Втрачаємо таланти. Як Україні зупинити відтік IT-фахівців за кордон

Навіть попри війну, мобілізацію та вимушений релокейт IT-шників, показники IT-експорту вражають — $2 млрд надходжень за перший квартал 2022 року, що стало рекордом за всю історію українського IT-ринку. І це попри те, що березень 2022 року для IT-бізнесу був найважчим місяцем із погляду продуктивності.

Стійкість IT-галузі безперечна: за умов війни учасники ринку зберегли 95% контрактів, а 77% компаній отримали нових клієнтів. Вплив війни на IT-бізнес був маловідчутним, і його більшість відновила роботу вже в перші тижні після російського вторгнення. Звичайно, є багато нових викликів, проте IT-спільнота звикла їх долати. У всіх IT-компаніях додалися волонтерські та гуманітарні проєкти, що також є показником стійкості. ІТ-шники з початку війни задонатили вже понад 1 млрд грн. А деякі фахівці беруть навіть дві роботи, щоб віддавати у фонди ще більше.

Однак непередбачувана ситуація з мобілізацією та нестабільність валютного регулювання погано впливають на IT-індустрії. Клієнти неохоче віддають нові замовлення українцям, бо не впевнені, що їх буде кому виконувати. Неможливість короткострокового виїзду за кордон не дозволяє знайомитись та знаходити нових замовників. Якщо держава не врегулює ці питання найближчим часом, другий квартал за інерцією ще буде досить добрим, але вже з третього кварталу ми побачимо різке падіння.

Особливої уваги потребує ситуація із валютним регулюванням. Через різницю між фіксованим валютним курсом НБУ та ринковим курсом валют в експортних галузях втрачається від 20 до 27% валютного виторгу, що критично для всіх українських підприємців-експортерів і веде до скорочення валютних надходжень до бюджету.

Це насамперед стосується IT-галузі, яка залишається однією з найприбутковіших та найстійкіших. Грошова винагорода ФОП — IT-шника нараховується в еквіваленті ринковому курсу іноземної валюти. Водночас продати валюту можна лише за курсом НБУ, а за кордоном купити чи розраховуватись — за ринковим. Щоб зберегти фахівців, частина компаній буде змушена перейти на сплату контракторам на закордонні рахунки у валюті. Тому дуже важливо не допускати великої різниці між курсами.

Наслідки позначаться комплексно на багатьох сферах. Якщо утримання фіксованого курсу НБУ триватиме до кінця року, країна втратить за оцінками різних експертів від 25% до 50% валютних надходжень.

Експортери втратять довіру до української банківської системи, що змусить їх шукати способи та можливості за межами України. Для банків це означає втрату надходження валюти, а для ІТ — вимушене переоформлення бізнесу за кордоном.

Для української економіки податки та валюта ІТ-шників — найвагоміші надходження під час війни. Якщо ж IT відмовиться від податкового резидентства в Україні, це джерело буде втрачено. Резиденти податкового простору Дія Сіті в епіцентрі загрози. Оскільки вони здійснюють виплати у гривні, їм залишається вибирати між трьома варіантами — компенсувати втрати курсу працівникам, не компенсувати та ризикувати втратити команди чи перереєструвати бізнес за кордоном, оскільки різниця в курсах повністю нівелює податкові переваги України.

Найсерйозніше, що випливає з озвучених проблем, — Україна втрачатиме величезну кількість молодих талантів. І тому одне із ключових завдань зараз — утримати цих людей, максимально зацікавивши перспективами в Україні. Однак це має бути зрозумілим і тим, хто зараз робить різкі рухи на національному рівні.

IT-спільнота зацікавлена в пошуку компромісу. Нещодавно Kharkiv IT Cluster спільно з Асоціацією IT Ukraine зустрілися із представниками Нацбанку, щоб озвучити всі ризики валютних обмежень. В результаті запропоновано низку компенсаторних механізмів, які IT-спільнота напрацювала спільно з НБУ. Ми також спілкуємося із цього приводу з Офісом Президента. Віримо, що разом із державою знайдемо такий компромісний режим, який задовольнить усі експортні галузі.

Перед цим IT-спільнота пропонувала дозволити продаж частини валютного виторгу експортерам за комерційним курсом із поступовим збільшенням цієї частки, а також зберегти можливість розрахунків кредитними/депозитними картками та зняття готівки за кордоном за офіційним курсом НБУ (+10%) у межах еквівалента 50 тис. грн на місяць та дозволити застосовувати банкам комерційний курс понад цей обсяг, але вже без обмежень суми.

Коли буде зрушення в цьому питанні — невідомо. Процеси погоджень та діалогів тривають довго. Але, можливо, саме негативні наслідки спонукають перші кроки до зняття обмежень.

І тут важливо розуміти, що IT в Україні є передовою експортною галуззю. Податки IT-шників, чий бізнес зареєстрованих у фронтових регіонах, йдуть на потреби цих же регіонів, що зараз дуже важливо. Щобільше, IT-спільнота планує повертатися до рідних міст, щоб брати безпосередню участь у їхньому розвитку.

На жаль, в Україні ще до повномасштабної війни з Росією точилися гарячі дискусії щодо режимів, які збільшують податкове навантаження на IT-галузь. Ми в цьому питанні завжди виступаємо на стороні IT-індустрії, тому уважно слідкуємо за такими процесами. Простір Дія Сіті виступає практичним механізмом для IT-бізнесу разом із традиційними способами структурування. І це потрібно зберігати, оскільки гнучкість системи — запорука її незламності.

Окремим питанням є надважливість збереження українського податкового резидентства для тих працівників, які виїхали за кордон. Виконання цього завдання підтримає сталий розвиток промисловості, а зневага — призведе до катастрофи, яку посилить майбутня рецесія у світовій економіці.