Продав крипту – отримав блокування. Чи готові банки обслуговувати продавців віртуальних активів

Олександр – досвідчений інвестор, який частково вклав свої кошти у криптовалюту, торгує час від часу на одній із найвідоміших бірж. Каже, кошти від продажу крипти виводив регулярно на картку одного з великих банків, суми були невеликі, тож, не боявся претензій фінансового моніторингу. Але біда прийшла, звідки не чекав.

"Одного дня я вивів на картку біля 2 тисяч гривень, а вже ввечері не зміг зайти в свій інтернет-банкінг. Подзвонив у банк та довідався, що він в односторонньому порядку розірвав договір, і тепер мої рахунки в цьому банку закриті", — розповів Олександр Фокусу. Чи можуть банки так чинити із клієнтами, що займаються купівлею та продажем криптовалют, і як загалом законодавство регулює операції банківських клієнтів, пов’язані із торгівлею на криптобіржах?

Крипта і закон: як банки розцінюють біржову торгівлю віртуальними активами

Адвокат ЮК "RIYAKO&PARTNERS" Микола Максимов зазначає: сьогодні в Україні немає жодного чинного закону, який регламентував би питання купівлі-продажу криптовалют. Він нагадав: 8 вересня 2021 року Верховною Радою України був прийнятий Закон України "Про віртуальні активи", який був ветований президентом. Але 15 березня 2022 року президент підписав вказаний закон з відтермінуванням початку його дії до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами". Проте поки що таких змін немає, тобто, законодавчо немає визначення ставок оподаткування доходів від криптовалюти. Є лише проеєєкти законів, наприклад, законопроєкт № 10225-1 про обіг віртуальних активів в Україні, який парламент із високою ймовірністю розгляне найближчим часом.

Хоча спеціальний закон про криптовалюту в Україні так і не набрав чинності, в законодавчому полі України є спроби внормувати питання, пов’язані з криптовалютою, кажуть опитані Фокусом юристи.

"Донині діє Роз’яснення НБУ щодо правомірності використання в Україні "віртуальної валюти/криптовалюти" Bitcoin від 10.11.2014 року. У вказаному Роз’ясненні криптовалюта розглядається як грошовий сурогат, зазначається про неможливість її використання як платіжного засобу, вказується про фактор підвищеного ризику під час її використання через анонімність та децентралізованість операцій. Окрім того, на сайті НБУ є "Спільна заява фінансових регуляторів щодо статусу криптовалют в Україні" від 30.11.2017 року. У вказаній спільній заяві Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку і Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг висвітлили деякі питання щодо правового статусу криптовалют у світі та в Україні, а також щодо ризиків операцій з криптовалютами для фізичних та юридичних осіб", — каже Андрій Литвин, адвокат, керівник Харківського офісу юридичної фірми "Ілляшев та Партнери".

Експерт зауважив: як свідчить практика, зокрема судова, криптовалюта купується та продається, як майно, що регулюється загальними положеннями цивільного законодавства. Цивільним процесуальним кодексом України криптовалюта віднесена до нематеріальних активів. Окрім того, відповідно до ЗУ "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", віртуальний актив визначається як цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей. Отже, робить висновок експерт, криптовалюти не заборонено купувати і продавати.

Однак є важлива деталь: НБУ запровадив певні обмеження для банків на операції в цій сфері.

"Постановою НБУ №18 від 24.02.2022 року "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" банкам забороняється, серед іншого, здійснювати перекази грошей з України на суму в еквіваленті більше 100 тисяч грн в місяць з усіх рахунків фізичної особи – клієнта банку, що спрямовані на проведення операцій з купівлі криптовалют ("квазікеш" операції)", — зазначив Андрій Литвин.

Юристи наголошують: банки мають право розробляти свої внутрішні правила та розробляти свої критерії ризику за типами клієнтів та їх фінансових операцій. "Банки та фінансові установи при обслуговуванні клієнтів керуються Законом України "Про банки та банківську діяльність", Законом України "Про платіжні послуги", постановою Національного банку України №65 про фінансовий моніторинг та власними внутрішніми правилами", — зауважив керівний партнер юридичної компанії "Муренко, Курявий і Партнери" Олександр Курявий.

Купив крипту – став клієнтом з високим ризиком: як банки класифікують тих, хто торгують Біткоїнами

Микола Максимов розповів, що сьогодні банки забороняють своїм клієнтам напряму використовувати банківські рахунки для здійснення розрахунків на криптовалютних біржах. Але продавці та покупцю криптовалютних активів вже давно знайшли шлях вирішення цієї проблеми. "Банківські розрахунки здійснюються між клієнтами банків не за купівлю-продаж криптовалютних активів напряму, а за купівлю-продаж кодів, які далі використовуються користувачами на криптовалютних біржах для отримання/обміну криптовалюти. У такому випадку банк бачить просто грошові перекази з картки на картку між фізичними особами, що формально не мають нічого спільного до купівлі або продажу криптовалюти", — зазначив експерт.

Бачить банк глибинну суть операції за картковим рахунком чи ні, але фінансовий моніторинг банку завжди слідкує за операціями фізичних та юридичних осіб, система аналізує діяльність клієнта, рух коштів, і врешті може автоматично змінювати рівень ризику, присвоєний тому чи іншому клієнту. І якщо банк не розуміє джерел походження коштів, які отримує людина на свій рахунок, клієнту цілком може бути присвоєний високий рівень ризику.

