Зливайте воду. Чи загрожує українським містам узимку комунальний армагеддон

Жителі українських міст, які страждають від перебоїв електропостачання через російський енергетичний тероризм, активно обговорюють ймовірність зливу води із систем опалення і водопостачання у багатоквартирних будинках.

Як зауважує Олег Попенко, голова Спілки споживачів комунальних послуг, якщо своєчасно не злити воду, труби та батареї замерзнуть, будуть пошкоджені, і систему водопостачання і водовідведення доведеться будувати заново. Експерт попереджає, що на це можуть піти навіть не місяці, а роки, протягом яких люди не зможуть користуватися своїм майном, а оскільки багатоквартирні будинки є спільною власністю співвласників, громадянам доведеться витрачати на такий ремонт тисячі доларів із власної кишені.

Зливати чи не зливати. Хто і як має ухвалювати складні рішення

Зараз важливим є питання, хто, коли і за яких умов повинен зливати воду з усіх систем у конкретному будинку.

"Злив системи водопостачання і теплопостачання має здійснювати керівна компанія, яка обслуговує будинок, або сантехнік ОСББ, а не самі співвласники, — пояснює Олег Попенко. — Тим не менш, цим питанням мають займатися і органи місцевого самоврядування, оскільки вони контролюють теплокомуненерго, знають відповідні нормативні акти, актуальну температуру, можуть оцінити, коли необхідно вживати заходів.

Вадим Литвин, голова правління Асоціації енергоаудиторів України, підтверджує, що рішення про злив води із систем повинен ухвалювати керівник будинком, але сигнал має надійти від теплопостачальних організацій або від органів місцевої влади, які володіють інформацією про тривалість перерви енергопостачання і можливість швидкого усунення пошкодження.

Як розповідає Фокусу Оксана Продан, радниця голови Асоціації міст України з муніципальних питань, у містах комунальні служби вже надали відповідні техзавдання та необхідні інструкції обслуговчим компаніям і готуються до різних сценаріїв.

"Ми у Львові працюємо над тим, щоб забезпечити якнайбільше джерел альтернативного електроживлення, а як критичний сценарій розглядаємо спуск води з будинкових систем, для чого розробили чіткий алгоритм, — розповів Фокусу Олександр Одинець, директор департаменту житлового господарства й інфраструктури Львівської міської ради. — Ми надали пам'ятку з рекомендаціями головам ОСББ або керівникам. Але, як місто, ми проведемо спільне повідомлення, якщо це буде необхідно зробити, донесемо інформацію до відповідальних осіб і надамо консультації”.

За словами Олега Попенка, про те, що із систем опалення доведеться зливати воду, якщо протягом доби у ситуації блекауту триматиметься температура приблизно -5, у Києві вже проінформували комунальні підприємства, які обслуговують майже 8 тис. будинків. Співрозмовник Фокусу звертає увагу, що в їхньому розпорядженні є лише 120-130 сантехніків, яким, щоб злити воду у 8 тис. будинків, може знадобитися не менше тижня.

Прецеденти реалізації негативного сценарію вже є. Олег Попенко наводить приклад Краматорська, де із систем опалення майже 300 будинків уже злили воду у зв'язку з відсутністю електропостачання. Нагадаємо, з цього прифронтового міста раніше вже евакуювалася більшість жителів.

Оксана Продан додає, що вже зараз виникла проблема у Ладижині, де після чергового масованого обстрілу Ладижинської ТЕС доводиться рятуватися газовим опаленням, автономними генераторами у школах і лікарнях, пунктами обігріву. "Потрібно розуміти різницю в масштабах надзвичайної ситуації, у Ладижині проживає приблизно 20 тис. осіб, і там відсутність електропостачання стала великою проблемою. Міста-мільйонники мають набагато більші виклики, і мають значно більше закласти ресурсів і резервів на такий випадок".

Останнім часом у соцмережах також поширюється інформація про те, що в критичних ситуаціях через неможливість користуватися каналізацією мешканцям багатоквартирних будинків доведеться облаштовувати туалети навулиці. Однак співрозмовники Фокусу вважають цей ризик менш суттєвим, ніж вищезгадані проблеми з опаленням і водопостачанням.

"Каналізаційна система в багатоквартирних будинках діє, завдяки гравітації, і за відсутності електроенергії та тепла її можна використовувати певний час. Але й каналізація може замерзнути. Ба більше, якщо довго не працюватимуть системи відкачування та насоси у міжбудинкових каналізаційних трубах і колекторах, можуть виникнути фатальні наслідки", — попереджає Олег Попенко.

Однак ситуацію з каналізацією спрощує те, що колектори прокладені нижче точки промерзання, і стоки по них рухаються переважно завдяки нахилу поверхні. Олександр Одинець підтверджує, що основним ризиком тут є зупинка насосних станцій, що перекачують стоки, але це — набагато менший ризик порівняно з можливими проблемами з теплопостачанням.

