Шанси для гривні. Як змінився курс за два роки війни та що врятувало валютний ринок від краху
З моменту російського вторгнення 24 лютого 2022 року національна валюта стрімко девальвувала, втративши понад 35% вартості. Які рішення стали доленосними для курсової стійкості гривні та чи втримається курс на нинішніх позначках у 2024 році.
Станом на 22 лютого 2024 року, фактично, через два роки після початку російського вторгнення, курс гривні на міжбанківському валютному ринку, за даними НБУ, 38,62 гривень за долар. Два роки тому на цей день курс міжбанку перебував на позначці 28,32 гривень за долар. Тобто, за два роки національна валюта девальвувала на 36,3%. Фокус дослідив, як змінювався курс гривні впродовж двох років війни та які чинники впливають на нього зараз.
Рішення для порятунку: що допомогло втримати курс від крутого піке одразу після вторгнення РФ
Найголовнішим документом, який вчасно ухвалив Національний банк, експерти називають Постанову №18 від 24 лютого 2022 року "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану". Нагадаємо, у цьому документі НБУ:
- обмежив зняття готівки з рахунку клієнта в обсязі 100 000 грн в день (не враховуючи виплати заробітної плати та соціальних виплат);
- заборонив видачу готівкових коштів з рахунків клієнтів в іноземній валюті;
- наказав підкріплювати банкомати готівкою без обмежень та здійснювати безготівкові розрахунки без обмежень;
- наказав банкам забезпечити роботу відділень в безперебійному режимі в умовах відсутності загрози життю та здоров’ю населення забезпечити доступ до сейфових скриньок в безперебійному режимі;
- призупинив роботу валютного ринку України, крім операцій продажу іноземної валюти клієнтами;
- зафіксував офіційний курс на 24.02.2022;
- ввів мораторій на здійснення транскордонних валютних платежів;
- зупинив здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів РФ.
Своєчасні рішення Нацбанку допомогли не допустити масового зняття коштів з рахунків, а також зупинили паніку, що могла виникнути на валютному ринку та неодмінно призвела б до катастрофічного падіння гривні. Завдяки постанові №18, яку пізніше Нацбанк неодноразово доповнював та змінював, кризових наслідків вдалося уникнути.
"В будь-яких кризових ситуаціях (а повномасштабна війна — це навіть не криза, а "стан виживання") економіка опиняється на межі, а попит на валюту зростає в рази. І будь-які обмеження лише стимулюють його. А постанова №18 була не лише своєчасною, а й стратегічно важливою. Встановлення офіційного курсу валют, перегляд облікової ставки (її збільшення до 25%), запровадження валютних обмежень на готівковому ринку, обмеження на валютні перекази та сплату за валютними зобов’язаннями бізнесу стали необхідними та вимушеними кроками, які з одного боку, зупинили падіння гривні (скажімо так, затримали його), а з іншого — зберегли більшу частину наявної в Україні валюти всередині країни", — пояснив в коментарі Фокусу Тарас Лєсовий, начальник департаменту казначейства Глобус Банку.
А далі – гнучкий курс: які важливі рішення впливали на валютний ринок та підтримували гривню
Тривалий час розрахунки на міжбанку відбувались за фіксованим курсом НБУ – з 24 лютого 2022 року до 21 липня 2022 року курс був на позначці 29,25 грн. за долар, а з 21 липня 2022 року – 36,6 гривень за долар.
"Новий рівень курсу стане якорем для економіки та додасть їй стійкості в умовах невизначеності. Продовження політики фіксованого курсу дасть змогу Національному банку зберегти контроль за динамікою інфляції, а також підтримувати безперебійну роботу фінансової системи. Це ключова передумова стабільного функціонування економіки, що є життєво необхідним в умовах війни", – зазначив тоді голова НБУ Кирило Шевченко.
На валютному ринку України фіксований курс існував до жовтня 2023 року – до моменту, коли Нацбанк запровадив режим гнучкого керованого курсу Постановою №121 від 2 жовтня 2023 року. "Тривала фіксація обмінного курсу призводила б до накопичення ризиків для економіки та фінансової системи. З огляду на безпрецедентну невизначеність на початку повномасштабної війни запровадження такого режиму дало змогу забезпечити стабільну роботу фінансової системи, а також сприяло адаптації бізнесу та населення до повномасштабної війни. Водночас, як свідчить український досвід, а також багатьох інших країн, такий режим є оптимальним лише в обмеженій часовій перспективі. З часом він втрачає свою ефективність, призводить до накопичення валютних ризиків, посилення мікро- та макроекономічних дисбалансів. Усе це може послабити економіку та фінансову систему зараз і ускладнити відновлення ділової активності на етапі відбудови України", — повідомили тоді в НБУ.
Важливими для стабілізації готівкового ринку були рішення щодо розширення купівлі безготівкової валюти населенням з розміщенням на депозиті
"Для валютного ринку головна подія, звісно, – відмова від фіксованого курсу на користь режиму керованої гнучкості. Це не панацея, звичайно, але цей крок мав дуже сильний вплив на ринок. Я розумію, що багатьом українцям набагато комфортніше жити в режимі фіксованого курсу, хоча де-факто на готівковому ринку він таким ніколи й не був. Але з точки зору економіки такий режим призводить лише до формування дисбалансів та неминучих шоків потім. Важливими для стабілізації готівкового ринку були рішення щодо розширення купівлі безготівкової валюти населенням з розміщенням на депозиті та запуск прямої онлайн-купівлі валюти українцями на безготівковому ринку. Ці рішення суттєво обмежили коливання курсу у готівковому сегменті", — перелічила важливі для курсу гривні рішення Анна Золотько, директор департаменту казначейських операцій Unex Bank.
