься зростанням попиту на будівельників і суміжні професії та підйомом інших галузей.

Експерт додає, що за умов безперебійного фінансування відновлення інфраструктури займе 2-3 роки, проте для повернення до довоєнного рівня доходів знадобиться 5-10 років.

На думку Тетяни Пашкіної, одним із критеріїв швидкості відновлення буде обсяг та оперативність виплати репарацій і наявність здорового глузду та чесності в процесі їх освоєння. Проте з досвіду попередніх економічних криз співрозмовниця Фокусу попереджає, що зарплата зростає дуже повільно, оскільки навіть у 2019 році в доларовому еквіваленті доходи ще не досягли рівня 2013 року.