Виплати гарантовано. Чи перевіряє держава банківські рахунки українців
В Україні держава надає можливість громадянам отримувати виплати, це – гарантована допомога для певних категорій осіб. Фокус дослідив, чи потрібно надавати дані власного рахунку в банку для отримання виплат та за яких умов взагалі державні органи отримують доступ до банківських рахунків громадян.
Мешканка Донеччини Валентина Ріпчак у минулому році оформила допомогу, як внутрішньо переміщена особа. Каже, ще в травні минулого року виїхала до Черкаської області, спочатку сподівалась, що на пару місяців, але врешті влаштувалась на роботу за місцем перебування та залишилась. "Поки що гроші надходять щомісячно, але знайомі казали, що невдовзі можуть бути нові вимоги до ВПО, зокрема йдеться про інформацію про доходи та про виписку з банку. В такому разі, звісно, державні органи обмежать коло отримувачів, певно, бо навіщо ж тоді перевіряти стан рахунку особи, яка отримує виплати?", — розмірковує Валентина. Фокус дослідив, чи потрібні отримувачам соціальної допомоги виписки з банку, та за яких умов держслужбовці можуть отримувати інформацію про стан банківських рахунків громадян України.
Соціальні виплати та виписка: коли громадяни повинні відчитуватися про власні статки
Наразі в Україні діє система, за якої ті, хто отримує соціальну допомогу (виплати) не повинні надавати державним органам ніякої інформації про свої банківські рахунки.
Наприклад, оформити заявку на виплати для внутрішньо переміщеної особи громадяни можуть через портал "Дія", а з документів знадобиться довідка про ВПО та паспорт (цю довідку можна теж оформити через портал). Якщо оформлення відбувається оффлайн, то громадянам необхідно звернутися до ЦНАПу, органу соцзахисту населення або до представників місцевої влади, потрібно мати при собі паспорт, а якщо в паспорті немає даних про реєстрацію місця проживання, то додатково будь-який інший документ (наприклад, документ права власності на житло або трудову книжку). Виписка з банківського рахунку не потрібна. Так само вона не потрібна і за умови оформлення іншого типу соціальної допомоги. Наприклад, допомоги самотнім матерям або малозабезпеченим родинам. Але може знадобитися декларація про доходи і майновий стан.
"Для отримання державної соціальної допомоги в Україні разом з заявою особа подає документ, що посвідчує особу, довідку про склад сім’ї, декларацію про доходи та майновий стан, довідку про наявність земельної частки (паю). Надання банківської виписки Постановою Кабміну про порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям не передбачено", — розповіла Фокусу Ольга Черевко керівний партнер ЮК GLS.
Тобто, для деяких типів виплат потрібна декларація про доходи і майновий стан, але разом з декларацією немає необхідності подавати виписку з банку.
"Наприклад, в Україні державна соціальна допомога призначається малозабезпеченим сім’ям, якими вважаються сім’ї, які з поважних причин мають середньомісячний сукупний доход нижчий від прожиткового мінімуму для сім’ї, (для дорослих це складає — 2093 грн. , для дітей — 2833 грн.), а її розмір визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім’ї та її середньомісячним сукупним доходом. Для таких сімей в Україні є обов’язковими є подача декларації про доходи та майновий стан осіб, що звернулись за допомогою. При цьому органи соціального захисту наділені правами перевіряти таку інформацію, звертаючись з відповідним запитом", — каже Катерина Струкова, адвокатка Stron Legal Services.
Для деяких типів виплат потрібна декларація про доходи і майновий стан, але разом з декларацією немає необхідності подавати виписку з банку
Вона зауважила: така допомога не надається, якщо особи, які входять до складу малозабезпеченої сім’ї, протягом 12 місяців перед зверненням за її призначенням купили земельну ділянку, квартиру, транспортний засіб, будівельні матеріали, інші товари довгострокового вжитку або оплатили (одноразово) будь-які послуги (крім медичних, освітніх) на суму, яка на дату купівлі, оплати перевищує 50 тис. гривень. Тобто, таким чином держава вирішила верифікувати осіб та відділити дійсно малозабезпечених від тих, хто, ймовірно, має тіньові доходи та не є малозабезпеченою особою.
Не йдеться про перевірку банківського рахунку й тих осіб, які мають статус безробітного та претендують на отримання допомоги по безробіттю. У випадку з цим типом виплат має значення лише минуле офіційне працевлаштування громадянина, адже залежно від розміру раніше отримуваного офіційно доходу (з якого йшли внески на соціальне страхування) відбуватимуться і нарахування допомоги. До речі, отримати статус безробітного та подати заяву на отримання виплат можна через портал "Дія".
На запит правоохоронців: коли держава отримує доступ до банківських рахунків громадян
Отримувати дані про операції по рахунках громадян в Україні мають право контролюючі і правоохоронні органи за рішенням суду. Про це Фокусу розповіли опитані експерти. "Рішення суду може бути видано на підставі підозри у кримінальному правопорушенні, злочині, корупційному діянні, у такому випадку виписки по рахунках у банках є доказами у справі. Щодо інших органів, у нас немає перевірки, скажімо, правомірності призначення чи цільового використання соціальних виплат чи субсидій", — каже податкова консультантка Олександра Томашевська.
Юристи кажуть: в Україні законодавчо врегульована конфіденційність банківських рахунків фізичних осіб.
"В Україні запит на отримання виписки по банківському рахунку фізичної особи можуть подавати різні державні органи та установи в різних випадках. Згідно зі статтею 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність", банки зобов'язані забезпечувати конфіденційність банківських даних своїх клієнтів. Проте, у випадках, передбачених законом, банк може надавати таку інформацію [державним органам]", — повідомив Нікіта Муренко, керуючий партнер юридичної компанії "Муренко, Курявий і Партнери".
