А розрахунок – криптовалютою. Які важливі зміни очікують на сферу віртуальних активів в Україні

Парламент має розглянути законопроєкти щодо обороту віртуальних активів. Адже досі в Україні операції з криптовалютою знаходяться поза державним наглядом, і тепер депутати пропонують легалізувати оборот віртуальних активів.

"Сьогодні криптосектор перебуває в стані стагнації, тому що зупинено роботу фіатних шлюзів з постачальниками послуг віртуальних активів, які зареєстровані за межами України й функціонували до початку повномасштабної війни. Одна з причин — відсутність державного регулювання на крипторинку", — зауважила нещодавно директорка директорату цифрової економіки Міністерства цифрової трансформації України Юлія Пархоменко. На її думку, потрібно якнайшвидше ухвалити законодавство про віртуальні активи, щоб відновити функціонування фіатних шлюзів для повноцінної роботи учасників ринку та створити конкурентні переваги для бізнесу. Тим часом, у листопаді в парламент потрапили проєкт №10225 та альтернативний проєкт №10225-1. "Прийняття ВРУ одного із вказаних законопроєктів фактично означатиме регулювання ринку віртуальних активів в Україні та встановлення правил оподаткування операцій з такими активами", — каже Анастасія Туз, адвокатка юридичної компанії Miller. Що пропонують законодавці та чи покращать їх пропозиції ситуацію для тих, хто купує та продає крипту в Україні?

Криптовалюті – регулювання: що пропонується для легалізації обороту віртуальних активів

Сьогодні питання обороту криптовалют в Україні законодавчо не врегульовано, хоча, нагадують юристи, основний закон щодо криптоактивів був ухвалений понад рік тому, але зміни до Податкового кодексу з того часу так і не були прийняті. А це – головна умова, щоб закон "Про віртуальні активи" вступив в дію.

"Наразі можна говорити лише про підписаний Президентом України Закон України "Про віртуальні активи" від 15 березня 2022 року. Набрання чинності даного закону пов’язане з внесенням змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами. Саме в цьому законі криптовалюта згадується, як віртуальний актив, де законодавець тлумачить його, як нематеріальне благо, що є об’єктом цивільних прав, має вартість та виражене сукупністю даних в електронній формі. Фактично, відносини на криптовалютних біржах не врегульовані жодним нормативним актом, що унеможливлює захист інтересів учасників таких відносин. Оскільки криптовалюта є видом валюти, будь-які цивільно-правові відносини із використанням її як способом розрахування не охороняються законом", — розповів Фокусу Олександр Курявий керівний партнер юридичної компанії "Муренко, Курявий і Партнери".

На початку листопада 2023 року в парламенті зареєстрували проєкт №10225, який має на меті внормувати питання обороту віртуальних активів. "Проєктом закону шляхом внесення змін до Податкового кодексу України пропонується, зокрема: запровадження механізму оподаткування податком на прибуток підприємств віртуальних активів, шляхом запровадження окремого обліку результатів та коригування фінансового результату; запровадження механізму оподаткування ПДФО віртуальних активів", — йдеться у пояснювальній записці до проєкту №10225.

Що пропонує законопроєкт №10225

• зобов'язати юридичних та фізичних осіб вести окремий облік операцій, які вони провадять з віртуальними активами;
• встановити для фізичних осіб ставку оподаткування операцій з криптоактивами на рівні 18% податку на доходи фізичних осіб, а також 1,5% військового збору (усього 19,5%); зробити базою оподаткування планують фінансовий результат, зменшений на вартість криптоактивів;
• встановити, що оподаткуванню підлягатиме лише позитивний фінансовий результат з віртуальними активами, тоді як в разі збитків через торгівлю криптовалютою за підсумками року пропонується на наступний рік зменшити податкову базу;
• заборонити операції з криптовалютою ФОПам-платникам єдиного податку 1-3 групи;

Законопроєкт №10225 також встановлює права і обов’язки регуляторів ринку віртуальних активів – повноваження із держрегулювання та нагляду отримують Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку та Нацбанк. А от у проєкті №10225-1 регуляторами ринку віртуальних активів визначаються Мінцифри та НБУ.

Що пропонує законопроєкт №10225-1

• встановити порядки здійснення публічної пропозиції віртуальних активів та авторизації постачальників послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів;
• впровадження Державного реєстру постачальників послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, що пропонуються публічно;
• встановити відповідальність у вигляді фінансових санкцій для постачальників послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів за порушення законодавства при наданні послуг.
• оподаткування податком на прибуток підприємств операцій з віртуальними активами; запровадження механізму оподаткування ПДФО доходів, отриманих фізичними особами від операцій з віртуальними активами (тобто, податок 18%).
• відсутність жодної авторизації для майнінгу як для фізичних, так і для юридичних осіб.

Як пояснила Юлія Пархоменко, проєкт закону України № 10225-1 пропонує також пільгове оподаткування доходів фізичних осіб за ставкою податку 5% упродовж перших 3 років, 9% упродовж наступних 5 років, після чого застосовується загальна ставка податку 18%.

Тим часом, відповідно до цього проєкту, податок на прибуток для провайдерів послуг, пов’язаних з криптовалютою, становитиме 18% або 9% податку на виведений капітал за умови використання спеціального режиму Дія.City. Операції з віртуальними активами звільняються від ПДВ, за винятком службових токенів, як і операції провайдерів послуг, що пов’язані з криптою, за винятком консультаційних послуг.

