Діра в мільярди: скільки не вистачає Україні для армії та на покриття соціальних видатків

У консенсус-прогнозі українських експертів та компаній, який оприлюднили в "Центрі економічної стратегії" (ЦЕС) потреби України в фінансуванні протягом 2023 року оцінили наступним чином:

• мінімум: $44,8 млрд;
• консенсус-прогноз: $51,1 млрд;
• максимум: $57,0 млрд.

При цьому, оцінки очікуваної за підрахунками експертів міжнародної допомоги виявилися меншими, а саме:

• мінімум: $37 млрд;
• консенсус-прогноз: $40,2 млрд;
• максимум: $43,2 млрд.

"На превеликий жаль, тут можна побачити, що очікувана фінансова допомога від міжнародних партнерів ледве перекриває показник дефіциту бюджету і її абсолютно замало для того, щоб покрити повністю всю потребу в фінансуванні. Відповідно, оця різниця, що становить приблизно $11 млрд, має бути покрита або за рахунок збільшення цієї фінансової допомоги в порівнянні з очікуваннями, або за рахунок інших джерел", — прокоментувала результати консенсус-прогнозу Марія Репко, заступниця директора ЦЕС.

Уточнимо, консенсус-прогноз оснований на опитуванні сімох провідних аналітичних команд — Dragon Capital, Concorde Capital, Morgan Stanley, ICU, Oxford Economics, Sense Bank та Інститут економічних досліджень та політичних консультацій спільно з German Economic Team.

Під час онлайн-обговорення консенсус-прогнозу виявлений аналітиками дефіцит фінансування попросили прокоментувати Сергія Марченко, міністра фінансів України.

"Геп [розрив] залишається $10 млрд. Я би волів дотримуватися цієї цифри, поки немає жорстких зобов’язань з боку наших партнерів. Яким чином ми можемо її перекрити, є розуміння, але, знову ж таки, воно поки що ще не тверде. Як тільки будуть в нас тверді зобов’язання з боку наших партнерів, можна буде сказати, що ця цифра менша", — відповів Сергій Марченко.

Міністр додав, що за наявності програм й матеріалізації тих домовленостей, які зараз ведуться, ця цифра в $10 млрд абсолютно легко перекривається. Марченко зауважив, що в минулому році ситуація була набагато складніша й непередбачувана й дефіцит був набагато вищим у доларовому еквіваленті, тоді як зараз стабільності більше, надходження коштів з боку партнерів є ритмічним й особливих ризиків недонадходження не очікується.

Вірогідне фінансування дефіциту бюджету за рахунок емісії, попросту кажучи, друку грошей Нацбанком, у 2023 році не підтверджують як в НБУ, так і у Мінфіні. "Ми разом робимо все можливе, щоб цього не відбулося", — завірив під час онлайн-заходу Сергій Ніколайчук, заступник голови Національного банку.

Нагадаємо, у 2022 році емісія сягнула 400 млрд грн ($10,9 млрд за курсом НБУ). Саме на таку суму протягом року Нацбанк викупив держоблігацій.

Підсумовуючи сказане, зазначимо, що у 2023 році влада сподівається покрити потреби в фінансуванні за рахунок міжнародної допомоги й не планує пускати в дію друкарський верстат, тим самим підсилюючи ризики прискорення інфляції.

Додамо, що крім колосального дефіциту держбюджету ще одним негативним наслідком війни для України стає швидке зростання держборгу.

"Очікування наших економістів, яких ми опитали, говорять, що середній показник співвідношення боргу до ВВП у 2023 році досягне 93%, чого в Україні не було вже багато років. Але під час війни навряд чи можна було уникнути такої ситуації", — коментує Марія Репко.

За словами експертки, знизити боргове навантаження мало б збільшення надходження допомоги саме у формі грантів, які надаються, на відміну від кредитів, на незворотній основі й тому не збільшують суму боргу.

Досягнення співвідношенням держборгу до ВВП небезпечного рівня пов’язане ще й з тим, що економіка України через війну у 2022 році скоротилася приблизно на 30%. Раніше Фокус писав, яку динаміку ВВП учасники консенсус-прогнозу очікують у 2023 році й коли прогнозують завершення війни.

Нагадаємо, в інтерв'ю Фокусу голова податкового комітету парламенту Данило Гетманцев повідомив, що невдовзі Україна підпише нову програму з МВФ на 4 роки, а перший транш у розмірі $5 млрд надійде в Україну вже у 2023 році.