Інфляція перед Різдвом. Скільки коштує новорічний стіл і що дорожчає перед святами

Напередодні Нового року в Україні, як і більшості країн, традиційно відбувається спалах споживання. Люди готуються до святкового застілля, купують подарунки, наважуються на великі покупки. Але тепер радісне передчуття Різдва та Нового року затьмарює смуток і тривога. Адже війна триває, а ворог на українській землі сіє смерть та розруху.

Проте, як свідчить опитування українських споживачів, проведене компанією "Делойт", навіть за умов війни 61% українців не збираються відмовлятися від новорічного шопінгу.

І хоча майже 52% респондентів відповіли, що планують купувати менше товарів, ніж минулого року, приблизно 49% українців готові витратити на святкові покупки від 1 до 5 тис. грн. Тобто передсвятковий ажіотаж у країні очікується, хоч і більш стриманий порівняно з мирним 2021-м.

Втомилися рости. Чому перед зимою ціни пригальмували

В останній місяць осені галопуюче зростання цін в Україні сповільнилося. У листопаді, за даними Держстату, інфляція порівняно з попереднім місяцем становила 0,7%, тоді як у жовтні порівняно з вереснем цей показник сягав 2,5%.

"Темпи зростання цін на продукти харчування сповільнилися в листопаді як у місячному, так і річному вимірі завдяки, зокрема, більшій пропозиції овочів, — пояснює розворот тренду зростання індексу споживчих цін Віталій Ваврищук, голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU. — Динаміка щодо інших складників споживчого кошика було змішаною: темпи зростання цін на комунальні та транспортні послуги залишилися практично на рівні жовтня, а динаміка збільшення цін на більшість інших менш важливих складниках споживчого кошика дещо прискорилася".

За словами співрозмовника Фокусу, уповільнення річної інфляції в листопаді було несподіваним і стало свідченням поступового зниження інфляційного тиску через слабкість внутрішнього попиту. Через це за підсумками року інфляція може бути навіть меншою за прогноз ICU на рівні 29,5%.

"Ціни на продовольство протягом 2022 року вже суттєво зросли, і за низької купівельної спроможності населення і безробіття попит вимушено скорочується. Мабуть, тому подальше надмірне зростання цін може негативно вплинути на швидкість товарообігу та вигоди операторів продовольчого ринку", — продовжує Інна Сало, завідувачка відділом ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки".

Співрозмовниця Фокусу нагадує, що основною причиною щомісячного зростання інфляції залишаються такі прямі й опосередковані наслідки повномасштабної агресії Росії проти України:

• порушення виробництва та ланцюгів постачання;
• зростання виробничих витрат бізнесу;
• ситуативне збільшення попиту на окремі товари та послуги;
• зниження пропозиції товарів;
• курсові ефекти;
• погіршення очікувань населення та бізнесу.

Валентин Литвинов, аналітик Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки, зі свого боку, називає такі фактори стримування цін у листопаді:

• продовольство (через розпродаж м'яса й інших продуктів короткострокового зберігання внаслідок перебоїв з електропостачанням): +0,6%;
• одяг і взуття (внаслідок зменшення попиту): -1,6%;
• ЖКГ (внаслідок адміністративного регулювання цін): +0,2%.

Експерт каже, що в листопаді зросли ціни на різні товари та послуги, які не увійшли до вищевказаних категорій, готелі, ресторани та послуги зв'язку. Цьому сприяло застосування власної електрогенерації. Адже, щоб пристосуватися до частих відключень електроенергії, бізнес повсюдно використовує генератори, а отримана в такий спосіб електроенергія коштує в 4-5 разів дорожче.

"Тобто, основними чинниками уповільнення зростання цін стали не макроекономічна стабілізація чи приборкання інфляції НБУ, а шоки в окремих галузях, а також розширення пропозиції та зменшення попиту в споживанні непродовольчих товарів через подальше реальне падіння доходів населення", — резюмує Валентин Литвинов.

Новорічна економіка. Як змінилася ціна святкового столу

Багато українців, навіть якщо їм вдалося зберегти доходи на довоєнному рівні, будуть змушені скоротити новорічне меню або погодитись на суттєве зростання видатків.

"За рік більше подорожчали страви, де використовується м'ясо свинини, курятина, крупи, деякі овочі та фрукти. Зросли ціни, насамперед, на імпортні продукти (рибу, макарони, оливкову олію), фрукти й овочі, яйця та крупи, — коментує Валентин Литвинов. — Так, різдвяний стіл залежно від набору продуктів за рік подорожчав від 30 до 70%".

За розрахунками вчених Інституту аграрної економіки тепер вартість традиційного новорічного столу зросте на 40-50%.

"Якщо торішній новорічний стіл у середньому коштував 1 845 грн, то зустріч 2023 року коштуватиме українській родині переважно 2 580-2 800 грн, — повідомляє Фокусу Інна Сало. Помітніше за все подорожчали яйця (понад удвічі), м'ясні та ковбасні вироби. Сир і риба зросли в ціні на 30-35%. Вітчизняні вино-горілчані вироби стали дорожчими, як мінімум, на 25-30%, а імпортні — на 50%".

