Блокпости ТЦК на кордоні: як діяти у разі затримання — відповідь юристів

Правоохоронні органи й територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (колишні військкомати) почали розгортати мобільні пости перед пунктами пропуску через державний кордон України. Про це йдеться у повідомленні Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) щодо ситуації з мобілізацією.

Як Фокус писав раніше, співробітники ТЦК перевіряють документи у водіїв вантажних автомобілів, які займаються перевезеннями через кордон. Також на обладнаних мобільних постах видають повістки і наказують з'явитися в ТЦК та СП, щоб уточнити дані.

"Ситуація, що виникла, ускладнює логістику для бізнесу, який може не тільки залишитися без контрактів, міжнародних замовників, а й почати звільняти працівників і навіть зупинити виробничу діяльність", — зазначили в ЄБА.

Фокус поспілкувався із юристами щодо правомірності таких дій ТЦК та СП, а також захисту бізнесу за таких умов.

Що перевіряють ТЦК та чому це відбувається?

Як зазначив у коментарі Фокусу керуючий партнер АО "EvrikaLaw" Андрій Шабельніков, мета всіх перевірок ТЦК — це встановлення кількості осіб, які свідомо ухиляються від мобілізації для того, щоб якомога більше чоловіків призвати до лав ЗСУ.

"Генеральний штаб ЗСУ доводить до відома обласних та районних ТЦК кількість осіб, яку потрібно мобілізувати з відповідного регіону та області, і таким чином ТЦК виконують ці вказівки та плани. Зрозуміло, що не завжди це відбувається законним способом, але на сьогоднішній день наша держава до сих пір немає іншого механізму, як мобілізувати нову кількість чоловіків для захисту від окупанта", — пояснив адвокат.

Тим часом, за словами адвоката, старшого партнера адвокатської компанії "Кравець і партнери" Ростислава Кравця, блокпости на кордоні вчергове підтверджують, що ТЦК не справляються зі своїми обов'язками і виконанням своїх завдань, які на них покладено. А ті дії, які наразі здійснюють працівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, не є їхніми завданнями.

"Функції ТЦК — це військовий облік, а не бігання по кущах, встановлення блокпостів, виловлювання призовників — це не є функціями ТЦК. В більшості випадків це ні до чого не призведе, окрім демотивування під час мобілізації. А ті, хто в такий спосіб потраплятиме до лав ЗСУ, будуть демотивовувати інших військових. Звичайно, це обмеження прав громадян. У представників ТЦК немає прав для перевірки документів, затримання осіб. Це, що вони роблять, формально є викраденням людей. Але ці злочини залишаються безкарними", — сказав Кравець.

Він надав перелік заходів у разі затримання працівниками ТЦК.

Що робити в разі, якщо працівника компанії зняли з рейсу та відправили у військову частину:

1. Вимагати складання протоколу про адміністративне затримання.
2. Вимагати надання безоплатної правової допомоги за рахунок держави і нікуди не їхати, поки така допомога не буде надана.

"У разі, якщо цього не зроблять, особа може спокійно рухатися у тому напрямку, куди вона рухалася до того. Якщо через дії представників ТЦК компанія втратила прибуток чи контракти, її представники мають право стягувати завдану шкоду представниками ТЦК. (Але тут потрібно буде доводити це у суді, — Фокус)", — попередив Кравець.

Захист бізнесу від ТЦК: норми закону і дії підприємців

Адвокат Андрій Шабельніков додає, що для того, аби захистити бізнес від дій ТЦК, потрібно розумітися на питаннях проведення бронювання працівників підприємства.

В законі "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" під бронювання можуть підпадати працівники:

• органів державної влади та місцевого самоврядування, якщо це необхідно для стабільної роботи цих структур;
• компаній та організацій, що виконують мобілізаційні замовлення;
• підприємств, що виробляють товари, надають послуги або виконують роботу для потреб ЗСУ та інших військових формувань;
• підприємств, установ та організацій, що є критично важливими для економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

"Зазвичай закон дозволяє забронювати не більше, ніж 50% від військовозобов’язаних, що працюють у конкретній структурі. Із 16 січня 2024 року Кабінет Міністрів вніс зміни до Постанови №76 від 27 січня 2023 року, якою регулюються питання бронювання військовозобов’язаних під час дії воєнного стану, щодо бронювання працівників підприємств оборонно-промислового комплексу. З цього моменту підприємства оборонно-промислового комплексу отримають можливість бронювати своїх військовозобов’язаних працівників без будь-яких обмежень за кількістю та незалежно від рівня дефіцитності їх військової спеціальності", — зазначає Шабельников.

