Падіння рубля не зупинити. Як Путін марно намагається утримати курс російської валюти

Про зобов’язання російських експортерів продавати валютну виручку всередині країни стало відомо 11 жовтня. Такий указ президент РФ Володимир Путін підписав після того, як на початку місяця курс рубля знову пробив позначку в 100 рублів за долар. Відтак рубль різко укріпився — за результатами перших хвилин торгів наступного дня на Московській біржі курс впав до 96,59 руб./$. Однак тенденція до ослаблення російської валюти незабаром відновилася, а на торгах 16 жовтня долар зріс до 97,47 руб. Фокус вирішив дізнався в експертів, чому не відбулося стабільного укріплення рубля та як валютні обмеження вплинуть на населення і бізнес країни-агресорки.

Бізнес за все заплатить: що передбачає указ російського президента

Згідно з указом Володимира Путіна, для окремих російських експортерів на пів року вводиться обов’язкова репатріація і продаж валютної виручки на російському ринку. Зокрема, вони повинні будуть зараховувати на рахунки в РФ не менше 80% валютної виручки протягом 60 днів з моменту її отримання та продавати від 90% зарахованих коштів, але не менше, ніж 50% від кожного контракту. Крім того, вводиться зобов’язання для окремих компаній по представленню в Банк Росії і Росфінмоніторинг індикативних планів-графіків з купівлі та продажу іноземної валюти на внутрішньому ринку. Водночас в окремі компанії вводяться повноважні представники Росфінмоніторингу, в завдання яких входить моніторинг і забезпечення дотримання правил валютного регулювання.

"Основна ціль цих заходів — створити довгострокові умови для підвищення прозорості та прогнозованості валютного ринку, знизити можливості для валютних спекуляцій", — зауважив перший заступник голови уряду РФ Андрій Бєлоусов. До списку експортерів увійшли 43 групи компаній, які займаються чорною та кольоровою металургією, зерновим виробництвом, лісовою та хімічною промисловістю, а також енергетикою.

Такі обмеження насамперед негативно вплинуть на російських підприємців, які й так занепокоєні через падіння курсу рубля. Так, частка незадоволених курсом рубля серед російських промисловців досягла 35% — максимального з 2016 року рівня, повідомляє російський Forbes.

"Здатність Центрального банку Росії впливати ринковими методами на курс рубля є досить обмеженим, бо золотовалютні резерви РФ на більш, ніж 300 млрд доларів "заморожені" у відповідь на напад на Україну, — пояснює Фокусу директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін. — Безумовно, у Росії ще залишається багато адміністративних способів, щоб підтримати курс рубля, але в будь-якому випадку додаткові обмеження для руху капіталу будуть мати відверто руйнівні наслідки для бізнес-клімату в Росії".

Ба більше — подейкують, що тамтешня державна верхівка вивчає модель контролю за валютним курсом за прикладом Китаю, продовжує Чурін. За його словами, Пекін обмежує щоденну суму валютних операцій для приватних осіб та компаній на рівні не більше ніж 50 тис. доларів. Для здійснення операцій, що перевищують цей ліміт, компанія чи фізична особа повинні подати заяву до територіального Державного валютного управління, щоб отримати письмовий дозвіл.

"Для звичайних росіян у випадку посилення адміністративних обмежень на валютному ринку буде важче проводити валютні операції. Також не виключається поява тіньового валютного ринку, що буде приводити до підвищеного відтоку фінансового ресурсу з банківської системи у готівку. Це своєю чергою буде негативно впливати на загальну економічну активність у країні", — переконаний експерт.

Заспокійлива пігулка під вибори: чому міцний рубль — це омана

Як відомо, рубль слабшає через те, що на внутрішній ринок надходить недостатньо валюти через скорочення експортного виторгу. Водночас є попит на валюту з боку імпортерів та великого бізнесу.

"По-перше, за позитивного сальдо платіжного балансу на ММВБ (Московській міжбанківській валютній біржі) відчувається значний дефіцит доларів та євро. Це пояснюється тим, що за ініціативою російського президента розрахунки було переведено в національні валюти, і значна частина виторгу експортерів просто зараз знаходиться в банках країн-покупців. Насамперед, йдеться про Індію, де у росіян застряло більше 40 млрд доларів від продажу нафти. По-друге, частина розрахунків за російський експорт відбувається в рублях, що саме собою зменшує притік валюти від експорту. На додачу ще і рублі повертаються росіянам нерівномірно", — пояснив Фокусу Віталій Шапран, ексчлен Ради НБУ.

На тлі цих проблем, не в останню чергу зумовленими дією санкцій та висмоктуванням ресурсів з економіки агресора на воєнні потреби, позитивні моменти на ринку нафти пройшли непомітними для російської валюти. "З літа відбувся достатньо значний стрибок в цінах на нафту, більше 30%. Водночас РФ дедалі більше стикається із технологічними проблемами щодо видобутку, із завантаженням складів, із проблемами в експорті дизельного палива тощо. Водночас сама РФ все менше має змоги генерувати вільноконвертовану валюту, бо частина торгівлі переходить в юань, рупію", — зауважив Фокусу Іван Угляниця, експерт ринку інвестицій.

Введення росіянами обов’язкового продажу валюти експортерами здатне лише тимчасово покращити ситуацію — максимум до виборів у 2024 році, але потім все одно девальваційні тренди повернуться до рубля, переконаний Шапран.

На думку Угляниці, уряд РФ і далі змушений буде посилювати валютні обмеження. "Деякі банки, наприклад, Райффайзен, вже забороняють поповнення валютних карт через російський рубль, тобто теж обмеження в конвертації, купівлі валюти за рубль. Звичайно, що такі негативні тенденції позначаються і на звичайному населенні, і далі такі тенденції будуть лише погіршуватися", — зауважив експерт.

Це знаходитиме дедалі більше прояву у подорожчанні як послуг, так й імпортних, і місцевих товарів, які Росія не може виробити без ввезених комплектуючих, резюмував Угляниця.