Гроші за руйнування: названо варіанти отримання компенсації від країни-агресора
За попередніми оцінками Світового банку, збитки України з початку повномасштабного вторгнення Росії перевищують $349 млрд. Частка збитків бізнесу при цьому становить $9,7 млрд, проте, швидше за все, вона набагато вища.
Оскільки перспектива добровільної сплати Росією репарацій нині має малоймовірний вигляд, уряд України активно працює над розробкою механізмів компенсації збитків, завданих цивільному населенню та бізнесу внаслідок збройної агресії РФ. Найбільш реальний вигляд має створення певного фонду в межах нового міжнародного багатостороннього договору. Про це пише у своїй авторській колонці для Фокусу Марина Рященко, адвокатка ЮФ "Ілляшев і Партнери".
"За непідтвердженими даними, внаслідок застосування щодо РФ міжнародних санкцій у світі було заарештовано активів Центробанку Росії на $300 млрд. Саме ці активи, ймовірно, складуть основу майбутніх виплат репарацій Україні. Однак необхідно розуміти, що пріоритетною буде компенсація, спрямована на відновлення критичної інфраструктури та виплати громадянам, які втратили житло внаслідок бойових дій. Компенсація збитків бізнесу явно буде не першочерговим завданням", — зазначила Марина Рященко.
За її словами, поки що немає єдиного дійсно дієвого механізму, який би на 100% гарантував компанії повне відшкодування завданих їй збитків. Однак можливі варіанти різних дій, що залежать від розміру збитків, цілей і фінансових можливостей заявника.
Марина Рященко вважає, що одним із варіантів є подання позову про компенсацію збитків, завданих унаслідок агресії РФ, до компетентного суду України та його наступного визнання в іноземних судах, де Росія має активи. Такий позов подається безпосередньо проти держави-агресора. Основною перешкодою в такому напрямі дій є судовий імунітет Росії (непідсудність держави без її згоди судам іншої держави). Хоча у квітні цього року Верховний Суд скасував в Україні судовий імунітет Росії як країни агресора. Крім того, Верховний Суд визначив, що оскільки Україна розірвала дипломатичні відносини з Росією, немає потреби в направленні до посольства Росії в Україні запитів щодо згоди РФ бути відповідачем у справах щодо відшкодування шкоди у зв'язку зі скоєнням Росією збройної агресії проти України.
"Така позиція Верховного Суду буквально розв'язує руки українським судам задовольняти позови фізичних осіб і компаній, які постраждали від військової агресії РФ, і зараз активно приймається під час розгляду справ про відшкодування завданих збитків. Однак залишається питання нюансів подальшого виконання такого рішення в інших країнах, адже іноземні суди дотримуються власного законодавства, яке передбачає судовий імунітет і необхідність належного повідомлення відповідача про судовий розгляд", — каже юрист.
Вона пояснила: однією з дій із метою отримати компенсацію за шкоду є подання індивідуальної заяви проти Росії в ЄСПЛ про сплату компенсації за шкоду. Але також є інші варіанти.
"У якості альтернативи позовам безпосередньо проти Росії зараз активно обговорюють подання позовів до окремих підсанкційних громадян Росії. Такий варіант має свої плюси: по всьому світу заблоковано та заарештовано багатомільйонні активи російських олігархів, на які буде ще легше накласти стягнення, ніж на активи Росії; відсутній судовий імунітет, а значить, немає перешкод подати позов, і в нього "вірять" міжнародні інвестори (фаундери), що вже робить цей напрямок найперспективнішим", — наголосила Марина Рященко.
Раніше Фокус писав, що європейським парламентаріям представили механізм отримання Україною репарацій від Росії через збитки під час великого вторгнення.
Як повідомлялося, сума збитків від повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну досягла до вересня понад $127 мільярдів.