Генератори, закрите небо, героїзм енергетиків. Що врятує українські міста від колапсу

Теоретично уникнути зливу води із систем багатоквартирних будинків в умовах повного блекауту можна, якщо підключити до генераторів всі задіяні в процесі опалення і водопостачання системи. Йдеться про водоканали, котельні та насоси. За словами Олега Попенка, місту зі 100-200 тис. жителів для цього потрібно майже тисяча генераторів, що синхронно працюють. У масштабах Києва їх кількість навіть складно уявити.

Багато жителів українських міст зараз активно обговорюють можливість придбання і встановлення генераторів для своїх багатоповерхівок, а місцева влада ініціює програми компенсації частини вартості генераторів. Дійсно, як зазначає Попенко, генератор зможе підтримати роботу насосів, що дозволить уникнути зливу води із систем будинку, якщо синхронно працюватимуть генератори на водоканалах та обладнанні теплокомуненерго. При цьому, водоканалам і котельням потрібні потужні генератори на 100-300 кВт, які здатні тимчасово забезпечити роботу цих комплексів.

"Щоб уникнути критичного сценарію, потрібно заживити альтернативними джерелами електропостачання об'єкти теплопостачання, і не тільки котельню. Адже на шляху до будинку теплоносій може також проходити бойлерну, де працює насосна група, а в будинку може бути облаштований індивідуальний тепловий пункт", — продовжує Олександр Одинець. Співрозмовник Фокусу підтвердив, що у Львові над цим працюють і розраховують на хороший результат.

"Ефективність застосування генераторів у котельнях залежить від типу руйнувань. Якщо йдеться про відсутність електроенергії, то генератор, справді, може забезпечити роботу циркуляційних насосів, і за наявності газу чи іншого палива дати можливість котельні працювати певний час, — продовжує Вадим Литвин. — Але в разі руйнування газових мереж і відсутності альтернативного палива генератор не допоможе. У такому разі, для підтримки теплопостачання можуть застосовуватись мобільні котельні”. Тобто співрозмовник Фокусу закликає готуватися до того, що відключення від електроенергії можуть бути не єдиною причиною проблем із теплопостачанням.

"Комунальні служби всіх міст готуються до всіх можливих сценаріїв ще з весни — саме тоді Асоціація міст України розпочала роботу з американським донором щодо визначення необхідних обсягів і розмірів генераторів для всіх громад в Україні. Усі вони мають запаси додаткових джерел енергопостачання, які зараз використовуються після кожних обстрілів”, — розповідає Оксана Продан. Проте, співрозмовниця Фокусу зазначає, що генератори та мобільні котельні не можуть забезпечити міста в достатньому обсязі в разі повного виведення загальної енергосистеми масованим обстрілом, оскільки такі засоби допомагають при точкових пошкодженнях.

Хоча в Україну як допомога з усього світу надходять потужні генератори, вони не врятують усе житлово-комунальне господарство країни в разі тривалого, повного блекауту. Тому громадянам залишається сподіватися насамперед на точність сил ППО та самовіддану працю українських енергетиків, яким вдасться відновлювати пошкодження енергосистеми до настання незворотних критичних наслідків у комунальному господарстві за умов низьких температур зими.

Порятунок чи небезпека. Чи потрібні генератори в багатоповерхівках

Отже, мешканці багатьох багатоквартирних будинків зараз переймаються питанням придбання і встановлення генераторів. Проте очікування громадян щодо можливостей генераторів перебільшені, а ось ризики недооцінені.

"Практична користь генератора для багатоквартирного будинку обмежена. Його можна використовувати для підтримки циркуляційних насосів опалення та підкачування води за умови, що генератор є на котельні. Можна говорити про першочергові потреби мешканців у заряджанні мобільних, підтримці точки доступу в інтернет, облаштуванні пункту обігріву", — розповідає Вадим Литвин.

Проте експерт попереджає, що для забезпечення всіх потреб будинку потрібні дуже дорогі та великі генератори, які споживають багато палива. Забезпечити це практично і складно, і дуже дорого.

"За нормального життя використання генераторів для багатоквартирних будинків не потрібне та недоцільне, — продовжує Олександр Одинець. — Але в нинішній ситуації є необхідність альтернативного живлення індивідуальних теплових пунктів і водопровідних підкачувальних станцій, які допомагають підняти воду на верхні поверхи. Тому ми у Львові ввели програму відшкодування 50% вартості генераторів".

Для таких цілей зазвичай розглядаються моделі 5–10 кВт, які коштують 60–90 тис. грн.

Фокус вивчив, які збори грошей вже організували ОСББ у Києві, і з'ясував, що в одній київській багатоповерхівці на 300 квартир керівник повідомив про необхідність зібрати 1 мільйон гривень на генератор, і ще 8 тис. грн щомісяця з кожної квартири пропонується здавати на покупку палива для його роботи.

