Розділи
Матеріали

Якщо допомоги Заходу не буде: експерти розповіли, на які непопулярні кроки доведеться піти владі

Наталія Богута
Фото: Unsplash | Якщо пауза у наданні Україні допомоги затягнеться не більше, ніж на два місяці, Україна зможе самостійно покривати видатки

Кредити і гранти від США, Європейського Союзу, Японії та Канади є надважливими для покриття державних видатків, зокрема для вчасного здійснення соціальних виплат і пенсій. Довготривала відсутність фінансових вливань з боку партнерів може вплинути на послаблення курсу гривні, збільшення інфляції та призвести до потреби посилити фіскальний тиск.

Радник президента Олег Устенко нещодавно повідомив, що в разі відсутності підтримки з боку Заходу у перші дні січня потрібно переходити до "плану Б". На думку експерта, на першому етапі достатньо звернутися до внутрішнього ринку за запозиченням капіталів. Тобто, йдеться про збільшення обсягів випусків ОВДП, які допоможуть уряду покрити надважливі соціальні видатки державного бюджету.

Опитані Фокусом експерти впевнені: катастрофи ще не сталося, і якщо пауза у наданні Україні фінансової допомоги затягнеться не більше, ніж на два місяці, Україна зможе самостійно покривати видатки.

"Технічна затримка у фінансуванні України дійсно може бути перекрита за рахунок внутрішнього ресурсу, який є чималим. Станом на 15 грудня, тільки заборгованість НБУ перед банками за депозитними сертифікатами досягла 356 млрд грн, і до кінця року вона буде зростати", — каже економіст Віталій Шапран.

У випадку ненадходження допомоги в січні найбільш важливі статті видатків будуть фінансуватися за рахунок ОВДП та золотовалютних резервів

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин впевнений: облігації (ОВДП) – єдиний механізм, що не спричинить надмірного тиску на загальну ситуацію, адже наразі головні очікування полягають в тому, що йдеться про тимчасову паузу у наданні допомоги Заходу, а не про повну зупинку фінансування.

"Ми маємо свій запас міцності – це золотовалютні резерви, які частково можна використати на покриття бюджетного дефіциту, та покрити ще видатки додатковими запозиченнями на внутрішньому ринку через ОВДП. Тому це, дійсно, один із шляхів. Якщо цього буде не вистачати, або попит на ОВДП буде низьким, тоді, можливо, будуть використані інші шляхи, — це емісія через ОВДП, коли облігації будуть викуповуватися для фінансування дефіциту бюджету. При цьому, вочевидь, Нацбанк стримав зниження облікової ставки, яку нещодавно понизили всього на 1 відсоток (з 16% до 15% річних), тоді як річна інфляція в листопаді досягла 5,1%, тому що важливо було зберегти привабливість ОВДП. Зараз ситуація така, що найбільш важливі статті видатків будуть фінансуватися за рахунок ОВДП та валютних резервів", — прокоментував Андрій Шевчишин.

Експерти також висловились щодо можливого запуску урядом емісійного механізму – фінансування видатків саме через великі обсяги ОВДП.

У випадку використання емісії гривня може почати швидко втрачати - курс нацвалюти послабиться

"Що стосується увімкнення друкарського верстата НБУ, то хочу вас запевнити що він і не вимикався. Так, грошовий агрегат М0 (готівка в обігу) з початку року зріс на 32 млрд грн, а М1 (готівкова гривня в обігу і залишки на рахунках до запитання) – на 134 млрд грн. Одне з джерел підживлення гривневої маси – це систематичний викуп міжнародної допомоги і кредитів НБУ на валютному ринку в золотовалютні резерви. У 2022 році, дійсно, був високий ризик того, що гривнева маса при її розблокуванні з депозитних сертифікатів у НБУ буде штурмувати валютний ринок, але зараз, коли резерви Нацбанку на 1 грудня залишаються понад 38 млрд доларів, така ймовірність падає до нуля. Саме тому я не бачу ніяких ризиків для фінансової стабільності, якщо цей ресурс ліквідності буде розконсервований, понад тим – це потрібно було поступово робити раніше, щоб пожвавити економічне зростання і кошти банків були не ярмом для бюджету, а джерелом кредитування реального сектору", — пояснив Віталій Шапран.

На його думку, Україні потрібно продовжувати добиватися передачі заморожених російських активів. "Я налаштований оптимістично, і вважаю, що нам потрібно добиватись скорішого переходу не на допомогу за рахунок платників податків США та ЄС, а на фінансування за допомогою заморожених російських активів, що мінімізує ризик технічних затримок, в принципі, процес вже йде в цьому напрямку", — каже Віталій Шапран.

Експерти не виключають, що в разі довготривалої відсутності нових надходжень допомоги від ЄС та США, уряду доведеться піти на важкі рішення, серед яких – збільшення податків та використання емісійного механізму.

НБУ знизив облікову ставку до 15%, і експерти вважають, що висока ставка має мотивувати попит на ОВДП
Фото: НБУ

На думку Андрія Шевчишина, зараз потрібно розглядати кілька сценаріїв стосовно надходження міжнародної допомоги. "Наприклад, в базовому сценарії я особисто закладаю нестачу коштів на рівні 25%. Можна розглядати різні обсяги, які потрібно буде закривати через різні механізми. Безумовно, це будуть запозичення на внутрішньому ринку (ОВДП), використання золотовалютних резервів, більш жорстке адміністрування податків та митних зборів, можливо, підвищення тарифів та акцизів, аби збільшити надходження в державний бюджет. Якщо катастрофічно не вистачатиме коштів, в якийсь момент доведеться вдатися до емісійного механізму", — каже експерт. Він також додав, що використання емісії вплине на зростання інфляції та на курс гривні, яка може девальвувати.

"Ми бачимо вже послаблення курсу гривні, і що НБУ збільшив обсяги інтервенцій минулого тижня, але все ж поки що це пауза в наданні фінансової допомоги, і ця пауза може тривати один чи два місяці", — вважає Андрій Шевчишин.

У разі реалізації негативного сценарію, коли до країни у 2024 році не надійде левова частка запланованої допомоги Заходу, уряду доведеться переглядати статті видатків держбюджету. "У разі ненадходження допомоги можна очікувати на певний перегляд видатків бюджету; оборона точно залишатиметься в пріоритеті, але інші витрати, які уряд визнає некритичними, можуть бути зменшені. Досі у нас не було необхідності в такому скороченні саме через достатні обсяги іноземної допомоги", — вважає Максим Самойлюк, економіст Центру економічної стратегії (ЦЕС).

Раніше Фокус повідомляв, що в останні місяці 2023 року міжнародна підтримка України значно скоротилася. Інститут світової економіки в Кілі підрахував, що з серпня по жовтень партнери пообіцяли передати Україні 2,11 млрд євро. Це майже вдесятеро менше, ніж за аналогічний період минулого року.

Нагадаємо, Майк Джонсон, спікер Палати представників, не підтримав пропозицію щодо продовження роботи обох палат Конгресу США ще на тиждень. Це дозволило б ухвалити додаткове фінансування для України напередодні Різдва.