Держборг України стрімко зростає: чи стане він загрозою для України

Співвідношення державного боргу до ВВП наприкінці поточного року наблизиться до 90% та перевищить 95% наприкінці 2024 року. Таку оцінку динаміки державного боргу озвучив Віталій Ваврищук, голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU, пише Фокус у новій статті "Борги почекають. Скільки заборгувала Україна та як платитиме за кредитну допомогу".

"Але такий рівень боргу наразі не становить загрози для макроекономічної стабільності. По-перше, Міністерство фінансів має можливість забезпечити повне рефінансування внутрішнього боргу. По-друге, заплановані платежі за зовнішнім боргом найближчим часом є мінімальними завдяки проведеним минулого року реструктуризаціям. Тож високий державний борг навряд чи створить проблеми з ліквідністю для уряду в наступні кілька років", — впевнений Ваврищук.

За його словами, зараз запланований дефіцит державного бюджету становить 1,720 млрд грн, або 26% ВВП. Чисті внутрішні запозичення, ймовірно, будуть близькими до нуля, а погашення зовнішнього боргу складуть 86 млрд грн. "За оцінками Міністерства фінансів, наразі Україна очікує фінансової допомоги $42,4 млрд за результатами року. Цього обсягу має бути достатньо за закладеним у бюджеті курсом 42,2 грн/$. Проте, за нашими прогнозами, середньорічний курс гривні буде на 13% міцнішим, тож гривневий еквівалент міжнародної допомоги буде меншим і уряд, ймовірно, змушений буде віднайти джерела додаткового фондування", — розповів експерт.

Говорячи про те, як саме уряд буде розплачуватись за боргами, виконавчий директор CASE Ukraine Дмитро Боярчук підкреслив: головне — стабільні надходження фінансової допомоги від партнерів. "Основний чинник ризику — це зменшення обсягів фінансової допомоги від США. Сполучені Штати щомісяця нам надають $1,25 млрд у вигляді грантової підтримки і це балансує бюджет та тримає валютний ринок. Це діє до вересня. Очікуємо, що підтримка буде продовжена, бо інакше будуть неприємні наслідки. Інші ризики — вони другорядні. Велика ймовірність, що розмір боргу наблизиться до позначки 100% ВВП у поточному році", — каже Дмитро Боярчук. За його словами, зниження боргового навантаження буде, але важко сказати, коли саме. "Поки офіційна позиція, що з 2024-го борг у відсотках до ВВП буде знижуватись. Але якщо війна буде продовжуватись, то це під великим питанням. Чи буде загрозою зростання боргу? Ні, якщо нас продовжать підтримувати", — вважає Дмитро Боярчук.

Тим часом, на думку фінансового аналітика Андрія Шевчишина, на цей момент рекордний розмір державного боргу не є першочерговою проблемою. "Для країни, що воює, зростання боргу — це закономірний процес. Думаю, жоден інвестор не скаже, я не інвестую в Україну тому, що в неї великий борг, вони скажуть — я не інвестую, тому що йде війна і воєнні ризики значно вищі за боргові", — каже Андрій Шевчишин. За його словами, варто окремо зауважити зростання вартості українських облігацій та варантів, яке свідчить про покращення настроїв інвесторів щодо України. Проте боргове навантаження України продовжуватиме залежати від ситуації на фронті. "У базовому сценарії завершення активної фази розглядається у першому півріччі 2024 року. У такому разі, у другому півріччі приріст держборгу зміниться приростом інвестицій і зростанням корпоративного боргу", — вважає експерт.

Перебіг війни — головний чинник впливу на державний борг, каже Олександр Печерицин, директор департаменту аналітичних досліджень Райффайзен Банку.

"Боргове навантаження на наступний рік буде значною мірою залежати від перебігу війни і термінів її завершення. Якщо за базовим сценарієм безпекові ризики не зменшуватимуться, принаймні, до середини наступного року, це вимагатиме додаткового залучення міжнародної допомоги для підтримки високих витрат бюджету у воєнний період, що продовжить тенденцію зростання боргового навантаження. Проте, як і цього року, це зростання матиме досить помірний ефект на бюджетні витрати", — повідомив Фокусу Печерицин.

Раніше Фокус писав, що Міжнародний валютний фонд оприлюднив оновлений меморандум з Україною про економічну та фінансову політику в межах програми розширеного фінансування.