Юрій Корольчук, експерт Інституту енергетичних стратегій вважає, що використання генераторів у багатоквартирних будинках має точковий характер. Наприклад, якщо водопостачання здійснюється зі свердловини, генератори підключають до насоса. Також генератори можуть використовувати лише для ліфтів.

Ціна питання оснащенням багатоповерхівок генератором надто висока для пересічних українців. "Вартість одного кіловата генератора в мирний час становить майже $200, відповідно, генератор на 5 кВт коштує $1 000 (приблизно 40 тис. грн), але зараз спекулятивні ціни на такі моделі сягають 80-100 тис. грн. Підключення коштуватиме ще від третини до половини вартості генератора", — повідомляє Фокусу Юрій Корольчук.

Вартість електроенергії за рахунок генератора для населення також буде дорожчою в десятки разів. Як зазначає Вадим Литвин, навіть у дизельного генератора ціна 1 кВт-год становить приблизно 20-25 грн.

Набагато перспективнішим напрямом, на думку Корольчука, є розвиток мініТЕЦ до 20-50 МВт, на основі яких можна було б створити повноцінну резервну мережу для України. Вартість 1 МВт у такому разі становить майже $1 млн.

З іншого боку, генератор в умовах мегаполісу може стати небезпечною іграшкою через токсичність вихлопів і легку займистість палива. Олегу Попенку відомо багато прикладів встановлення генераторів, замість кондиціонерів, на дахах і в підвалах, а їх неправильне використання вже призвело до понад десяти смертей як у багатоквартирному фонді, так і в приватному секторі.

Також експерти зазначають, що використання генераторів у містах в умовах воєнного часу залишається неврегульованим.

"Правова база щодо подібних резервних джерел залишилася в умовах мирного часу й формально встановлення генератора може бути розцінене перевіряльними органами, як порушення з наслідками у вигляді накладення штрафів, — зазначає Вадим Литвин. — Тому сподіваємося дочекатися від держави відповідних роз'яснень, які діятимуть у воєнний час".

Школа виживання. Як містянам підготуватися до ризиків зими

Опитані Фокусом експерти радять громадянам готуватися до можливих негараздів заздалегідь. Зокрема, Олег Попенко рекомендує зробити наступні кроки:

• за відсутності ОСББ обрати відповідальну людину, яка спілкуватиметься з представниками місцевого самоврядування з питань ЖКГ;
• знайти свого електрика-сантехніка, який на випадок критичної ситуації гарантовано виконає необхідні дії або щонайменше проконсультує по телефону.

"У наших умовах у кожному будинку має бути ініціативна група чоловіків, які мають навчитися, як треба зливати воду із систем. Адже сантехніки з керівних чи теплопостачальних компаній за наявності великої кількості будівель просто не впораються вчасно, навіть якщо працюватимуть цілодобово", — продовжує Вадим Литвин.

Як зазначалося вище, у Києві повідомили, що воду із систем треба зливати вже за 24 години за умов відсутності енергопостачання за температури -5. Однак це правило працює не завжди, а залежно від низки умов. За словами Вадима Литвина, залежно від температурних умов у різних типах споруд цей проміжок часу може становити від 12 до 48 годин.

"Це динамічні обставини, і я не можу назвати єдиний критерій — все залежатиме від температури навколишнього середовища, часу, прогнозів щодо відсутності електропостачання. Але ми розуміємо, що за температури від -5 і нижче, якщо не буде впевненості у відновленні електропостачання хоча б за 1-2 дні, доведеться розглядати можливість такого рішення", — продовжує Олександр Одинець.

Юрій Корольчук не заперечує, що меру Києва надали інформацію, де йшлося про середньодобову температуру -5, яка припускає коливання в обидві сторони.

"Відповідно, якщо температура вночі опускатиметься до -5, а вдень перебуває близько нуля, системи зможуть протриматися до трьох діб, а підготовка до злиття води починатиметься вже після другої доби", — вважає експерт. — Але, щоб за умов наявного дефіциту виконавці встигли охопити всі будинки, процес має розпочатися заздалегідь. Думаю, якщо від Укренерго надійде інформація про неможливість відновлення енергопостачання через 3-4 дні, почати зливати воду потрібно вже за 12 годин".

Керівні компанії, на які покладено відповідальність, можуть самі вирішувати, що робити із системами. "У моєму будинку в Києві керівник керівної компанії ще два тижні тому повідомив мешканців про те, що за відсутності електроенергії понад восьми годин за температури -6 і нижче, наша керівна компанія вживатиме заходів щодо злиття системи", — розповіла Фокусу Оксана Продан.

Якщо воду вже злили, відновлення опалення і водопостачання доведеться чекати до весни. Принаймні такої думки дотримуються деякі експерти. Тоді, навіть якщо в будинку відновлять постачання електроенергії і працюватиме газова плита, доведеться виживати в екстремальних умовах. Вадим Литвин обнадіює, що в разі відновлення електрозабезпечення теплопостачання можна спробувати відновити за умови збереження цілісності комунікацій.