Режим "керованої гнучкості" повернув вільне курсоутворення на міжбанк та фактично в курсовій політиці переорієнтував готівковий ринок на міжбанк, кажуть експерти. "Крім того, поступово ринок став готовим до скасування фіксованого курсу, а регулятор затвердив подальший вектор на "зближення" безготівкового і готівкових курсів", — зазначив Тарас Лєсовий. Він вважає, що серед надважливих для валютного ринку рішень — також запровадження "конвертаційних депозитів", що значно послабило на ринок тиск попиту (громадяни, що мали намір купити валюту, отримали можливість придбати її за фіксованим курсом, але з обов’язковим розміщенням на депозитах від 3 міс.). Експерт каже, що наступний важливий крок — це дозвіл на здійснення валютних платежів бізнесу за кредитними зобов’язаннями (це рішення ще очікується).
Здатність валютного ринку працювати з більшою автономністю та не так сильно залежати від інтервенцій НБУ — одна з передумов подальшої валютної лібералізації
Сергій Кучерявий, директор департаменту контролю ліквідності та цінних паперів Кредобанку, вважає, що найголовнішими чинниками, які впливали на гривню упродовж двох років повномасштабної війни, — були міжнародна фінансова допомога та дії НБУ для стабілізації та згладжування коливань на валютному ринку. Зокрема, зауважив експерт:
- у перший рік повномасштабного вторгнення Національний банк України забезпечив всі необхідні монетарні умови;
- відбувався досить спокійний перехід до керованої гнучкості курсу восени 2023 року, що є одним з кроків реалізації стратегії пом’якшення валютних обмежень;
- був наданий дозвіл банкам здійснювати продаж населенню безготівкової валюти в межах ліміту в еквіваленті 50 тис грн в місяць в одному банку та збільшення щомісячного ліміту зі 100 тис. грн до 200 тис. грн в еквіваленті на купівлю населенням безготівкової іноземної валюти з подальшим розміщенням на депозит від трьох місяців.
Загалом у Нацбанку в 2024 році готують послаблення обмежень на валютному ринку, про що заявив нещодавно голова НБУ Андрій Пишний. Проте, каже він, для подальшої лібералізації важливі передумови. "Фактично йдеться про здатність валютного ринку працювати з більшою автономністю, не так сильно залежати від інтервенцій НБУ. Це перша умова, для виконання якої потрібно збільшувати експортний потенціал, послаблювати тиск імпорту на торговельний баланс. З іншого боку, чимало залежить від надходження фінансової допомоги Україні від західних партнерів. Саме ці кошти в останні півтора роки допомагали утримувати курс відносно стабільним й при цьому навіть нарощувати золотовалютні резерви", — зауважила Анна Золотько.
Гривня слабшає: що впливає на курс у другу річницю початку повномасштабної війни з Росією
Останнім часом гривні не вдається зміцнитися, хоча якихось непередбачуваних ситуацій на валютному ринку у лютому 2024 року і не було зафіксовано. За словами Сергія Кучерявого, у лютому одним з чинників зростання курсу було зниження надходження допомоги від країн партнерів та більш прагматична поведінка НБУ на фоні зменшення пропозиції від експортерів.
Експерти зауважили: перші дві декади лютого стали одними з найменш активних періодів на ВРУ від початку війни — середньоденний обсяг торгів впав до 110 млн доларів, що на $40-50 млн менше за звичайні показники. "Попит суттєво скоротився, а пропозиція, зокрема з боку агровиробників, що готуються до посівної, навпаки зріс. Відтак обсяг інтервенцій НБУ, наприклад, протягом другого тижня лютого, впав до мінімуму - 201 млн. дол. При цьому значно зросла автономність валютного ринку: в окремі дні валютні інтервенції НБУ складали лише 25-30% від загального обсягу торгів. Ба більше, регулятор навіть доводилося виходити на ринок з купівлею ситуативного надлишку валюти", — повідомила Анна Золотько.
Якщо безпекова ситуація покращиться, можна очікувати й на послаблення попиту на валюту з боку населення
На березень курсові прогнози дуже обережні. На думку Сергія Кучерявого, в березні на пропозицію валюти впливатиме обсяг надходження фінансової допомоги від країн-партнерів, продаж валюти експортерами, які обмежені логістичними проблемами, та поведінка регулятора.
А за словами Анни Золотько, наприкінці лютого та початку березня слід очікувати на пожвавлення пропозиції валюти, насамперед з боку агровиробників, які потребують вільної гривневої ліквідності для проведення посівної. "Якщо безпекова ситуація покращиться, можна очікувати й на послаблення попиту на валюту з боку населення. У той же час, слід чекати на посилення валютного попиту з боку імпортерів, хоча цей чинник також значною мірою залежить від загальної оцінки ситуації суспільством, оскільки саме вона найбільше тисне на споживчий попит", — зауважила експерт.
Один з найважливіших чинників впливу на курс – макрофінансова допомога, яку отримує Україна від Заходу. На думку Тараса Лєсового, довгоочікувана макрофінансова допомога може "розв’язати руки" регулятору — дасть йому більше гнучкості. Однак, продовжує експерт, головне — це співвідношення "попит-пропозиція" та утримання рівноваги тривалий час, адже саме це є ключовим для валютного ринку.