Ухилянти - без доступу до карток: що саме пропонує новий законопроєкт про мобілізацію
У новому законопроєкті про мобілізацію йдеться про накладення судом арешту на кошти та інші цінності громадянина, що не відвідав ТЦК та СП, проігнорувавши повістку. Фокус спитав у юристів, як саме планується виконувати таке рішення суду.
Законопроєкт уряду про мобілізацію №10449 пропонує у якості покарання за ігнорування повістки накладення арешту на кошти на рахунках військовозобов’язаного. Крім того, арешт можуть накласти і на електронні гроші у електронних гаманцях, а також на рахунки у цінних паперах. Про це детально пише Фокус у статті "Ані грошей, ані водійського. Як в Україні мотивуватимуть іти до ТЦК в разі ухвалення законопроєкту".
Як пояснив адвокат, керівник Дніпровського офісу юридичної фірми "Ілляшев та Партнери" Олександр Камша, у ст. 59 ЗУ "Про банки та банківську діяльність" допускається накладення арешту на кошти та інші цінності фізичних осіб, що знаходяться в банку, виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду про стягнення коштів чи про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.
"Водночас у проєкті закону №10449 чітко не деталізовано порядок виконання рішення суду у нових справах. Вочевидь, що після отримання рішення суду, представникам ТЦК та СП доведеться звертатися до державної виконавчої служби, яка зможе встановити в яких банківських установах у військовозобов’язаного є рахунки, і вже після отримання такої інформації виконавець зможе направити до банку постанову про встановлення обмежень", — каже адвокат.
На його думку, досить незрозумілим є результат, якого таким чином намагаються досягти автори проєкту №10449. Адже військовозобов’язані особи, у разі якщо вони матимуть загрозу обмеження права на користування коштами, оберуть варіант зняття всіх коштів з рахунків у банківських установах задля мінімізації можливих ризиків. Подібні дії можуть мати вкрай негативні наслідки для банківської системи, а також для економіки України. До того ж, продовжує експерт, автори не враховують ту обставину, що у військовозобов’язаного може банально не бути банківського рахунку, і в такому разі обмеження взагалі не матимуть сенсу.
Арешт рахунків, депозитів чи готівки в банківських сейфах може бути несподіваним покаранням за не явку в ТЦК та СП, кажуть експерти
Ще одне питання до норм проєкту №10449 – це те, чи не всі військовозобов’язані взагалі можуть дізнатися про направлення їм повістки. За словами адвоката АО "Діксі Лекс" Віктора Дрогомирецького, військовозобов’язаний чи резервіст може не знати про те, що ТЦК та СП направили йому вимогу, у випадку, якщо фактичне місце проживання не збігається із місцем реєстрації. "Тоді він може дізнатися про вимогу, коли вже буде отримано рішення суду про задоволення заяви ТЦК та СП або від державного виконавця, який виконуватиме рішення суду, і арешт рахунків, депозитів чи готівки в банківських сейфах може бути несподіваним покаранням за не явку в ТЦК та СП", — зазначає Дрогомирецький.
Раніше Фокус писав, що у Міноборони пообіцяли, що після запуску електронної системи українців не турбуватимуть зайвими повістками. Міністерство вже перевело паперові дані в цифрові та планує надати громадянам період для оновлення інформації про себе.
Нагадаємо, за словами адвоката Валерії Гудій, закон розділяє жінок, які мають спеціальність або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку Міноборони, та які закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність. Жінка-медик або фармацевт (з дипломом), яка придатна до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, підлягає взяттю на військовий облік військовозобов’язаних, тобто обов’язково.