Потрібні пільги: як експертне середовище оцінило ініціативи з оподаткування доходів від крипти

Більшість країн в своїй концепції оподаткування віртуальних активів прописали оподаткування операцій з віртуальними активами, як інвестиційну діяльність, фактично, законопроєкт №10225 пропонує схожий підхід, коментує адвокатка Анастасія Туз.

"Оподаткуванню підлягатиме позитивна різниця між сумою доходу, отриманого від продажу або іншого відчуження віртуальних активів, та вартістю віртуальних активів. Платник податку зобов’язаний вести окремий облік операцій з віртуальними активами, окремо від інших доходів і витрат та окремо від операцій з іншими інвестиційними активами. На мою думку, враховуючи специфіку діяльності із віртуальними активами, це цілком логічно і реально. Податковий кодекс України вже містить аналогічні положення щодо окремого обліку певних операцій. Наприклад, платник податку визначає фінансовий результат за операціями з цінними паперами чи деривативами, що перебувають в обігу на фондовій біржі, окремо від фінансового результату за операціями з цінними паперами чи деривативами, що не перебувають в обігу на фондовій біржі", — пояснила Анастасія Туз.

Проєкт №10225 підтримує голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Як він раніше повідомив Фокусу, парламент не буде зволікати з прийняттям проєкту, але обовʼязково проведе всі необхідні консультації щодо змісту цього проєкту.

"Щодо визначення моделі оподаткування віртуальних активів, ми повинні підійти за аналогією до споріднених обʼєктів цивільного права. Такими є цінні папери та деривативи. Не думаю, що оподаткування віртуальних активів повинно істотно відрізнятися і тому згідний з підходом законопроєкту. З іншого боку, не можу в повній мірі розділити підхід щодо пільгування операцій з віртуальними активами з огляду на те, що розвиток фінансових операцій, в процесі яких не створюється додана вартість та велика кількість робочих місць, не можуть отримувати стимул з боку держави. Однак, безперечно, всі ці питання будемо ще обговорювати", — каже Данило Гетманцев.

Проте, за проєкт №10225-1 виступає Міністерство цифрової трансформації України.

"Закон "Про віртуальні активи" ухвалено Парламентом у 2021 році та підписано Президентом у 2022 році. Однак через роботу над змінами до Податкового кодексу законодавство про віртуальні активи досі не запрацювало. Крім цього, на рівні ЄС вже ухвалено регламент про регулювання крипторинку MiCA, положення якого Україна повинна імплементувати в національне законодавство, щоб інтегруватись у загальноєвропейський фінансовий ринок. За цей час більшість європейських країн уже запровадили правила гри на крипторинку чи то шляхом розробки окремого законодавства про криптоактиви, чи адаптувавши правила ціннопаперового законодавства для нового класу активів. Україна ж втратила два роки для легалізації нової індустрії", — вважає Юлія Пархоменко.

Про втрачений час Фокусу розповів і експерт з віртуальних активів, СЕО Peanut.trade Олександр Момот.

"Єдине, на що взагалі потрібне регулювання у цьому секторі, це фіатний шлюз, і запропонована ініціатива законодавчого регулювання на 10-20% виведе з тіні операції з криптовалютою, допоможе робити операції в білу тим, кому це важливо. З точки зору продуктових стартапів, то, на жаль, в Україні таких майже немає, вони вже виїхали з України в Португалію та інші країни, не думаю, що вони будуть реєструватись в Україні, і тому ефект, який буде навіть від найкращого законодавства, врешті буде слабеньким. Україна пропустила вікно можливостей через боротьбу регуляторів. Зараз те, що пропонується законопроєктами, це 10-15% від ідеального законопроєкту", — впевнений експерт.

Деякі економісти підтримують альтернативний проєкт №10225-1, адже вважають, що саме там більше корисного для розвитку ринку віртуальних активів. На думку експерта з економіки Українського інституту майбутнього Данила Моніна, у цьому проєкті досить вдало прописана система оподаткування, коли не треба оподаткувати внутрішні справи майданчиків торгівлі, а обмін одних криптоактивів на інші не є об'єктом оподаткування, тоді як об'єктом є лише продаж віртуального активу та отримання за нього грошей, а також купівля за актив товарів та послуг.

Крім того, експерт зазначив ще кілька важливих норм проєкту №10225-1:

• пільговий період оподаткування;
• НКЦПФР взагалі прибрали з ринку, комісія нічого не регулює. Основне регулювання та авторизацію проводить Мінцифри;
• немає жодних щорічних платежів за підтримку авторизації;
• аудит проводиться незалежними аудиторами та вартість аудиту — оплата постачальника послуг;
• запроваджується 10-річний період, що консультації на ринку крипти можна проводити без отримання авторизації;
• майнінг юрособами та фізичними особами не вимагає ніякої авторизації;
• пропонується запуск інноваційної зони – спеціального стартап-середовища для сприяння інновацій, спрощення тестування нових продуктів із віртуальними активами.

"Загальний вердикт. Якщо приймати закон про оподаткування крипти та нову редакцію закону про віртуальні активи, то лише проєкт №10225-1", — переконаний Данило Монін.