Не виправдав надій. Чому пішов голова НБУ Кирило Шевченко та що тепер буде з гривнею

Відхід глави такого великого відомства, як Нацбанк, ставить перед економікою України нові виклики. З іншого боку, ця ж подія дозволяє прогнозувати певні зміни в монетарній і валютній сферах, які за нинішнього голови Кирила Шевченка вважалися малоймовірними. Проте загалом опитані Фокусом експерти не схвалюють ротацію в НБУ. "Зміна голови НБУ — поганий знак, особливо у важкий воєнний час. Потрібен час для системи та партнерів для знайомства з новим головою Центробанку, адаптації. Іноді цього часу немає, особливо коли потрібні швидкі рішення", — вважає керівник аналітичного відділу Міжнародної Академії Біржової Торгівлі Андрій Шевчишин.

У Центрі економічної стратегії (ЦЕС) зазначають, що несподівана зміна голови Нацбанку у воєнний час — це тяжкі зміни.

"Дуже шкода, що пан Шевченко йде, тим паче, у такий важкий час. Будь-які зміни зараз будуть складнішими, ніж будь-коли, тому я сподіваюся, що новий глава продовжить політику НБУ щодо відповідального монетарного фінансування бюджету. Хто б не прийшов на посаду, він отримає сильний інститут у дуже важкий час, і в процесі ухвалення рішень доведеться часто обирати між поганим і гіршим варіантом. Валютна політика стане одним із ключових проблемних моментів", — зазначила на своїй сторінці у Facebook заступниця виконавчого директора ЦЕС Марія Репко.

З власної волі та не тільки: чому йде Кирило Шевченко

У своєму повідомленні Кирило Шевченко наголосив, що подав на розгляд президенту заяву про відставку, а основною причиною такого рішення назвав стан здоров'я.

"Через причини, пов'язані зі здоров'ям, які я не можу надалі ігнорувати, ухвалив для себе складне рішення. Я залишаю посаду голови НБУ", — повідомив Шевченко. Він зазначив, що вважає себе антикризовим менеджером, який виконав свою місію: забезпечив безперебійну роботу фінансової системи у надскладний час повномасштабної війни.

"Додатково зазначу наші зусилля в дипломатичній площині — з одного боку, ми активізували механізми міжнародної фінансової допомоги Україні, з іншого — ініціювали на міжнародному рівні низку рішень, що послабили економіку агресора. Сьогодні НБУ справді сильніший, ніж будь-коли, у здатності зустрічати виклики та долати кризи, гідно проходить перевірку війною. І зберігає свою здатність бути основою післявоєнного відновлення економіки та спрямовувати на це весь фінансовий сектор", — написав Кирило Шевченко.

Деякі експерти погоджуються, що рішення голови НБУ піти може бути пов'язане з його здоров'ям.

"Я думаю, що причина, яку озвучив сам Шевченко — за станом здоров'я — це правда, тому не думаю, що це пов'язано з якимись конфліктами, тиском на Шевченка чи бажанням змінити голову НБУ", — каже аналітик фінансових ринків Іван Угляниця.

Однак на ринку існує й інша думка. Зокрема, близький до керівництва НБУ експерт повідомив Фокусу, що йдеться не просто про бажання самого Кирила Шевченка залишити посаду, а й про те, що цього хочуть у владі (йдеться про Офіс президента).

"На жаль, Шевченко не виправдав надій, які на нього покладали владні кола. З'ясувалося, що він тактик, а не стратег. Різке збільшення ставки не принесло Україні ні низьку інфляцію, ні стабільний курс, але принесло великі кредити та рекордні вкладення банків у депосертифікати НБУ, що негативно вплине на відрахування НБУ до державного бюджету. На фоні суперечливих результатів Шевченко розпочав інтенсивну дискусію через ЗМІ з урядом і Мінфіном, зокрема. Такі кроки виглядали не просто нісенітницею, а реальним шоком для учасників ринку. Думаю, що терпіння в Офісу президента закінчилося, і маємо відставку з посиланням на стан здоров'я", — повідомив Фокусу експерт, який волів не називати своє ім'я, але близький до керівництва Національного банку.

Багато рішень: чим допоміг глава НБУ Кирило Шевченко банкам та економіці України

Кирило Шевченко керував Нацбанком із липня 2020 року. За цей час було ухвалено чимало важливих рішень, а НБУ, на думку експертів, довів свою повну незалежність від політичного впливу.

Звичайно, ключовими рішеннями стали ті, які Нацбанк і, зокрема, Кирило Шевченко ухвалювали у воєнний час.

"Фіксація курсу та заборона на перекази, а також відрегульована банківська система дозволили уникнути помилок 2014-2015 років з обвальним падінням курсу. При цьому, НБУ залишив можливість гривневих переказів за кордон для забезпечення життя біженців. І хоча пізніше спекулянти використовували цей шлях для "валютного туризму", НБУ послідовно звужував можливість для такої діяльності", — коментує Андрій Шевчишин.

Асоційований експерт CASE Україна Євген Дубогриз називає кілька ключових рішень НБУ та його голови, які дозволили у воєнний час і стабілізувати валютний ринок, і посилити надійність банківського сектору.