"Банкам та фінансовим установам не заборонено обслуговувати клієнтів цієї сфери діяльності. Втім, банки, відповідно до Додатку 19 до Постанови Національного банку України №65 про фінансовий моніторинг, для оцінки потенційного клієнта керуються критеріями ризику за типом клієнтів. Одним з основних критеріїв є діяльність клієнта та розмір його доходів (активів) які повинні бути підтверджені відповідно до законодавства та оподатковуватись згідно з порядком Податкового кодексу України", — розповів Нікіта Муренко, керівний партнер юридичної компанії "Муренко, Курявий і Партнери".

Він пояснив: якщо говорити про осіб, які займаються купівлею-продажем криптовалюти, то банки мають право розірвати з ними ділові відносини, якщо вони мають підозрілу постійну активність фінансових операцій на їх рахунку без відповідних підтверджувальних документів про походження таких грошових коштів та порушують податковий кодекс.

Якими є законні підстави для розірвання банком договору

• порушення умов договору;
• порушення вимог законодавства в сфері підприємницької діяльності;
• порушення Податкового кодексу;
• відсутність підтвердження джерела походження грошових коштів;
• підозрілі фінансові операції;
• підозра в легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;
• підозра у фінансуванні тероризму та фінансуванні розповсюдження зброї масового знищення.

Нагадаємо, критерії для визначенні рівня ризику клієнта та/або операції визначені в Наказі Міністерства фінансів України №465 від 28.12.2022 року та у відповідних внутрішніх документах банку з питань фінмоніторингу.

"За загальним правилом, згідно із законом "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", банки можуть здійснювати перевірки щодо операцій понад 400 тис. грн. Але банки можуть встановлювати на рівні внутрішніх документів із фінансового моніторингу іншу суму для обов’язкового фінмоніторингу (меншу за 400 тис. грн), а також додаткові вимоги та умови щодо окремих видів операцій – українські банки часто визначають саме операції із зарахування коштів від певних видів платників (зокрема, криптобіржі, посередники та площадки), як ризикові, та проводять по них додаткові перевірки, за результатами яких можуть прийняти рішення про блокування операції або ж навіть рахунка клієнта", — пояснив Олександр Руденко, адвокат, радник юридичної фірми "Ілляшев та Партнери".

Примусове прощання: як оскаржити розірвання банківського договору

Загалом підстави для розірвання договорів банків з клієнтами — індивідуальні та вказуються у договорах банківського обслуговування, кажуть опитані Фокусом юристи. "Найчастіше — це фінансування тероризму, несплата податків, торгівля людьми, наркоторгівля та ін. Зараз отримання грошових коштів на суму більше 100 тисяч гривень протягом одного місяця на картку фізичної особи є потенційно небезпечним з точки зору фінансово моніторингу", — зауважив Микола Максимов.

Врешті, якщо банк пішов на розірвання договору із клієнтом, що торгує криптовалютами, то це рішення можна оскаржити, зокрема через скаргу до НБУ чи позов до суду. Як зазначає Нікіта Муренко, якщо особа має всі належні документи для підтвердження походження джерела грошових коштів, сплачує податки, належним чином зареєстрований та провадить діяльність, яка не суперечить законодавству, то така особа може оскаржити рішення банку щодо розірвання з ним ділових відносин. Суд видається дієвим рішенням, але потребує багато часу, коштів на професійного адвоката, а, крім того, наявності підтвердних документів щодо усіх операцій клієнта.

"Якщо банк прийняв рішення про розірвання ділових відносин із клієнтом, щодо якого встановив "неприйнятно високий ризик", то оскаржити таке рішення клієнт може лише в судовому порядку. Сформована судова практика підтверджує, що, хоч закон надає банкам право відмовити клієнту в обслуговуванні, однак водночас вимагає обов’язкового обґрунтування такої відмови — таку позицію неодноразово підтримував Верховний Суд (постанова від 29 квітня 2020 року в справі № 910/3245/19 та постанова від 10 грудня 2020 року в справі № 910/507/20), зазначаючи, що банк не наділений необмеженим правом на відмову від обслуговування клієнта шляхом розірвання договору банківського рахунка, навіть у випадку присвоєння клієнтові неприйнятно високого ризику", — зазначив Олександр Руденко.

Але у підсумку, навіть якщо суд встане на бік клієнта, відкрити рахунок у банку, що розірвав договір, навряд чи буде можливим. І навіть якщо банк погодиться відкрити клієнту рахунок, немає гарантій, що через якийсь час він знову в односторонньому порядку не вирішить закрити його, позбавивши клієнта можливості розпоряджатися своїми коштами.

"Навіть якщо фізична особа-клієнт в судовому порядку успішно оскаржить відмову банку від ділових відносин через встановлення "неприйнятно високого рівня ризику", наступна співпраця з таким банком не гарантована, адже банк не позбавлений можливості встановити додаткові критерії ризику для такого клієнта або групи клієнтів, банк зможе і надалі блокувати такі операції клієнта, запитувати додаткові документи та інформацію та навіть повторно встановлювати "неприйнятно високий рівень ризику" і припиняти ділові відносини з цим же клієнтом", — попередив Олександр Руденко.

Врешті, кажуть експерти, продавцям криптовалюти легше знайти більш лояльний банк, де вони не будуть визначені, як клієнти з високим ступенем ризику, ніж витрачати ресурси та зусилля на судовий процес.