За підрахунками Фокусу, досить простий новорічний стіл без складних салатів і солодощів для компанії з 4-6 осіб коштуватиме приблизно 2 320 грн. Вартість відповідного набору товарів протягом року зросла на 42% (див. таблицю). Якщо додати у святкове меню торт Київський (416,5 грн за 850 г) та салат "Олів'є" (282-300 грн відповідно до розрахунків, викладених далі) витрати на святкування перевищать 3 тис. грн. Цікаво, що умовний індекс новорічного столу як за підрахунками Фокусу, так і за інформацією опитаних експертів, помітно перевищує річну інфляцію, яка очікується в 2022 році на рівні майже 30%.

Як подорожчав святковий стіл на Новий рік 2023 порівняно з Новим роком 2022

Джерело: моніторинг цін index.minfin.com.ua, інші відкриті джерела, підрахунки Фокусу

Окремо зазначимо помітне подорожчання популярного новорічного салату. За словами Валентина Литвинова, салат олів'є, для приготування якого використано 500 г ковбаси, коштуватиме 300 грн, що на 57% дорожче порівняно з груднем 2021 року.

А за розрахунками вчених Інституту аграрної економіки, незамінний для багатьох сімей новорічний олів'є коштуватиме 281,71 грн, що майже на 50% дорожче, ніж торік. Ціни на його інгредієнти за рік зросли так:

• 0,5 кг ковбаси: 115,45 грн за (+15,5 %);
• 0,5 кг зеленого горошку: 44,99 грн (+28,5 %);
• 6 яєць: 44,4 грн (у 2,2 рази);
• 200 г солоних огірків: 34,80 грн (удвічі);
• 180 г майонезу: 21,41 грн (+58,6%);
• дві моркви (380 г): 7,45 грн;
• п'ять картоплин (840 г): 6,64 грн;
• дві цибулини (230 г) 6,57 грн.

При цьому інший улюблений новорічний салат "Оселедець під шубою", за підрахунками Інституту аграрної економіки, подорожчав несуттєво — лише на 2,5% і коштуватиме 134,66 грн. Він складається з таких компонентів:

• 0,5 кг філе оселедця: 100 грн;
• майонез (180 г): 21,41 грн;
• морква (190 г): 3,74 грн;
• буряк (250 г): 2,60 грн;
• цибулина (170 г): 4,70 грн;
• дві картоплини (280 г): 2,21 грн.

Залишимо на свята. Які товари можуть ще більше подорожчати

Віталій Ваврищук прогнозує практично гарантоване зростання індексу споживчих цін протягом зими, і лише з березня очікує на виникнення стійкого тренду до уповільнення споживчої інфляції.

"Через те, що уповільнення цін у листопаді не стало результатом поліпшення макроекономічної ситуації, а, навпаки, то очікування інфляції в грудні можуть бути переглянуті у бік збільшення, — продовжує Валентин Литвинов. — Зокрема, продукти харчування, що швидко псуються, можуть подорожчати через перебої у постачаннях на тлі виснаження запасів, які активно розпродавали протягом листопада. Однак такий ріст може бути невеликим".

Експерт нагадує, що запровадження граничної ціни на російську нафту в ЄС та загальне здешевлення нафти на світових ринках робить дизель і бензин, що імпортується Україною з ЄС, менш дорогим, що також здешевить і генерацію електроенергії. Однак, цей ефект ще не дійшов до України.

Ще одним фактором зростання цін у грудні може стати підвищений передсвятковий попит. Згідно з вищезазначеним дослідженням "Делойт", майже половина українців розпочне новорічний і різдвяний шопінг після 15 грудня. Автори дослідження пояснюють відкладення покупок на другу половину місяця високою невизначеністю через війну.

На затребувані товари наприкінці грудня можуть додатково зрости ціни. Зокрема, вчені Інституту аграрної економіки прогнозують напередодні Нового року зростання роздрібних цін на такі продукти:

• різні види м'яса: до 7%;
• молоко й асортимент молочної продукції: до 5-7%;
• овочі борщового набору: до 5-7%.

Водночас ціни на багато інших товарів порадують українців стабільністю чи навіть пониженням. "На тлі кращого, ніж очікувалося врожаю зернових, поступове збільшення цін на крупи та борошно сповільнилося та очікується, що до кінця року такі продукти більше не дорожчатимуть. Можливе навіть незначне зниження цін на них до 5%", — ділиться прогнозами Інна Сало.

Співрозмовниця Фокусу додає, що ціни на хліб до кінця року не зміняться, проте подорожчає випічка, торти, печиво, завдяки чому виробники зможуть компенсувати та збалансувати ціни на соціальні сорти хліба.

У сегменті фруктів українців радують доступні яблука і засмучує суттєве подорожчання імпортних бананів і цитрусових. Найближчим часом на фрукти збережуться такі орієнтовні ціни:

• яблука: приблизно 13 грн за кг;
• апельсини: 64-70 грн за кг;
• мандарини: 50-58 грн за кг;
• лимони 60,5 грн за кг;
• банани 60 грн за кг.

"Цьогоріч ціни на овочі, завдяки гарному врожаю, у відносній безпеці. Водночас, за умови подальшого ракетного терору, найбільші проблеми очікують на переробників м'ясомолочної продукції і товарів, які потребують спеціальних умов зберігання", — продовжує Валентин Литвинов. Тим часом, ціни на яйця, за словами співрозмовника Фокусу, вже скоро вийдуть на плато, а збільшення виробництва та підстави для зниження цін на цей популярний продукт очікується ближче до лютого-березня.