Які державні органи та установи мають право запитувати виписку по банківському рахунку фізичної особи
- Національний банк України. Має право здійснювати контроль за дотриманням банками вимог законодавства щодо здійснення банківської діяльності та фінансового моніторингу. Для проведення такого контролю НБУ може запитувати від банків інформацію про їх клієнтів, включаючи виписку по банківському рахунку.
- Судові органи. Можуть запитувати від банків виписку по банківському рахунку як доказ у кримінальних, цивільних та адміністративних справах.
- Органи державної податкової та виконавчої служби. Мають право запитувати від банків інформацію про операції з рахунків клієнтів для здійснення контролю за виконанням норм законодавства.
- Органи внутрішніх справ. Можуть запитувати від банків інформацію про операції з рахунків клієнтів у зв'язку з розслідуванням злочинів.
"Необхідно відзначити, що запит на отримання виписки по банківському рахунку фізичної особи може бути здійснений тільки відповідно до вимог законодавства та в рамках повноважень, наданих державним органам", — каже Нікіта Муренко.
Фактично, йдеться про те, що банківська таємниця для фізичних осіб (громадян) має бути збережена завжди, якщо немає правопорушень, через які державні структури мають звертатися до банку для з’ясування балансу та деталей за транзакціями рахунку певної особи, причетної до правопорушення. Проте як тільки громадянин порушив законодавчі норми або ж підозрюється у порушенні, державні органи через рішення суду досить легко отримають доступ до усіх банківських даних такої особи.
"Інформацію та виписки по банківським рахункам фізичної особи за рішенням суду можуть отримати органи прокуратури України, Служба безпеки України, Державне бюро розслідувань, органи Національної поліції України, Національне антикорупційне бюро України, Бюро економічної безпеки України, Антимонопольний комітет України, Національне агентство з питань запобігання корупції, Національне агентство АРМА, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, органи державної виконавчої служби, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, державні нотаріальні контори", — перерахувала можливих отримувачів конфіденційних банківських даних Ольга Черевко.
Обмін інформацією: як Україна буде отримувати дані від податкових у країнах ЄС
Верховна Рада України наприкінці червня 2023 року ратифікувала Угоду про участь України в програмі ЄС "Fiscalis" для співробітництва в податковій сфері. Головна мета — співробітництво між податковими адміністраціями її країн-учасниць у питаннях боротьби з податковим шахрайством, ухиленням від сплати податків та агресивним податковим плануванням. Очікується, що участь України у програмі сприятиме боротьбі з ухиленням від сплати податків та покращенню податкового адміністрування в Україні.
Невдовзі стартує електронний обмін податковими даними між податковою України та фіскальними органами країн Євросоюзу
"Зв'язок та обмін інформацією між податковими органами буде здійснюватись за допомогою систем електронного обміну даними. Цей обмін інформацією стане обов'язковим у випадку, коли особа отримує кошти від країн Європи, наприклад, у вигляді соціальної допомоги, та одночасно займається діяльністю в Україні. Це стосується як фізичних осіб, так і юридичних осіб. Таким чином, в найближчому майбутньому можна очікувати початку такої співпраці між податковими органами Європейського Союзу та податковою службою України", — зазначає Нікіта Муренко.
За його словами, якщо український громадянин має банківський рахунок у Німеччині або Іспанії, то його фінансова інформація може бути об'єктом автоматичного обміну інформацією між Україною та цими країнами в рамках програми ЄС "Fiscalis". "Таким чином, у випадку питань щодо доходів українського громадянина, що проживає за кордоном, податкова служба країни, де він проживає, може запитувати інформацію про його банківські рахунки від української податкової служби", — каже Нікіта Муренко.
Проте такі питання у податкових можуть виникати у випадку підозри щодо шахрайства, махінацій, підробки даних чи ухилення від сплати податків. Тож мова не йде про усіх громадян України, що перебувають за кордоном.
Україна також приєдналася до автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки (CRS) з 1 липня 2023 року. Це означає, що Україна вже почала збирати дані по фінансових рахунках на предмет їх підзвітності для обміну.
"Очікувана дата першого обміну фінансовою інформацією між Україною та країнами учасницями відбудеться 30 вересня 2024 року за 2023 рік. Оскільки Україна приєдналася до CRS та збирає дані лише з 1 липня, відповідно, вона зможе обмінятися даними за 2023 рік за період з 1 липня п 31 грудня", — каже Ольга Черевко.
Проте цей обмін фінансовими даними стосуватиметься доволі заможних громадян, зауважила Олександра Томашевська. Тобто, якщо у українця на рахунку в українському банку, скажімо, 200 або 400 тисяч гривень, а на рахунку в іспанському банку – 15 чи навіть 25 тисяч євро, то за умови відсутності адміністративних чи кримінальних правопорушень з боку громадянина державним органам України та Іспанії навряд чи доведеться обмінюватися фінансовою інформацією щодо його статків. Ймовірно, питання обміну фінансовими даними не торкнеться більшості українців, які отримали прихисток у країнах Євросоюзу.
"Обмін інформацією передбачає певний фінансовий поріг для передачі відомостей по рахунку, наприклад, від 250 тисяч євро. Вважаю, що більшість українців, які отримували тимчасовий прихисток у Європі, не оперують такими сумами. Тому ризик розслідування податковими органами інших країн стану доходів українців, що тимчасово проживають в Європі, є незначним", — каже Олександра Томашевська.