Розділи
Матеріали

Врятувати ЄС від дефіциту робочої сили: як і скільки українців облаштувались у Європі

Марія Бабенко
Фото: Getty Images | За різними оцінками, біженцями стали приблизно 3,8-4,7 млн українців

Скільки біженців з України осіло в різних країнах Європи і що вони дають державам, що приймають, — навантаження на бюджет чи стимул для розвитку економіки?

За межами України через війну опинилось 5,3-6,2 млн українців. Такі висновки, спираючись на дані з різних джерел, роблять автори дослідження "Біженці з України: наміри повернутися, вплив на українську економіку та рекомендації щодо державної політики", яке нещодавно презентували в Центрі економічної стратегії (ЦЕС).

Майже 1,5 млн українських громадян, ймовірно, знаходяться на території Росії. Йдеться про примусово депортованих осіб, зокрема дітей, з тимчасово окупованих територій.

В інших країнах, відповідно до різних сценаріїв, станом на кінець 2022 року знаходиться така кількість українців:

  • оптимістичний сценарій: 3,8 млн, з них дорослих — 1,83 млн, дітей — 1,97 млн;
  • середній сценарій: 4,25 млн, з них дорослих — 2,1 млн, дітей — 2,25 млн;
  • песимістичний сценарій: 4,7 млн, з них дорослих — 2,36 млн, дітей — 2,54 млн.

Приблизно 3,8-4,7 млн українців (48% дорослих і 51% дітей) прийняли такі країни:

  • Польща: 38,4%;
  • Німеччина: 19,5%;
  • Чехія: 12%;
  • Італія: 5,6%;
  • Франція: 2%;
  • Румунія: 2,0%;
  • Словаччина: 2,0%;
  • решта: 18,5%.

Автори дослідження стверджують, що Німеччина надає українцям більше пільг, таких як соцвиплати та забезпечення житлом. Безробітні українці одержують у Німеччині приблизно 400 євро щомісяця, на дітей виплачують 285-376 євро на місяць залежно від віку. Непрацездатним надаються виплати від соціальної служби. Значній частині біженців місцева влада компенсує вартість житла. Відповідно, 89,7% учасників дослідження з Німеччини не мають проблем із задоволенням базових потреб. Тим часом у Польщі таких лише 43,3%. У цій країні українцям надають допомогу на дітей майже 100 євро на місяць.

Зареєстровані в Німеччині біженці можуть розраховувати на соцвиплати
Фото: Getty Images

Співвідношення витрат на українських біженців до ВВП країн, що приймають, таке:

  • Польща: 1,5 млн українців подалися на тимчасовий захист / 1% ВВП;
  • Німеччина: понад 1 млн / 0,11% ВВП;
  • Чехія: 462 тис. / 0,8% ВВП;
  • Італія: 161 тис. / 0,04% ВВП.

Через те, що держави, які приймають, витрачають на українських біженців свій бюджет, українці часом можуть стикатися з неоднозначним ставленням із боку місцевих. Негативне тло посилює інфляція в ЄС, зокрема, зростання цін на газ, що пов'язують із ситуацією в Україні, а також конкуренція з українцями на ринку праці та загальна втома від війни.

"Не всі, але є люди, які, в принципі, як і в нас, агресивно налаштовані. Вони вважають, що ми обвалюємо їхню економіку. Вони вважають, що нас дуже багато, що нам потрібно дуже багато допомоги", — цитують автори дослідження вимушену переселенку з України, яка перебуває у Польщі.

Однак у дослідженні Національного банку України "Вплив українських мігрантів на економіки країн реципієнтів" загалом ідеться про позитивний ефект від біженців з України на країни, що приймають.

"Ми оцінили певне короткострокове фіскальне навантаження насамперед на країни Євросоюзу десь на рівні 30-37 млрд євро. Сума досить вагома, але загалом це приблизно 0,2-0,23 від ВВП ЄС, — зазначив під час онлайн-обговорення досліджень голова Національного банку України Андрій Пишний. — Але в довгостроковій перспективі присутність українців на ринках Європейського Союзу, як трудовому, так і споживчому, матиме позитивний ефект".

Пишний зазначає, що наявність вимушених переселенців з України певною мірою компенсувала ризики рецесії, а в деяких країнах, можливо, дозволила уникнути рецесії. Адже мільйони втікачів від війни за кордоном стимулюють споживчі ринки та компенсують нестачу кадрів.

"Робоча сила Єврозони, завдяки участі українців, збільшилася на 0,2-0,8%. В абсолютних цифрах це 0,3-1,3 млн осіб. І це безцінний актив для економіки країн перебування", — підсумовує Андрій Пишний.

Глава НБУ Андрій Пишний вважає українських біженців безцінним активом для країн перебування
Фото: Національний банк України

Інтеграція українських переселенців у місцеві ринки праці означає додаткові податки, сплачені в бюджет країни, що приймає. У дослідженні НБУ наводять приклад Польщі, де з початку повномасштабної війни, за оцінками Center for Migration Research у University of Warsaw, працевлаштовані українці заплатили 10 млрд злотих ($2,4 млрд) податків.

Крім цього, українці, які рятуються від війни, роблять свій внесок і у ВВП країн перебування. За інших незмінних умов завдяки вкладу українських мігрантів випуск товарів і послуг в Естонії, Польщі та Чехії у 2026 році буде на 2,2-2,3% більше, ніж у базовому сценарії без міграції, у Німеччині — на 0,6-0,65%", — зазначають у дослідженні НБУ.

Тим часом ефект для України буде протилежним. Як зазначають у дослідженні ЦЕС, загальні річні втрати української економіки від відтоку робочої сили та зниження споживання становитимуть:

  • оптимістичний сценарій: 2,55% ВВП;
  • середній сценарій: 5,15% ВВП;
  • песимістичний сценарій: 7,71% ВВП.

Відповідно, від того, наскільки довго залишатимуться за кордоном вимушені переселенці та скільки з них повернуться додому, залежатимуть темпи відновлення української економіки.

Раніше Фокус розповідав, із дефіцитом яких товарів і послуг українці зіткнулися після початку повномасштабного вторгнення.