Зокрема, за словами Євгена Дубогриза, йдеться про такі рішення:

• фіксація ключової ставки й обмінного курсу на початку війни разом із запровадженням жорстких обмежень на рух капіталу. Це запобігло масштабному відпливу капіталу;
• "підкріплення" банків грошима на початку вторгнення. Це і бланкове рефінансування, і пряме підкріплення відділень та банкоматів готівкою. Дозволило зберегти довіру до банків і вгамувати паніку;
• ослаблення банківських регуляцій — фактичне "скасування" нормативів капіталу на час воєнного стану. Дало банкам почуватися більш вільно, почати визнавати реальні збитки, фокусуватися на поточній роботі без формальної прив'язки до виконання "нормативів мирного часу";
• підвищення облікової ставки з 10 до 25% у червні. Показало, що НБУ готовий визнавати реальність, готовий визнавати реальні ризики економіки та реальну вартість грошей у країні, що воює;
• старт переговорів з МВФ з приводу нової програми й успішних переговорів про виділення двох траншів Rapid Financing від МВФ. Дало змогу залучити кошти для фінансування дефіциту бюджету та дало сигнал партнерам, що Україну можна кредитувати навіть під час великої війни.

"Загалом НБУ мав чіткий план дій — з монетарної політики та з банківського регулювання — на випадок початку великої війни, і впровадив цей план у дії безпосередньо після початку вторгнення. Це і є головне рішення — що такий план був підготовлений, і що він був реалістичним і його вдалося реалізувати", — каже Євген Дубогриз.

Що далі: хто очолить НБУ та що буде з курсом гривні

Практично відразу після оголошення Шевченка про відставку з'явилися повідомлення про те, що нового голову парламент призначить уже навіть цього тижня. "Зараз почалися консультації щодо нового глави. Думаю, протягом кількох днів це питання вирішимо. Заяву Шевченка про відставку розглянемо вже цього тижня на найближчому пленарному засіданні Верховної Ради. І тоді, якщо кадрові консультації будуть успішними, зможемо винести на голосування питання щодо призначення нового голови правління регулятора", — зазначив народний депутат, голова комітету ВРУ з податків Данило Гетманцев, передає "Укрінформ".

Народний депутат Ярослав Железняк у своєму телеграм-каналі зазначив, що новим головою правління НБУ стане екстопменеджер Ощадбанку. "Новим Головою НБУ стане Андрій Пишний. Його кандидатуру внесуть одразу після голосування відставки Шевченка найближчим часом. Призначення відбудеться теж уже цього тижня. Підказка: у день голосування бюджету в першому читанні", — написав Ярослав Железняк.

Серед кандидатур, які могли б очолити НБУ, експерти називають також почесного президента Київської школи економіки Тимофія Милованова, заступника виконавчого директора від України в МВФ Владислава Рашкована, банкіра (ексглаву "Райффайзен Банку Аваль") Володимира Лавренчука. Однак більшість все ж таки схильні до думки, що посада перейде Андрію Пишному. Про це пишуть й у низці ЗМІ.

"Призначення Пишного логічне ще й тому, що його кандидатура найбільше підходить Банковій. Останнім часом він тісно співпрацює з головою Офісу президента Андрієм Єрмаком, зокрема, в межах міжнародної санкційної групи "Єрмака-Макфола", — наголошується у статті видання "Економічна правда".

Так чи інакше, хто б не став новим головою НБУ, йому (чи їй) точно доведеться провести ротацію всередині Нацбанку — кожен голова відомства завжди сам призначає своїх заступників і керівників ключових підрозділів. Крім того, доведеться залагодити відносини з Міністерством фінансів, які в період роботи Кирила Шевченка були досить напруженими. А ось, чи буде переглянуто політику НБУ в напрямку монетарної і валютної сфер, поки що однозначних даних немає.

"Думаю, що кінця війни змін суттєвих не буде, хоча можуть бути певні зміни в окремих напрямках залежно від того, хто стане новим головою, наприклад — активніший "друк" грошей, фінансування дефіциту бюджету, або, наприклад, активніша боротьба і прикриття певних точок витоку валюти із системи, які відомі й регулятору, й усьому ринку, чи активніша позиція у питанні банків, де власниками є підсанкційні особи", — припускає Іван Угляниця.

На його думку, говорячи про валютний курс, є ймовірність, що до кінця війни не буде змін у політиці у цьому напрямі. "Новий глава, навпаки, може навіть бути більш консервативним із погляду репрайсингу курсу, тобто ослаблення курсу до більш реального через політичні ризики для себе", — вважає Угляниця.

За словами Андрія Шевчишина, зараз чинна валютна політика показує свою ефективність.

"Її зміну можна відсунути, доки не зміняться умови. Проте не можна заперечувати перспективи ще одного зсуву фіксованого курсу міжбанку в разі виходу готівкового ринку в баланс", — каже Андрій Шевчишин.

Євген Дубогриз упевнений, що кардинальних рішень для фінансового ринку від нового голови НБУ найближчим часом чекати не варто.

"З рішень щодо монетарної політики єдине, що може змінитися, це підхід до формування курсу, повернення до плаваючого курсу. Але навіть це навряд чи станеться до кінця року", — зазначає експерт. Він також наголошує, що зміна керівництва в Нацбанку навряд чи призведе до будь-яких змін у домовленостях України з Міжнародним валютним фондом. "Навряд чи зміна голови НБУ під час "воєнних" переговорів з МВФ відбулася б, якби МВФ чи інші наші партнери були категорично проти. Зміна (у керівництві НБУ) не повинна вплинути на процес переговорів і поточних домовленостей, насамперед з МВФ", — міркує Євген Дубогриз.