Основними пунктами призначення українського експорту були не ринки країн Східної Європи, а ринки інших країн, насамперед країни Африки, які суттєво залежать від імпорту українського зерна.
Інфраструктура країн Східної Європи виявилася не готовою до такої кількості українських зернових, що було ввезено до ЄС, що, зі свого боку, вплинуло на місцевих фермерів та ціни. Про це пише в авторській колонці радник юридичної фірми "Ілляшев та Партнери" Андрій Терещук.
"Замість того, щоб вирішувати інфраструктурні питання, деякі політичні сили, щоб набрати політичні бали перед виборами, вирішили скористатися настроями фермерів, які є суттєвою електоральною базою у цих країнах", — пояснив експерт.
За його словами, рішення Польщі, Словаччини й Угорщини щодо заборони імпорту української аграрної продукції суперечать насамперед Договору про ЄС, оскільки країни-члени ЄС не мають права одноосібно ухвалювати рішення з питань торговельної політики, зазначені питання належать до компетенції наднаціональних органів країн-учасниць. членів ЄС.
"Крім того, зазначені обмеження суперечать Угоді про асоціацію між Україною та ЄС в частині лібералізації торгівлі, зокрема, суперечать положенням Регламенту Європейського Парламенту та Ради № 2022/870 від 30.05.2022, згідно з яким були скасовані мита та кількісні обмеження (стосовно українського імпорту) — така собі демо-версія членства України в ЄС. Важливо зазначити, що відповідно до зазначеного Регламенту, ЄС скасував обмеження щодо постачання української продукції за умови, що Україна дотримуватиметься правил походження товарів, не застосовуватиме обмежень щодо продукції з ЄС та дотримуватиметься демократичні засади", — пише Андрій Терещук.
На його думку, зараз склалася ситуація, за якої уряди кількох країн-членів ЄС в односторонньому порядку застосували навіть не імпортне мито, а повну заборону (ембарго) щодо української агропродукції. При цьому зазначена заборона застосована не просто стосовно якогось певного товару, а до широкого кола сільськогосподарської продукції.
"Якщо аналогічні заборони повторяться в інших державах, це може створити небезпечний прецедент, що дозволяє країнам-членам ЄС приймати інші незалежні рішення на основі їхніх національних потреб. Сьогодні це зерно та сільське господарство, завтра це може бути складнішою темою", — попереджає експерт.
Раніше Фокус писав, що Євросоюз збирається виділити 100 млн євро як компенсацію для фермерів п'яти країн, що межують з Україною, інтересів яких торкнулося збільшення експортованого українського зерна.
Як повідомлялося, після Польщі та Угорщини третьою країною, яка вводить заборону на імпорт українського зерна, стала Словаччина. Про це рішення 17 квітня 2023 року заявив прем'єр-міністр країни Едуард Хегер.