Зупинити махінації із банківськими картками: в Раді пропонують по-новому карати карткових шахраїв
У Верховній Раді України зареєстровано проект закону щодо встановлення відповідальності за електронно-комунікаційне шахрайство. Як тепер пропонують карати за заволодіння чужим майном шляхом обману?
Законопроєкт "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за електронно-комунікаційне шахрайство" № 10190 було передано в парламент 30 жовтня. "Метою законопроекту є встановлення нових складів злочину для реалізації механізму захисту та поновлення прав осіб, потерпілих від протиправного збирання, зберігання, обробки та використання персональних даних, інформації, яка містить банківську таємницю, у тому числі індивідуальну облікову інформацію, реквізити платіжного інструменту, платіжної картки, код авторизації, з метою заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою", — йдеться в пояснювальній записці до проєкту закону. Що саме планують змінити і як почнуть карати шахраїв в разі ухвалення ініціативи?
Карткове законодавство: як Кримінальний кодекс регулює питання шахрайства з банківськими рахунками
Заволодіння грошовими коштами громадян шляхом так званого електронного шахрайства не є новим явищем для правоохоронної та судової системи України, і до реєстрації законопроєкту №10190 порушники не уникали відповідальності. Про це Фокусу розповіла партнер, адвокат АО "Діксі Лекс" Олена Бірюч.
"Згідно оприлюднених вироків, особи, винні у заволодінні чужим майном шляхом обману з використанням електронно-обчислювальної техніки притягуються до кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 190 КК України (передбачає відповідальність за шахрайство шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки), а також їх дії можуть бути кваліфіковані за ст. 361 КК України (несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж). Якщо мова йде про вчинення таких злочинів злочинною організацією (під ознаки якої підпадають "call-центри"), то в таких випадках до осіб також застосовується ст. 255 КК України — створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній", — зазначила Олена Бірюч.
За її словами, покарання, зокрема в частині терміну позбавлення волі винної особи та застосування конфіскації майна, за запропонованими проектом змінами до Кримінального кодексу України здебільшого відповідають діючим сьогодні статтям 190 та 255 кодексу.
"До прикладу, діюча ч.4 ст. 190 КК України передбачає застосування до особи, що вчинила шахрайство з використанням електронно-обчислювальної техніки, покарання у виглядів позбавлення волі на строк від трьох до восьми років. Аналогічний строк визначається і в ч.1 ст. 190-1 КК України за законопроектом №10190. Єдиною зміною в частині посилення відповідальності є застосування додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років", — зауважила адвокат.
Більше років у тюрмі: як законопроєкт №10190 пропонує посилити відповідальність за шахрайство з картками
На думку Олени Бірюч, зареєстрований законопроект №10190 має на меті, у тому числі, посилити кримінальну відповідальність за електронне шахрайство, створення відповідних організацій для його вчинення, а також сприяння діяльності таких організацій.
"За наявності ознаки вчинення "електронного шахрайства" в умовах воєнного, надзвичайного стану або організованою групою передбачається позбавлення волі від семи до дванадцяти років (та додаткові види покарання, у тому числі конфіскація майна). Тобто у порівнянні з закріпленою ч. 5 ст. 190 КК України нормою (шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою, карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна), яка застосовується в теперішній час, мова йде про посилення відповідальності", — зауважила експерт.
За її словами, законопроектом №10190, як окремий склад злочину, запропоновано встановити залучення до участі у електронно-комунікаційній шахрайській організації (ст. 255-5 КК України). А під санкцію статті підпадає, зокрема, пропозиція роботи у вказаній сфері, надання інформації про організацію з метою залучення осіб до її діяльності. Покарання, що пропонується законопроектом, – позбавлення волі від трьох до п'яти років з конфіскацією майна, а у період дії воєнного або надзвичайного стану або ж вчинення таких дій організованою групою – від п'яти до десяти років з конфіскацією майна.
Крадуть і зникають: чи потребує законодавство щодо електронного шахрайства вагомих змін
Експерти кажуть: законодавство щодо електронного шахрайства потребує удосконалення, зокрема з метою приведення його у відповідність до сучасних реалій. "Дійсно, Кримінальний кодекс України містить низку статей, які застосовуються до правопорушень у зазначеній сфері. Втім, такі норми містять дещо застарілу термінологію, як от "електронно-обчислювальна техніка", адже наразі засоби та способи електронного шахрайства значно ширші", — зазначає Олена Бірюч.
За наявності ознаки вчинення "електронного шахрайства" в умовах воєнного, надзвичайного стану або організованою групою передбачається позбавлення волі від семи до дванадцяти років
На її думку, внесення до Кримінального кодексу України запропонованих за законопроектом №10190 змін зможе забезпечити належне визначення підслідності електронного шахрайства за компетентним органом – Департаментом кіберполіції Національної поліції України, що володіє необхідними інструментами для розслідування таких злочинів (оскільки відпаде необхідність відмежовувати такі кримінальні провадження від "звичайного" шахрайства чи інших видів злочинних організацій).
Проте пропозиція депутатів все ж потребує доопрацювання, вважає експертка.
"В пояснювальній записці до нього зазначається про те, що транскордонний характер електронного шахрайства значно ускладнює взаємодію правоохоронних органів України з потерпілими від таких дій (іноземцями), а тому у проєкті зроблено наголос на необхідності встановлення формального складу злочину (тобто притягнення до відповідальності не ставиться у залежність від наслідків, що настали). Разом з тим, у частині першій запропонованої ст. 190-1 КК України зазначається спосіб вчинення злочину – "шляхом обману чи зловживання довірою", що не виключає необхідності допиту потерпілих осіб правоохоронними органами та судом з метою встановлення таких ознак складу злочину", — пояснила Олена Бірюч.
Як раніше писав Фокус, вкрадені шахраями гроші майже ніколи не повертаються на рахунки громадян, які стали жертвами злочинців. Причина – правоохоронні органи затримують представників так званих "офісів", і найчастіше особи, які там працюють – це лише виконавці, а усі гроші фактично вже направилися далі, і саме ці особи не можуть повернути викрадене.
Також Фокус повідомляв, що останнім часом дуже розповсюджене шахрайство через методи соціальної інженерії – йдеться про надсилання в соцмережах посилань на сторінку з нібито міжнародною фінансовою допомогою, при переході на сторінку користувачу пропонується ввести особисті платіжні дані, які і перехоплюють шахраї для викрадення коштів.