Фінансове становище біженок погіршується: експертка розповіла про найскладніше за кордоном

За даними ООН, від початку повномасштабного вторгнення до кінця червня 2023 року за кордоном перебуває 6,3 мільйона біженців з України. Переважна більшість — це вразливі верстви населення: 51% становлять діти до 18 років, а 38% — жінки. Про це свідчать дані Центру економічної стратегії у дослідженні "Біженці з України: хто вони, скільки їх та як їх повернути?", що наводить фінансова експертка Інна Бєлянська у колонці для NV.

Як зазначає експертка, яка також перебуває за кордоном під час війни, переважна більшість жінок виїхала з України, маючи з собою на утриманні когось із близьких — дітей, одного або обох батьків старшого віку.

"В середньому кожна така жінка має з собою двох людей", — каже Бєлянська.

Чому фінансовий стан жінок з часом погіршується

З часом, як пише експертка, фінансові проблеми стають для жінок за кордоном гострішими, попри те, що життя потроху стабілізується. Інна Бєлянська пояснила це.

"Заощадження, якщо вони були, вже витрачені: на облаштування життя на новому місці, на допомогу тим, хто залишився в Україні або захищає країну на фронті. І це при тому, як показує практика, що рівень життя переселенок часто нижчий, ніж був до війни в Україні, оскільки рівень витрат за кордоном інший. Особисто для мене ця тема є болючою через те, що і я, і багато моїх колег і клієнток, також наразі є переселенками. І ми спілкуємося між собою і з іншими жінками, які були вимушені покинути свої домівки. Але якщо в мене і моїх колег є робота, фінансові знання і фінансова стійкість, то ми знаємо, що в дуже багатьох цього немає", — вважає Інна Бєлянська.

За даними Жіночого Всесвітнього Банку, робота є основним джерелом для 33% жінок, у той час, як 31% все ще покладаються на гуманітарну допомогу, а 57% ніколи не можуть заощаджувати, щоб створити фундамент власного соціального захисту.

Третина українських біженок має основним джерелом доходу роботу

За словами експертки, те, що третина українок за кордоном живуть на дохід від роботи — це дуже хороша цифра. Проте ситуація ускладнюється ще й тим, що частина жінок працювали віддалено на український бізнес. А у 2023 році деякі компанії почали вимагати від працівників працювати в офісі, тому частина переселенок змушені були звільнитися.

"Чи знайдуть вони роботу, яка дозволить забезпечити хоча б аналогічний рівень, — наразі невідомо", — каже аналітикиня.

"Фінансова подушка" та джерело пасивного доходу

Зазвичай в українок за кордоном відсутні як пасивний дохід, так і заощадження. Чому? Експертка пояснює це тим, що рівень зайнятості жінок досі суттєво нижчий за рівень зайнятості чоловіків, а також жінки отримували за аналогічну роботу меншу заробітну плату, ніж чоловіки. Це в комплексі обмежувало фінансову свободу жінки.

"І це не лише українська статистика, така ситуація характерна для більшості країн ЄС", — додає вона.

Проте більш вагома причина відсутності в українських жінок "фінансової подушки" — низький рівень фінграмотності, зокрема жінок-біженок.

Експертка також наводить дані дослідженням про фінансову інклюзію, яке у 2021 році проводилося USAID, заощадження та інвестиції мали лише 11% українців, а послугою особистого страхування користувалися лише 8%. Ці показники виключно серед жінок були ще нижчими.

"Зараз жінкам-переселенкам, які мають тимчасовий прихисток, а отже майже такі самі можливості як і громадяни країни, де вони проживають, доступна набагато більша кількість фінансових інструментів. Але відкритим залишається питання їх ефективного використання", — вважає Бєлянська.

Тим часом у Польщі, Норвегії, Ірландії тощо кажуть про можливість скасування фінансової підтримки для українських біженців. Фокус дослідив це питання у матеріалі Скорочення допомоги у 2024 році: які країни планують урізати виплати українським біженцям.

Нагадаємо, уп'ятеро скоротить соцвиплати українським біженцям Ірландія. Там влада схвалила скорочення щотижневої допомоги, і тепер ця сума становить 38,8 євро.