Отже, правило "можна забронювати не більше ніж 50% від військовозобов’язаних працівників" не поширюється на підприємства військово-оборонного комплексу.

Поза цією квотою бронювання від армії отримують:

• держслужбовці категорій "А" та "Б";
• керівники міністерств та їх заступники, очільники держорганів та органів держуправління, чия юрисдикція поширюється на всю територію України, їх заступники, керівники самостійних структурних підрозділів таких органів та їх заступники;
• працівники патронатних служб;
• керівники підприємств, що виконують мобілізаційні завдання, забезпечують ЗСУ товарами (послугами, роботами), мають стратегічне значення для держави, а також їхні заступники.

Якщо існує обґрунтована необхідність, компанія може спробувати забронювати понад 50% військовозобов’язаних. Проте цю потребу необхідно ретельно аргументувати.

"Важливо розуміти: якщо працівник не є керівником або його заступником, то на бронювання впливає його військово-облікова спеціальність. Якщо вона вважається дефіцитною, забронювати таку людину не вийде", — додає адвокат.

Зазначимо, що листом Міноборони України від 11 березня 2022 року № 220/1469 головнокомандувач ЗСУ заборонив бронювання військовозобов’язаних, що мають дефіцитні спеціальності. Перелік цих спеціальностей також зазначено в листі.

Ба більше, користуватися механізмом броні не можуть фізичні особи-підприємці. Це не передбачено законом. ФОП не може забронювати своїх працівників, а підприємства не бронюють ФОПів, з якими співпрацюють.

Строк бронювання в законодавстві визначається таким чином:

• на весь строк мобілізації — для працівників держорганів та місцевого самоврядування;
• до 6 місяців — для інших категорій громадян.

Якою зараз є процедура бронювання співробітників

Процедура бронювання загалом не є складною та має чітко визначений порядок дій:

1. Складення працедавцем пропозицій щодо бронювання військовозобов’язаних, в яких він визначає перелік співробітників, що пропонуються для бронювання;
2. Відправка пропозицій разом з супровідними документами на погодження до органів держвлади за відповідною галуззю нацекономіки. Вибір органу залежить від того, в якій галузі економіки працює компанія. Наприклад, якщо це банк, то, відповідно, до Національного банку України, якщо аграрна компанія – до Мінагро, IT-компанія – до Міністерства цифрової трансформації України;
3. Погодження пропозицій щодо бронювання військовозобов’язаних Міноборони;
4. Направлення погоджених пропозицій профільним органом держвлади до Мінекономіки;
5. Видача Мінекономіки наказу про надання співробітникам відстрочки від призову на військову службу на строк, який не може перевищувати 6 міс.
6. Копія цього наказу надсилається до Міноборони, яке надалі доводить інформацію про отримання співробітниками компанії відстрочки від призову на військову службу до ТЦК, де ці працівники перебувають на військовому обліку.
7. З метою підтвердження надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час заброньованому співробітнику видається витяг з відповідного наказу Мінекономіки, який і потрібно предʼявляти при зупинці особи працівниками ТЦК.

Отже, зупиненому представниками ТЦК працівнику компанії, який є, наприклад, водієм вантажівки, що прямує до Євросоюзу, за умови перевірки потрібно пред’явити, окрім паспорта та документу щодо відрядження, витяг з відповідного наказу Мінекономіки щодо броні.

Тим часом, у Європейській Бізнес Асоціації вже говорять про те, що ситуація на кордоні може спровокувати зупинку виробничої діяльності компаній. Організація вже звернулася до Верховної Ради та міністра економіки Юлії Свириденко з проханням звернути увагу на застереження бізнесу в контексті мобілізаційного законодавства та не ухвалювати законопроєкт №10449 у чинній редакції, не доопрацювавши документ.